Як не стати жертвою насильства та булінгу?

Мабуть тобі буде моторошно усвідомити, що хтось з твоїх однолітків може потерпати від насилля: побоїв, знущань, морального приниження. 

Водночас дані Ради Європи свідчать, що в  Україні кожна друга дитина стає жертвою психологічного насильства, кожна третя – фізичного, а кожна четверта - стикається із жорстокими переслідуваннями, цькуваннями, агресією в школі. Та майже половина із них нічого нікому не розповідають, залишаючись один на один із своїми проблемами!

ЗВЕРНИ УВАГУ! 

НАСИЛЬСТВО – це жорстоке поводження з дитиною, нехтування її інтересами
 та проблемами. БУЛІНГ- це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей
 по відношенню до іншої дитини. Така негативна поведінка зазвичай супроводжується постійним фізичним та психологічним впливом, травлею, агресією, жорстоким переслідуванням. Причому жертвою може стати кожен, хто не вписався у колектив
 або чимось не схожий з усіма.

Окремо слід виділити  КІБЕРБУЛІНГ, що означає жорстокі дії з метою дошкулити, принизити дитину, використовуючи мобільні телефони, електронну пошту, соціальні мережі. 

ЩОБ НЕ СТАТИ ЖЕРТВОЮ НАСИЛЬСТВА
 ЧИ БУЛІНГУ, ПАМ’ЯТАЙ: 

* Насильство над тобою, здійснене дорослими, однолітками - неприпустима річ у стосунках людей І у сім'ї, і в школі ти маєш право на те, щоб до тебе ставилися з повагою,
 не ображали 

* Ніхто, у тому числі твої батьки, однолітки не мають права принижувати тебе, поводитися жорстоко з тобою – це карається законом! 

* Ти маєш право на захист, якщо навіть близькі люди принижують твою гідність 

* Ти маєш право відстоювати свою думку, чітко й однозначно висловлювати свій протест і осуд щодо насильницької поведінки 

* Не варто відразу встрявати, кидатися на допомогу, навіть коли сваряться
 чи б'ються дорослі. Краще якомога швидше покликати на допомогу інших дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин 

* Навчись розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність – є зло. Все, що звеличує гідність людини – добро.

У разі потреби сміливо звертайся на гарячу лінію з попередження домашнього насильства - 116 123 (з мобільного) чи 0 800 500 335 або до поліції 102.

Також ти можеш написати у поліцейський чат-бот #ДійПротиНасильства (@police_helpbot)

Джерело: “Абетка безпеки школяра середньої школи” від департаменту комунікації МВС України,

Травмачутливість у школі: поради для вчителів

Наші діти сьогодні бачать світ інакше внаслідок травматичного досвіду, який пережили. Гучні звуки, неочікувані жести чи навіть деякі вправи із самодопомоги можуть стати для них тригером. Тож у школі вони потребують не лише знань, а й простору, де безпечно.

Кожен учитель має силу створити такий простір. Для цього потрібно лише трохи більше уваги, терпіння та емпатії 🤲.

А поради щодо травмачутливості для вчителів, батьків і опікунів є у посібнику від Міністерство освіти і науки України і психологині Світлана Ройз — на платформі «Ти як?» Всеукраїнської програми ментального здоров’я за ініціативою Олена Зеленська

🔗Завантажуйте за посиланням: https://mon.gov.ua/…/svitlana–royz–rekomendatsiyi-04-12…

Джерело: Донецький обласний центр контролю та профілактики хвороб, Всеукраїнська програма ментального здоров`я "Ти як?", https://dn.cdc.gov.ua/article/travmachutlyvist-u-shkoli-porady-dlya-vchyteliv/

Емоційні зриви при аутизмі як стан перевантаження нервової системи

Емоційні зриви при аутизмі — це не “погана поведінка” і не спроба маніпулювати. Це стан перевантаження нервової системи.

У школах, родинах, робочих колективах важливо розуміти різницю між зривом і істерикою, знати ознаки наближення кризи та вміти діяти спокійно.

Платфома Resilience.help забірала детальне пояснення: що відбувається під час зриву, які фактори його провокують і як підтримати людину в цьому стані.

Зберігайте і діліться матеріалом, адже він може стати опорою у складний момент.

Джерело: автор ГО "Смарт освіта", https://www.facebook.com/share/p/1CTG4y6Wmh/

Профорієнтація: класифікація професій за Є.О. Клімовим

Світ професій великий і складний, і дізнатися про всі нереально, тож найкраще знайомитись з представниками певних груп професій, утворених на основі схожості між ними. Обираючи професію, людина спрямовує свої помисли, перш за все, на те, з чим вона буде працювати, тобто на предмет праці, потім на те, що вона буде робити з ним, тобто на мету праці. Важливо також знати знаряддя  і умови праці. Виходячи з цього, вчені  запропонували, відповідно, класифікувати професії за такими ознаками: предметом, метою, знаряддями та умовами праці. Цю класифікацію розробив  професор, доктор психологічних наук, академік  Є.О. Клімов разом із своїми колегами.
На основі відмінностей у предметах праці всі професії поділено на п’ять типів: "людина – природа”, “людина – техніка”, “людина – людина”, “людина – знакова система”, “людина – художній образ”.

• Людина – природа -предметом праці є живі організми, рослинний і тваринний світ, біологічні процеси, земля, вода - підходящі професії: біолог, ветеринар, зоотехнік, тваринник, агроном, овочівник, садівник, лісник, геолог, океанолог тощо.

• Людина – техніка  – предметом праці є машини, апарати й установки, технічні системи, матеріали й енергія: інженер, машиніст, шофер, кранівник, слюсар, радіомеханік, токар, сталевар тощо.

• Людина – людина – предметом праці є самі люди, групи людей чи колективи: офіціант, продавець, лікар, вчитель, вихователь, юрист, екскурсовод тощо.

• Людина – знакова система – предметом праці є схеми, цифри, умовні знаки, формули, слова, шифри, коди, таблиці: програміст, статист, економіст, коректор, друкарка, комірник, обліковець, кресляр, топограф.

• Людина – художній образ  – предметом праці є художні образи, їх роль, елементи та особливості, засоби їх побудови: ювелір, фотограф, актор, письменник, музикант, художник.

Таким чином, використання класифікації професій у профорієнтаційній роботі допомагає ефективніше враховувати професійну спрямованість особистості при виборі чи зміні професії, економніше будувати профконсультаційну роботу і профвідбір, ефективно підходити до проблеми саморегуляції і творчості людини в професійній діяльності.
Джерело: https://chk.dcz.gov.ua/node/6694

НМТ. Рекомендації батькам випускників.

 

Джерело: https://naurok.com.ua/nmt-rekomendaci-batkam-vipusknikiv-414164.html

Розправте плечі: секрети впевненості в собі

​Розправте плечі: секрети впевненості в собі

Ваше ставлення до себе – це ваш хребет. Уявіть, як складно жити радісно, коли ниє спина. Із самооцінкою так само: якщо вона хворіє, життя втрачає барви.

Щоденні кроки, зроблені з хворим ставленням до себе, складають життя, сповнене невпевненості, сумнівів і самознищення. Партнер, який терпить нездорові стосунки, може боятися, що більше нікому не буде цікавим. Людина з низькою зарплатою може вважати себе негідною більшого. А коли ви мовчки терпите хамство, ризикуєте повірити, що це ви того заслуговуєте.

Проблема із самооцінкою може виникнути в дитинстві, коли дитину не хвалять, постійно порівнюють з іншими, принижують та знецінюють. Також вона може з'явитися в більш дорослому віці як результат низки невдач.

✅  Симптоми хворої самооцінки: самокритика та самообрази, невпевненість у собі, чиясь думка важливіша за свою, страшно говорити «ні», незрозуміло, чого хочеться, почуття провини, знецінення себе, самопокарання, токсичні стосунки, прагнення привертати до себе увагу.

Але змінити самооцінку можливо! Це не так складно, як здається:

🔸 Зверніть увагу на своє тіло
Вчіться займати свій простір, розправляти плечі, вирівнювати спину, відчувати опору в стопах. Спочатку буде важко, але потім стане звичкою. Людина з хорошою поставою виглядає більш авторитетною, компетентною, успішною, гарною. Передусім – для себе!

🔸 Піддавайте сумніву самокритику
Негативні думки про себе майже невмирущі та практично завжди відчуваються як істина. Ваше завдання – навчитися гальмувати їх ще на підході. Пам'ятайте, що ваші думки – це не факти. Це просто думки, і вони можуть бути помилковими.

🔸 Визначте свої особисті межім подобається, коли мене називають…», «Я не люблю говорити на теми…». Згадайте ситуації, коли вам було неприємно. Ваші емоції – індикатор порушення кордонів.

🔸 Познайомтеся із собою
Анкета – добрий початок. Чесно та ретельно дайте відповіді на запитання про те, що вам найбільше подобається чи не подобається, чого ви хочете зараз чи через рік, сформулюйте свою мрію, визначте джерела натхнення, людей, поряд з якими ваша душа співає чи навпаки – ви відчуваєте багатоденний стрес після спілкування з ними.

✅  Зверніть увагу: заїдання, зміна зовнішності, брендові речі, копіювання інших людей, гроші та чуже схвалення не лікують самооцінку.

✅  Почати працювати над самооцінкою може бути важко. Цей процес потребує вашої постійної роботи, уваги, часу. Але в результаті ви отримаєте винагороду: стійкість до чужих слів, впевненість і рішучість, свободу, сміливість мріяти і йти до мети.

Тому починайте працювати вже зараз. Адже ви заслуговуєте на щасливе життя, сповнене любові до себе!

Джерело: канал "Психологічна підтримка" мережі Телеграм, https://surli.cc/fybxjs

Способи допомогти дитині подолати страх невдач

Джерело: Перший український сайт для дітей та дитячих психологів, https://www.facebook.com/share/p/15bxgG2Vz4m/