вівторок, 30 червня 2026 р.

Чому дитина злиться, коли програє?


 Дитина різко відсуває гру, кидає фішку на стіл, кричить: "Я більше не буду!" - і на очах з’являються сльози.

Працюючи з дітьми з ООП, я не раз бачила, як звичайний програш у грі викликає дуже сильну реакцію. І щоразу думаю не про те, що дитина "не вміє програвати", а про те, як складно їй у цей момент впоратися з власними емоціями.
Бо програш - це не лише про результат. Це про розчарування, злість, безсилля, про те саме "я так старався - і не вийшло".
Саме тому для мене ця тема значно глибша, ніж просто вміння дотримуватися правил гри. Вона про те, як дитина вчиться проживати невдачу. І про те, що в такі моменти їй особливо ПОТРІБЕН ДОРОСЛИЙ, який не соромить, не тисне, не знецінює, а допомагає витримати цю хвилю емоцій.
Бо вміння програвати починається не з фрази "заспокойся". Воно починається з досвіду, що навіть у програші з тобою все гаразд.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/19Xf8D3fHu/

понеділок, 29 червня 2026 р.

Про базові емоції

Кожна емоція - це сигнал. Головне - навчитися його розуміти.
Коли дитина плаче, злиться, лякається чи відмовляється щось робити, ми зазвичай бачимо її поведінку.

Але за кожною поведінкою стоїть ЕМОЦІЯ.

І якщо дорослий навчиться спочатку ПОМІЧАТИ саме її, багато ситуацій сприйматимуться зовсім по-іншому.

Дитина не просто плаче. Вона переживає сум.

Не просто кричить. Можливо, захищає свої межі.

Не просто завмерла біля дверей класу. Їй може бути страшно.

Не просто відсуває тарілку. Можливо, відчуває огиду.

Розуміння БАЗОВИХ емоцій не зробить складні ситуації простими. Але допоможе точніше зрозуміти дитину, а значить - обрати слова й підтримку, які потрібні саме зараз.

Ця інфографіка не про теорію. Вона про те, що ми бачимо щодня в дитячому садку, школі, кабінеті фахівця чи вдома.

Іноді достатньо поставити собі одне запитання: "Яку емоцію зараз переживає дитина?"

Відповідь на нього часто змінює не лише нашу реакцію, а й сам перебіг розмови.

©️ Tetiana Komyshova 
Інклюзія. Спеціальна освіта
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1AzNhwtQZK/

середа, 24 червня 2026 р.

Раннє виявлення психоемоційних труднощів у дітей та своєчасне реагування

🟣Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу.
 
🔵Так, емоційну підтримку на різних рівнях у закладі освіти проводять усі педагогічні працівники: психологи, соціальні педагоги, вчителі-предметники, класні керівники. Також до цього процесу залучаються батьки учнів та засоби масової інформації.
На практиці це означає декілька важливих напрямів роботи.

🟢Сьогодні українська школа — це простір не лише навчання, а й відновлення психологічної безпеки дитини. І від того, наскільки уважними ми будемо до психоемоційного стану дітей сьогодні, залежатиме їхня здатність будувати власне майбутнє завтра.

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1CqFqEMxSj/

пʼятниця, 12 червня 2026 р.

Мобінг на роботі: як розпізнати цькування і захистити свої права




Визначення мобінгу

Відповідно до статті 2-2 Кодексу законів про працю України (КзпП), мобінг (цькування) — це систематичні тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників, спрямовані на приниження честі, гідності та ділової репутації працівника. Такі дії можуть проявлятися у формі психологічного або економічного тиску, зокрема через створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери на робочому місці.

Розрізняють зовнішні та внутрішні причини виникнення мобінгу. До зовнішніх належать соціальні чинники — культура колективу, моральний рівень, наявність неформальної ієрархії, відсутність дієвих механізмів правового реагування.

Внутрішні причини пов’язані з особистими особливостями людей — психоемоційною нестабільністю, комплексами, конфліктністю чи прагненням до домінування. Найчастіше саме внутрішні чинники стають рушійною силою цькування.

Форми прояву мобінгу

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання та протидії мобінгу (цькуванню)» та статті 2-2 КзпП України формами прояву мобінгу є психологічний та економічний тиск. Закон визначає серед основних ознак:

  • створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги);
  • безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі та наради, у яких працівник, відповідно до локальних нормативних та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця);
  • нерівність можливостей для навчання та кар’єрного росту;
  • нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації;
  • безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень);
  • необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Разом з тим, закон чітко встановлює, що зміна посадових обов’язків, переведення чи дисциплінарні дії, здійснені у межах трудового законодавства, не є мобінгом.

Захист прав постраждалих від мобінгу

Працівник, який постраждав від цькування, має право на захист від дискримінації, приниження та упередженого ставлення відповідно до статті 5-1 КзпП України. Він може:

- подати скаргу до Державної служби України з питань праці, яка має право проводити позапланові перевірки роботодавця;

- звернутися до суду для визнання факту мобінгу та відшкодування шкоди;

- розірвати трудовий договір за власним бажанням без відпрацювання, якщо роботодавець не усуває порушення;

- отримати компенсацію за лікування чи моральні страждання, якщо факт цькування доведено у суді.

Відповідальність за мобінг

За статтею 173-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення мобінгу передбачено:

  • штраф для громадян — від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 20 до 30 годин;
  • для посадових осіб чи роботодавців — штраф від 100 до 200 мінімумів або громадські роботи до 40 годин;
  • якщо порушення вчинено повторно або групою осіб — штрафи зростають удвічі.

Кожен має право на гідні, безпечні та справедливі умови праці. Будь-які форми цькування — це порушення трудового законодавства, за яке передбачено відповідальність. Якщо ви стали свідком або постраждали від мобінгу — не залишайтеся наодинці: звертайтеся до Державної служби з питань праці чи до суду, аби захистити своє право на повагу та професійну гідність.

          https://lnk.ua/qr/mKmEXSFX0 

четвер, 11 червня 2026 р.

Що НЕ варто казати людині у горі


Коли хтось поруч втрачає близьку людину — ми хочемо підтримати. Але замість полегшення іноді ненароком додаємо болю.
Ось 5 фраз, які краще залишити при собі, навіть якщо нам здається, що вони "підтримують".

❌ «Не плач, усе буде добре»
➡️ Плач — це частина горя. Не відмовляйте людині у праві прожити свій біль.

❌ «Може, так краще…»
➡️ Це знецінює втрату. Людина втрачає щось чи когось, хто був для неї важливим. Це не «краще». Це боляче.

❌ «Я знаю, що ти відчуваєш»
➡️ Навіть якщо у вас був подібний досвід — це інший біль, інша історія, інша втрата.

❌ «Тримайся»
➡️ Це слово стало шаблонним і... порожнім. Краще скажіть: «Я поруч. Я готовий слухати.»

❌ «Життя триває»
➡️ Так, але не сьогодні. Дайте людині час і простір, аби її життя мало шанс продовжитись по-новому.

🤍 Що ж можна сказати замість цього?
✔️ «Я поряд. Якщо захочеш поговорити — я слухаю.»
✔️ «Мені дуже шкода, що тобі доводиться це переживати.»
✔️ «Я не знаю, що сказати, але я з тобою.»

👉 Головне — не намагатися "полагодити" біль.
Горе не лікується словами. Воно вимагає часу, підтримки й простору для проживання.

Будьмо ніжними одне з одним. Особливо тоді, коли серце у когось розбите. 💔

Повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу

🟣Одним із головних завдань закладу освіти є повсякденна психологічна допомога та емоційна підтримка учасників освітнього процесу.
 
🔵Так, емоційну підтримку на різних рівнях у закладі освіти проводять усі педагогічні працівники: психологи, соціальні педагоги, вчителі-предметники, класні керівники. Також до цього процесу залучаються батьки учнів та засоби масової інформації.
На практиці це означає декілька важливих напрямів роботи.

🟢Сьогодні українська школа — це простір не лише навчання, а й відновлення психологічної безпеки дитини. І від того, наскільки уважними ми будемо до психоемоційного стану дітей сьогодні, залежатиме їхня здатність будувати власне майбутнє завтра.

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1CkQL49jnr/

Розвиваємо дитину, тренуємо мозок

Готуючи дитину до школи, не забудьте про її мозок.
Літо. Багато батьків майбутніх першокласників починають "екстрену підготовку" до школи.

Купують прописи. Шукають зошити із завданнями. Хвилюються, чи достатньо дитина читає, рахує та пише.

І щоразу хочеться сказати: "Не поспішайте!".

Мозок дитини не готується до школи лише через букви й цифри.

Іноді найважливіша підготовка виглядає зовсім несерйозно:
- зліпити щось із пластиліну;
- побудувати вежу;
- нанизати намистини;
- погратися прищіпками;
- допомогти на кухні або застебнути власний одяг.

Для нас - це дрібниці. Для дитячого мозку - справжнє тренування.

Часто за словами "неуважний", "незграбний" або "не хоче" ховається не відсутність бажання, а потреба ще трохи дорости через рух і власний досвід.

Мені дуже подобається думка, що розвиток починається не з олівця в руці, а з відчуття свого тіла. Коли пальці працюють, мозок теж працює. Він вчиться планувати, утримувати увагу, координувати рухи та готуватися до складніших завдань.

Тому, якщо цього літа ви хочете підготувати дитину до школи, не поспішайте додавати ще один зошит із прописами.

Можливо, найкраще, що ви можете зробити, - це щодня знаходити час для простих спільних ігор.

Бо дитинство - це той період, коли мозок найкраще навчається через рух. І іноді одна намистинка, нанизана маленькими пальчиками, робить для майбутнього навчання більше, ніж ціла сторінка прописів.

©️ Tetiana Komyshova 
Інклюзія. Спеціальна освіта
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1Dnm4NtCY1/