ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА У 2026/2027 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ?
Шановні колеги!
Напередодні нового 2026/2027 навчального року пропонуємо разом подивитися на нові орієнтири діяльності психологічної служби не як на ще один документ, який потрібно прочитати, а як на практичний інструмент для щоденної роботи.
Що змінюється? Що залишається? Що саме нам варто переглянути у власній роботі?
Спробуємо перекласти основні положення у просту професійну формулу: «було → тепер → що конкретно робити».
Сподіваємося, цей матеріал буде корисним практичним психологам закладів дошкільної, загальної середньої та інших закладів освіти.
Практичний розбір нових орієнтирів психологічної служби: «було → тепер → що робити»
Головна ідея:
Не «що я маю провести цього року?», а «які потреби є в учасників освітнього процесу і яка психологічна підтримка їм необхідна?»
1. Плануємо не заходи, а роботу з потребами
Було:
У річному плані переважно фіксувалися традиційні види роботи:
• діагностика;
• консультації;
• бесіди;
• тренінги;
• профілактичні заходи;
• корекційно-розвиткова робота.
Тепер:
Планування має починатися з аналізу актуальних потреб учасників освітнього процесу.
Рекомендується визначати 3–5 пріоритетних напрямів і для кожного передбачати очікуваний результат.
Що робити психологу?
Перед складанням річного плану поставити собі кілька запитань:
• З якими проблемами найчастіше звертаються учні?
• Які запити мають батьки?
• Які труднощі помічають педагоги?
• Які проблеми адаптації виникають?
• Чи є випадки насильства або булінгу?
• Які кризові ситуації є актуальними?
• Які потреби мають самі педагогічні працівники?
І вже на основі цього визначити пріоритети.
Отже:
Потреба → пріоритет → завдання → форма роботи → очікуваний результат.
2. Психодіагностика: «не діагностувати заради діагностики»
Це один із важливих професійних акцентів.
Було:
Психодіагностика могла бути запланована як окремий великий блок роботи.
Тепер:
Психодіагностика проводиться тоді, коли є:
конкретний запит + професійна потреба + визначена мета.
Причому після використання методики психолог має розуміти:
Що я робитиму з отриманими результатами?
Практичне правило для психолога:
Перед застосуванням методики запитайте себе:
1. Що я хочу з'ясувати?
2. Чому мені це потрібно?
3. Чи відповідає методика меті?
4. Як я інтерпретуватиму результат?
5. Які подальші професійні дії визначатиму на його основі?
Якщо на ці питання немає відповіді — варто переглянути доцільність діагностики.
3. Раннє виявлення потреб ≠ масова психодіагностика
Це важливе розмежування.
Раннє виявлення — це:
помітити зміни:
• у поведінці;
• емоційному стані;
• соціальній взаємодії;
• адаптації;
• навчальній активності.
Але:
помітити ознаку труднощів ≠ встановити психологічний діагноз.
Психолог визначає, чи є потреба в подальшому професійному оцінюванні та підтримці.
Тому в роботі варто поступово переходити від логіки:
«Давайте обстежимо всіх».
до:
«У кого є професійно обґрунтована потреба і що саме нам потрібно з'ясувати?»
4. Багаторівнева система підтримки — нова важлива професійна рамка
У документі пропонується орієнтуватися на чотири рівні підтримки:
🟢 I рівень — універсальний
Для всіх.
Це:
• психологічно безпечне середовище;
• психоедукація;
• профілактика;
• формування культури звернення по допомогу.
🟡 II рівень — психосоціальна підтримка
Для труднощів, які не потребують спеціалізованого психологічного втручання.
Педагог може:
• підтримати дитину;
• допомогти стабілізувати емоційний стан;
• використати навички, якими володіє;
• звернутися до психолога за консультацією.
🟠 III рівень — психологічна допомога
Це вже професійна робота практичного психолога:
• психологічне консультування;
• кризові психологічні втручання;
• психодіагностика;
• профілактична;
• корекційно-розвиткова робота;
• психологічний супровід.
🔴 IV рівень — спеціалізована допомога
Якщо потреба виходить за межі компетентності психолога закладу:
• заклад охорони здоров'я;
• спеціалізований фахівець;
• надавач послуг у сфері психічного здоров'я;
• соціальні служби тощо.
5. Важливий професійний принцип:
Психолог не повинен вирішувати всі проблеми закладу
Це, мабуть, одна з найкорисніших думок документа для практичного психолога.
Якщо проблема пов'язана з:
• організацією освітнього процесу;
• управлінням персоналом;
• адміністративними рішеннями;
• юридичними питаннями;
• медичною чи психіатричною допомогою,
психолог не повинен підміняти відповідного фахівця.
Його завдання — діяти у межах професійної компетентності та за потреби допомагати організувати подальший маршрут підтримки.
6. Перенаправлення — це частина професійної роботи
❗Дуже важливе уточнення.
Було:
«Це не наша компетенція — зверніться до іншого спеціаліста».
Тепер:
Перенаправлення розглядається як частина системи підтримки.
Психолог має знати:
• куди можна звернутися;
• які послуги надаються;
• кому вони доступні;
• як відбувається звернення;
• які є контакти.
💥Практична порада:
До початку навчального року варто створити власну «Карту перенаправлення»:
Потреба Фахівець/служба Куди звернутися Контакт
психологічна допомога психолог/центр … …
психіатрична лікар-психіатр … …
медична заклад охорони здоров'я … …
соціальна надавач соціальних послуг … …
захист прав дитини відповідна служба … …
кризова допомога відповідна служба … …
І цей перелік необхідно періодично оновлювати.
7. Психологічна підтримка під час війни
В умовах війни цей напрям залишається надзвичайно актуальним.
Особливої уваги потребують діти та дорослі, які пережили:
• втрату;
• вимушене переміщення;
• евакуацію;
• окупацію;
• розлуку;
• інші кризові події.
Але є принципове професійне уточнення:
сама належність до певної категорії не є підставою для психологічного втручання.
Тобто не потрібно автоматично «шукати травму».
Насамперед потрібно побачити конкретну потребу конкретної людини.
8. Особлива увага — дітям з ООП
У документі окремо наголошується на необхідності враховувати додаткові потреби осіб з інвалідністю та особливими освітніми потребами.
Для практичного психолога це означає:
Психологічна допомога має бути доступною для дитини відповідно до її можливостей.
Наприклад, під час роботи можуть бути потрібні:
• візуальні опори;
• прості та конкретні інструкції;
• альтернативні способи комунікації;
• більше часу на відповідь;
• повторення;
• моделювання;
• практичні вправи;
• адаптація психоедукаційного матеріалу.
Тобто принцип:
не дитина повинна «підлаштуватися» під методику, а фахівець має адаптувати спосіб роботи до потреб дитини.
9. Психологічно безпечне освітнє середовище
Робота психолога має бути спрямована не лише на реагування на проблему, а й на попередження її виникнення або поглиблення.
Важливими напрямами є:
• повага до гідності;
• безпека;
• приналежність до спільноти;
• ненасильницька комунікація;
• конструктивне вирішення конфліктів;
• доступність звернення по допомогу;
• протидія булінгу та насильству.
При цьому психолог не встановлює юридичний факт правопорушення і не підміняє адміністрацію, відповідні комісії чи уповноважені органи.
10. Кризове реагування
Особливу увагу документ приділяє:
• суїцидальним ризикам;
• самоушкоджувальній поведінці;
• гострим кризовим станам;
• тяжким емоційним або поведінковим змінам.
Тут особливо важливо пам'ятати:
Психолог не працює один там, де є безпосередня загроза життю або здоров'ю.
Пріоритет:
безпека → залучення відповідальних осіб → відповідні служби → психологічна стабілізація → подальша спеціалізована допомога.
І дуже важливо:
конфіденційність не означає приховування інформації, якщо її передача необхідна для забезпечення безпеки людини відповідно до законодавства.
11. Цифрове середовище стає частиною психологічної профілактики
Психологам рекомендується приділяти увагу:
• кібербулінгу;
• онлайн-насильству;
• маніпуляціям;
• небезпечним контактам;
• експлуатації;
• вербуванню у протиправну діяльність;
• захисту персональних даних.
Але й тут важливий принцип:
ознака ризику ще не означає встановлений факт насильства чи експлуатації.
Психолог має реагувати професійно та відповідно до визначених алгоритмів.
12. Психолог працює не тільки з дітьми
Окремо виділено психічне здоров'я та професійне благополуччя педагогів.
Доцільними є:
• психоедукація;
• короткотривала консультативна підтримка;
• розвиток навичок саморегуляції;
• взаємопідтримка;
• інформування про зовнішні ресурси допомоги.
Але психолог не повинен перетворюватися на фахівця з управління персоналом.
Якщо проблема має організаційний характер, вона потребує управлінського рішення.
13. Професійне благополуччя самого психолога
Ось тут документ фактично говорить нам:
Психолог теж потребує професійної підтримки.
Рекомендуються:
• супервізія;
• інтервізія;
• професійне консультування;
• підвищення кваліфікації.
Причому професійний розвиток пропонується визначати не за принципом:
«Скільки сертифікатів я отримав?»
а за принципом:
«Яких професійних компетентностей мені реально бракує для роботи з актуальними запитами?»
14. Як тепер оцінювати результативність роботи психолога?
Це дуже важливий момент.
Не тільки:
«Я провів 50 консультацій».
А:
«Чи стала допомога доступнішою?»
«Чи своєчасно реагували?»
«Чи знають педагоги алгоритм дій?»
«Чи знають учні, до кого звертатися?»
«Чи працює система перенаправлення?»
«Чи забезпечується наступність допомоги?»
Кількість проведених заходів залишається показником обсягу роботи, але не повинна бути єдиним показником її ефективності.
15. Що варто змінити психологу вже зараз?
Ми б не радили намагатися перебудувати всю систему за один місяць.
Почніть із п'яти кроків.
① Проаналізуйте потреби
Зберіть узагальнені дані про запити дітей, батьків і педагогів за минулий рік.
② Визначте 3–5 пріоритетів
Не двадцять напрямів одночасно.
③ Перебудуйте річний план
За формулою:
Потреба → завдання → діяльність → очікуваний результат.
④ Створіть маршрут перенаправлення
З актуальними контактами служб і фахівців.
⑤ Перегляньте власну діагностичну роботу
Для кожної методики має бути зрозуміло:
мета → результат → професійний висновок → подальші дії.
І головна зміна, яку ми бачимо
Нам здається, що документ фактично пропонує нам поступово перейти:
ВІД
«Психолог проводить заходи»
ДО
«Психолог організовує та забезпечує психологічну підтримку відповідно до потреб».
І це велика різниця.
Психолог стає не просто виконавцем запланованих заходів, а фахівцем, який оцінює потребу, визначає доцільний рівень допомоги, обирає професійний спосіб втручання, взаємодіє з іншими учасниками системи підтримки та, за необхідності, організовує перенаправлення.
📌 Коротка шпаргалка для психолога на 2026/2027 н.р.
ПЛАНУЙМО — від потреб, а не від кількості заходів.
ДІАГНОСТУЙМО — лише тоді, коли є професійна мета.
ПОМІЧАЙМО — але не ставмо діагнозів лише за поведінковими ознаками.
ПІДТРИМУЙМО — відповідно до рівня потреби.
НЕ БЕРІМО НА СЕБЕ ЧУЖІ ФУНКЦІЇ.
ПЕРЕНАПРАВЛЯЙМО, коли проблема виходить за межі компетентності.
ЗАБЕЗПЕЧУЙМО НАСТУПНІСТЬ підтримки.
ПРАЦЮЙМО З БАТЬКАМИ І ПЕДАГОГАМИ, а не лише з дитиною.
БЕРЕЖІМО ВЛАСНЕ ПРОФЕСІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ.
І найважливіше:
Мета роботи психолога — не максимальна кількість проведених заходів, а своєчасна, професійна та доступна психологічна підтримка відповідно до реальних потреб людини.
PS: Нормативні документи:
- Лист МОН від 17.08.2026 № 1/17702-26
«Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році»;
- Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» — чинна редакція у 2026 році зі змінами;
- Розпорядження КМУ від 15.07.2026 № 705-р «Про схвалення Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року»;
- Закон України «Про освіту»;
- Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні»;
- нормативні документи щодо запобігання та протидії насильству;
- документи щодо булінгу;
- інші чинні акти, зазначені в розділі ІІ.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1es514Qy8M/
.png)
.png)
