Суїцидальні думки: як впоратися самим і допомогти близьким

1. Що таке суїцидальні думки, які вони бувають та що їх може спровокувати
2. Куди й коли звертатися по допомогу
3. Які ознаки можуть свідчити про суїцидальні думки у людини поруч
4. Як реагувати, коли людина ділиться суїцидальними думками

Якщо у вас з’являються думки про самогубство, зверніться за номером телефону довіри. В Україні майже цілодобово (окрім ранкової перерви з 5:00 до 9:00) працює гаряча лінія Національної психологічної асоціації за номером 0 800 100 102. Також ви можете звернутися в одну з організацій за посиланням.
Пам’ятайте, що ви можете просити про допомогу і не мусите бути наодинці з цими думками.

---

Що таке суїцидальні думки, які вони бувають та що їх може спровокувати

Кожен, хто думає про самогубство, має суїцидальні думки або ідеї. У широкому значенні це думки про свою нікчемність і припинення життя, бажання смерті, фантазії про скоєння суїциду, полегшення від смерті і покращення життя рідних без людини.

Якщо у вас трапляються думки про самогубство, це означає, що вам потрібно звернутися по допомогу якомога швидше. Іноді життя може здаватися нестерпним, але допомога при суїцидальних думках можлива, і вона ближче, ніж ви думаєте.

Однак тривожні думки про смерть можуть з’являтись і без контексту суїциду. Людина може боятися власної смерті й мати нав’язливі думки — такий стан називають танатофобією. Окрім того, війна, терористичні акти, щоденні звістки про загибель людей неминуче спонукають замислюватися про смерть. Адже ми живемо в умовах, коли є постійна загроза життю. Думки про самогубство натомість можуть траплятися безвідносно до подій довкола. Щороку через самогубство у світі помирає 720 тисяч людей.

Суїцидальні думки не завжди завершуються самогубством, однак впливають на якість життя.

Досвід, що з високою ймовірністю може спричинити суїцидальні думки і поведінку:

1. Психічні розлади: депресія, біполярний розлад, тривожний розлад,  шизофренія.
2. Зловживання алкоголем або наркотиками.
3. Фізичне й сексуальне насильство в дитинстві, рання втрата батьків та інші травматичні події дитинства.
4. Самотність, соціальна ізоляція, втрата партнера чи партнерки, проблеми у стосунках.
5. Безробіття, борги, бідність, втрата житла.
6. Дискримінація за расовою, гендерною чи статевою ознаками, стигматизовані захворювання, належність до спільноти ЛГБТіК+.
7. Хронічний біль і хвороби, наприклад, рак на термінальних стадіях чи інвалідність, що суттєво знижує якість життя.
8. Спадковість, гормональні зміни, наприклад, період після вагітності та пологів.
9. Попередні спроби суїциду або самопошкодження.
10. Вчинення суїциду членами родини.

У підлітків, які часто зазнають булінгу, причини суїцидальної поведінки може викликати й оточення. Сильний стрес, невпевненість у собі та низька самооцінка, гормональні зміни, криза ідентичності — усі ці фактори роблять підлітковий період викликом.

Якщо ви думаєте про власну смерть, можливі наслідки для оточення та варіанти вчинення самогубства, ви можете отримати психологічну допомогу. Звертайтеся до психотерапевта, психіатра чи сімейного лікаря.

Психіатр може діагностувати суїцидальні думки, ставлячи низку запитань. Мета такої діагностики — дізнатися більше про стан і життєві обставини людини, виявити суїцидальні думки й ознаки схильності до суїциду. Окрім цього, фахівець із психічного здоров’я має оцінити інтенсивність суїцидальних ідей і визначити, чи є в людини суїцидальна поведінка й суїцидальні спроби.

Можливі ознаки суїцидальних думок:

• Бажання померти або заснути й не прокидатися.
• Думки про те, щоб насправді вчинити самогубство.
• Думки про те, як це зробити.
• Розроблення плану самогубства.
• Візуалізація або думки про те, як життя проходитиме без вас.
• Думки про те, що світ і життя рідних стануть кращими без вас.

Куди й коли звертатися по допомогу

Профілактика суїциду на особистому рівні — це звертання до психологів і психотерапевтів, вчасне виявлення загрози та підтримка з боку фахівців і близьких.

В Україні майже цілодобово (окрім ранкової перерви з 5:00 до 9:00) працює гаряча лінія Національної психологічної асоціації за номером 0 800 100 102. Також ви можете звернутися в одну з організацій за посиланням.

---

Якщо у вас виникали думки про самогубство й вам вдалось відвернути свою увагу від них, варто спільно з психотерапевтом або психіатром розробити план на майбутнє та почати діяти, щоб послабити причини таких думок і в майбутньому знати, що робити, коли не хочеться жити.

Також вам якомога швидше знадобиться психотерапія, а якщо є депресія або інші розлади, почніть приймати антидепресанти. Фахівець також допоможе розробити вам план дій, підкаже, як говорити з близькими й друзями, просити в них про підтримку, та допоможе визначити тригери — слова, події чи ситуації, які посилюють думки про самогубство.

Якщо ви читаєте цей текст, коли почуваєтесь добре, спробуйте разом із близькими людьми скласти план безпеки, що допоможе вам, якщо стан погіршиться.

Антисуїцидальний план:

1. Простежте, які стани та ситуації наштовхують вас на суїцидальні думки й обговоріть із близькими, як будете діяти, коли ці ситуації стануться, щоб попередити появу думок про самогубство.
2. Складіть список занять, які можуть вас заспокоїти. 
3. Напишіть перелік причин для життя. Коли буде важко, повертайтеся до них і згадуйте про улюблені заняття, місця, мрії і людей, яких любите.
4. Напишіть список контактів людей, до яких ви звертатиметесь, якщо вам стане погано. Це можуть бути близькі, ваш психотерапевт або психіатр, лінії довіри. Запишіть цей список на декількох носіях, збережіть у телефоні й завжди майте при собі.
5. Якщо ви не зверталися до психотерапевта чи психіатра, знайдіть фахівця та почніть відвідувати терапію. 
6. Сплануйте, яких предметів ви позбудетеся та які кроки зробите, щоб не нашкодити собі. Спільно з близькими ви можете прибрати ті предмети, якими хотіли б собі нашкодити, та розробити план «втечі» (наприклад, вийти в людне місце разом або ж, навпаки, усамітнитись поруч із партнером чи другом, коли виникатимуть думки про суїцид).
7. Якщо всі попередні кроки не допомагають, ви завжди можете зателефонувати на лінію 103.

Що робити, коли життя втратило сенс:

1. Якщо ви або ваші близькі думаєте про самогубство, потрібна екстрена допомога. Подзвоніть за номером телефону довіри. Майже цілодобово (окрім технічної перерви з 5:00 до 9:00) працює номер Національної психологічної асоціації 0800100102. Також ви можете звернутися в одну з організацій за посиланням. Фахові психологи вислухають вас, допоможуть впоратись із напливом думок і підкажуть подальший план дій.
2. Якщо ви або ваші близькі зазнаєте домашнього насильства, зателефонуйте за номером 1547 — це Урядовий гарячий центр протидії домашньому насильству. Усі деталі щодо допомоги людям, які перебувають в ситуації аб’юзу, за посиланням.
3. Якщо ви відчуваєте, що можете впоратись із думками про суїцид, однак вам потрібна тривала допомога, зверніться до психотерапевта або психіатра. Фахівці не будуть засуджувати чи соромити вас за ваші думки. Вони допоможуть, нададуть емоційну підтримку й надалі розроблять план лікування, який допоможе розібратись із причинами суїцидальних думок.
4. Подзвоніть близькій людині або поговоріть з тими, хто поруч. Скажіть, що вам погано, спитайте, чи може людина вас підтримати й поговорити. Вам необов’язково розповідати про свої думки, важливо знати, що ви не самі.

Якщо у вас виникають думки про самогубство і є ознаки схильності до суїциду, насамперед пам’ятайте, що ви не мусите бути з ними наодинці.

Які ознаки можуть свідчити про суїцидальні думки у людини поруч

Людина, що замислюється про суїцид, може як говорити про це, так і приховувати, однак будьте уважними до поведінки, слів та обставин. Якщо у людини вже є психічні розлади, фізичні хвороби, що викликають сильний біль, травми мозку, які значно вплинули на розумову діяльність, або вона переживає складний період — втрату близьких, горювання, післяпологову депресію, проблеми з фінансами, аб’юзивні стосунки — варто бути особливо уважними.

Про що може говорити людина, яка не хоче жити (іноді жартома чи мимохіть):

• можливе самогубство;
• відчуття безнадії і безсилля;
• відсутність відчуття власного впливу;
• відсутність причин жити;
• відчуття себе тягарем для інших;
• відчуття пастки;
• біль, із яким неможливо впоратись.

Водночас може бути інакше: якщо в людини тривала депресія, ці думки та поведінку не завжди можна відстежити.

Будь-які з цих ознак — не критичні й вирішальні, ключовою має стати розмова з небайдужою людиною.

Як реагувати, коли людина ділиться суїцидальними думками

Якщо є ймовірність того, що близька вам людина може вчинити самогубство, ви можете попередити це і допомогти їй. Дехто говорить про свої наміри прямо, тож ви можете почути фрази на кшталт «Я думаю про самогубство». Якщо з вами поділилися такими думками, важливо поставитись до цього без осуду й стигматизації. Першою реакцією може бути страх, і це природно. Ви можете сказати, що ви налякані, що вам важко це чути від близьких, однак в жодному разі не маніпулюйте, не звинувачуйте людину, не погрожуйте їй і не ображайтесь. Поставтесь до цієї розмови як до шансу допомогти, підтримати й подякувати за довіру в такій ситуації.

Як допомогти людині, яка не хоче жити

1. Дайте людині зрозуміти, що ви її чуєте, підтримуєте та готові бути поруч. Запевніть, що сприймаєте її слова серйозно, не критикуйте, не сперечайтеся, не кидайте виклик. Переконайтесь, що людина чує вас і розуміє, що ви небайдужі для неї. Не кажіть: «Я розумію». Натомість скажіть: «Я чую тебе, я тут, я поруч», «Дякую, що розповідаєш мені, що відбувається з тобою і як ти почуваєшся», «Я люблю тебе, ми разом переживемо це», — це вагома емоційна підтримка. Говоріть лише про те, що ви дійсно готові зробити, запропонуйте допомогу спеціалістів чи залучіть рідних і друзів.
2. Заохочуйте говорити більше і слухайте. Дайте зрозуміти, що ви хочете дізнатись, що людина відчуває і через що проходить. Слухайте активно, виявляйте інтерес до деталей. Дізнайтеся, як довго людина відчуває небажання жити і як це вплинуло на її життя. Запитайте: «Чи спричинили думки про самогубство якісь проблеми, наприклад, зі сном чи роботою?», «Як часто ти виходиш на вулицю? Чи ізолюєшся ти від людей?».
3. Навіть якщо людина не ділиться думками, але ви помічаєте в неї ознаки суїцидальної поведінки, будьте уважні. Ви можете прямо запитати: «Ти думаєш про самогубство?», — це запитання не підштовхне до дій, а навпаки, покаже, що ви турбуєтесь про неї. Якою б дивною і неочікуваною не здавалася ситуація, близька вам людина переживає складний період і потребує підтримки. Не іронізуйте й не кажіть: «Все ж було нормально», «Ти ж не збираєшся зробити якусь дурницю, правда?», «Подумай, як це вплине на твоїх близьких». Натомість запевніть, що дбаєте про людину: «Я хочу, щоб ти знав/знала, що можеш сказати мені все, що завгодно». Якщо є змога і людина дозволяє, візьміть її за руку, дивіться в очі, активно слухайте — кивайте головою, приймайте її пози.
4. Якщо людина підтвердить, що думає про самогубство, зберігайте спокій. Запитайте: «Як часто в тебе виникають такі думки?», «Що ти робиш, коли стає зовсім зле?». Скажіть: «Я можу побути поруч із тобою».
5. Не жалійте, але проявляйте співчуття, ставтесь до людини з повагою. Скажіть: «Мені шкода, що твій стан змушує думати про самогубство» або «Мені боляче чути це від тебе, і я хочу допомогти». 
6. Не питайте про методи, детальний план чи дату самогубства. Натомість разом спробуйте розробити план безпеки, щоб цього не сталося. Ви можете домовитись, що вам зателефонують, якщо буде погано або потрібно допомогти прибрати з дому гострі предмети та небезпечні препарати. 
7. Запропонуйте звернутися по допомогу до фахівця з психічного здоров’я. Запевніть людину, що допомога важлива й необхідна: «Я чую, що тобі важко, і думаю, що розмова з фахівцем буде корисною та допоможе впоратися з цим». Іноді найважче зробити перший крок. Допоможіть знайти контакти спеціалістів, відвезіть її на зустріч із фахівцем або ж запропонуйте випити кави після візиту. Якщо людина відмовляється від пропозиції професійної допомоги (і якщо їй не загрожує безпосередня небезпека), будьте терплячі та не наполягайте занадто сильно. Скажіть: «Дай мені знати, якщо передумаєш, і я допоможу тобі зв’язатися з фахівцем». Якщо людина відмовляється від особистої зустрічі, запропонуйте номер гарячої лінії. Наприкінці розмови повторіть, що цінуєте можливість говорити з людиною про такі важливі речі. Нагадайте, що у всіх нас іноді виникають труднощі, але ви й надалі будете поруч.
8. Підтримуючи людину, яка думає про самогубство, керуйтесь принципом: людина — на першому місці. Не називайте її «суїцидником», не стигматизуйте, не пліткуйте про це. Маніпуляції і погрози не допоможуть впоратись, а лише посилять почуття провини.
9. Якщо ви активно залучені в підтримку, потурбуйтеся про себе. Спілкуйтеся з іншими людьми, робіть те, що вам до вподоби, приділяйте час собі й близьким. Шукайте шляхи відновитись, у цьому може допомогти психотерапія або консультація психолога.
10. Якщо людині загрожує безпосередня небезпека, залишайтеся поруч; допоможіть позбутися засобів, які можуть спричинити самогубство; запропонуйте подзвонити на гарячу лінію (наприклад, 0 800 100 102, що працює щодня, крім перерви з 5 до 9 ранку) або за одним з контактів за посиланням.

Думки про самогубство впливають на життя і виникають у людей, які проходять складний період і відчувають сильний біль. Важливо звертатися по допомогу, шукати підтримку та з часом вчитися підтримувати себе. Є безліч ресурсів і фахівців, які можуть і готові допомогти з цим. Якщо у вас виникають такі думки, дозвольте собі отримати цю допомогу, адже ваше життя має цінність і ви заслуговуєте на підтримку.

Джерело: https://www.mh4u.in.ua/tag/psyhichne-zdorovya/ , https://surl.li/ejomax