Планування роботи на 2026-2027 навчальний рік (коротка шпаргалка для практичного психолога)

ЩО ЗМІНЮЄТЬСЯ ДЛЯ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА У 2026/2027 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ?

Шановні колеги!

Напередодні нового 2026/2027 навчального року пропонуємо разом подивитися на нові орієнтири діяльності психологічної служби не як на ще один документ, який потрібно прочитати, а як на практичний інструмент для щоденної роботи.

Що змінюється? Що залишається? Що саме нам варто переглянути у власній роботі?

Спробуємо перекласти основні положення у просту професійну формулу: «було → тепер → що конкретно робити».

Сподіваємося, цей матеріал буде корисним практичним психологам закладів дошкільної, загальної середньої та інших закладів освіти.

Практичний розбір нових орієнтирів психологічної служби: «було → тепер → що робити»

Головна ідея:

Не «що я маю провести цього року?», а «які потреби є в учасників освітнього процесу і яка психологічна підтримка їм необхідна?»

1. Плануємо не заходи, а роботу з потребами

Було:

У річному плані переважно фіксувалися традиційні види роботи:

• діагностика; 

• консультації; 

• бесіди; 

• тренінги; 

• профілактичні заходи; 

• корекційно-розвиткова робота. 

Тепер:

Планування має починатися з аналізу актуальних потреб учасників освітнього процесу.

Рекомендується визначати 3–5 пріоритетних напрямів і для кожного передбачати очікуваний результат.

Що робити психологу?

Перед складанням річного плану поставити собі кілька запитань:

• З якими проблемами найчастіше звертаються учні? 

• Які запити мають батьки? 

• Які труднощі помічають педагоги? 

• Які проблеми адаптації виникають? 

• Чи є випадки насильства або булінгу? 

• Які кризові ситуації є актуальними? 

• Які потреби мають самі педагогічні працівники? 

І вже на основі цього визначити пріоритети.

Отже:

Потреба → пріоритет → завдання → форма роботи → очікуваний результат.

2. Психодіагностика: «не діагностувати заради діагностики»

Це один із важливих професійних акцентів.

Було:

Психодіагностика могла бути запланована як окремий великий блок роботи.

Тепер:

Психодіагностика проводиться тоді, коли є:

конкретний запит + професійна потреба + визначена мета.

Причому після використання методики психолог має розуміти:

Що я робитиму з отриманими результатами?

Практичне правило для психолога:

Перед застосуванням методики запитайте себе:

1. Що я хочу з'ясувати?

2. Чому мені це потрібно?

3. Чи відповідає методика меті?

4. Як я інтерпретуватиму результат?

5. Які подальші професійні дії визначатиму на його основі?

Якщо на ці питання немає відповіді — варто переглянути доцільність діагностики.

3. Раннє виявлення потреб ≠ масова психодіагностика

Це важливе розмежування.

Раннє виявлення — це: 

помітити зміни:

• у поведінці; 

• емоційному стані; 

• соціальній взаємодії; 

• адаптації; 

• навчальній активності. 

Але:

помітити ознаку труднощів ≠ встановити психологічний діагноз.

Психолог визначає, чи є потреба в подальшому професійному оцінюванні та підтримці.

Тому в роботі варто поступово переходити від логіки:

«Давайте обстежимо всіх».

до:

«У кого є професійно обґрунтована потреба і що саме нам потрібно з'ясувати?»

4. Багаторівнева система підтримки — нова важлива професійна рамка

У документі пропонується орієнтуватися на чотири рівні підтримки:

🟢 I рівень — універсальний

Для всіх.

Це:

• психологічно безпечне середовище; 

• психоедукація; 

• профілактика; 

• формування культури звернення по допомогу. 

🟡 II рівень — психосоціальна підтримка

Для труднощів, які не потребують спеціалізованого психологічного втручання.

Педагог може:

• підтримати дитину; 

• допомогти стабілізувати емоційний стан; 

• використати навички, якими володіє; 

• звернутися до психолога за консультацією. 

🟠 III рівень — психологічна допомога

Це вже професійна робота практичного психолога:

• психологічне консультування; 

• кризові психологічні втручання; 

• психодіагностика; 

• профілактична; 

• корекційно-розвиткова робота; 

• психологічний супровід. 

🔴 IV рівень — спеціалізована допомога

Якщо потреба виходить за межі компетентності психолога закладу:

• заклад охорони здоров'я; 

• спеціалізований фахівець; 

• надавач послуг у сфері психічного здоров'я; 

• соціальні служби тощо. 

5. Важливий професійний принцип:

Психолог не повинен вирішувати всі проблеми закладу

Це, мабуть, одна з найкорисніших думок документа для практичного психолога.

Якщо проблема пов'язана з:

• організацією освітнього процесу; 

• управлінням персоналом; 

• адміністративними рішеннями; 

• юридичними питаннями; 

• медичною чи психіатричною допомогою, 

психолог не повинен підміняти відповідного фахівця.

Його завдання — діяти у межах професійної компетентності та за потреби допомагати організувати подальший маршрут підтримки.

6. Перенаправлення — це частина професійної роботи

❗Дуже важливе уточнення.

Було:

«Це не наша компетенція — зверніться до іншого спеціаліста».

Тепер:

Перенаправлення розглядається як частина системи підтримки.

Психолог має знати:

• куди можна звернутися; 

• які послуги надаються; 

• кому вони доступні; 

• як відбувається звернення; 

• які є контакти. 

💥Практична порада:

До початку навчального року варто створити власну «Карту перенаправлення»:

Потреба Фахівець/служба Куди звернутися Контакт

психологічна допомога психолог/центр … …

психіатрична лікар-психіатр … …

медична заклад охорони здоров'я … …

соціальна надавач соціальних послуг … …

захист прав дитини відповідна служба … …

кризова допомога відповідна служба … …

І цей перелік необхідно періодично оновлювати.

7. Психологічна підтримка під час війни

В умовах війни цей напрям залишається надзвичайно актуальним.

Особливої уваги потребують діти та дорослі, які пережили:

• втрату; 

• вимушене переміщення; 

• евакуацію; 

• окупацію; 

• розлуку; 

• інші кризові події. 

Але є принципове професійне уточнення:

сама належність до певної категорії не є підставою для психологічного втручання.

Тобто не потрібно автоматично «шукати травму».

Насамперед потрібно побачити конкретну потребу конкретної людини.

8. Особлива увага — дітям з ООП

У документі окремо наголошується на необхідності враховувати додаткові потреби осіб з інвалідністю та особливими освітніми потребами.

Для практичного психолога це означає:

Психологічна допомога має бути доступною для дитини відповідно до її можливостей.

Наприклад, під час роботи можуть бути потрібні:

• візуальні опори; 

• прості та конкретні інструкції; 

• альтернативні способи комунікації; 

• більше часу на відповідь; 

• повторення; 

• моделювання; 

• практичні вправи; 

• адаптація психоедукаційного матеріалу. 

Тобто принцип:

не дитина повинна «підлаштуватися» під методику, а фахівець має адаптувати спосіб роботи до потреб дитини.

9. Психологічно безпечне освітнє середовище

Робота психолога має бути спрямована не лише на реагування на проблему, а й на попередження її виникнення або поглиблення.

Важливими напрямами є:

• повага до гідності; 

• безпека; 

• приналежність до спільноти; 

• ненасильницька комунікація; 

• конструктивне вирішення конфліктів; 

• доступність звернення по допомогу; 

• протидія булінгу та насильству. 

При цьому психолог не встановлює юридичний факт правопорушення і не підміняє адміністрацію, відповідні комісії чи уповноважені органи.

10. Кризове реагування

Особливу увагу документ приділяє:

• суїцидальним ризикам; 

• самоушкоджувальній поведінці; 

• гострим кризовим станам; 

• тяжким емоційним або поведінковим змінам. 

Тут особливо важливо пам'ятати:

Психолог не працює один там, де є безпосередня загроза життю або здоров'ю.

Пріоритет:

безпека → залучення відповідальних осіб → відповідні служби → психологічна стабілізація → подальша спеціалізована допомога.

І дуже важливо:

конфіденційність не означає приховування інформації, якщо її передача необхідна для забезпечення безпеки людини відповідно до законодавства.

11. Цифрове середовище стає частиною психологічної профілактики

Психологам рекомендується приділяти увагу:

• кібербулінгу; 

• онлайн-насильству; 

• маніпуляціям; 

• небезпечним контактам; 

• експлуатації; 

• вербуванню у протиправну діяльність; 

• захисту персональних даних. 

Але й тут важливий принцип:

ознака ризику ще не означає встановлений факт насильства чи експлуатації.

Психолог має реагувати професійно та відповідно до визначених алгоритмів.

12. Психолог працює не тільки з дітьми

Окремо виділено психічне здоров'я та професійне благополуччя педагогів.

Доцільними є:

• психоедукація; 

• короткотривала консультативна підтримка; 

• розвиток навичок саморегуляції; 

• взаємопідтримка; 

• інформування про зовнішні ресурси допомоги. 

Але психолог не повинен перетворюватися на фахівця з управління персоналом.

Якщо проблема має організаційний характер, вона потребує управлінського рішення.

13. Професійне благополуччя самого психолога

Ось тут документ фактично говорить нам:

Психолог теж потребує професійної підтримки.

Рекомендуються:

• супервізія; 

• інтервізія; 

• професійне консультування; 

• підвищення кваліфікації. 

Причому професійний розвиток пропонується визначати не за принципом:

«Скільки сертифікатів я отримав?»

а за принципом:

«Яких професійних компетентностей мені реально бракує для роботи з актуальними запитами?»

14. Як тепер оцінювати результативність роботи психолога?

Це дуже важливий момент.

Не тільки:

«Я провів 50 консультацій».

А:

«Чи стала допомога доступнішою?»

«Чи своєчасно реагували?»

«Чи знають педагоги алгоритм дій?»

«Чи знають учні, до кого звертатися?»

«Чи працює система перенаправлення?»

«Чи забезпечується наступність допомоги?»

Кількість проведених заходів залишається показником обсягу роботи, але не повинна бути єдиним показником її ефективності.

15. Що варто змінити психологу вже зараз?

Ми б не радили намагатися перебудувати всю систему за один місяць.

Почніть із п'яти кроків.

① Проаналізуйте потреби

Зберіть узагальнені дані про запити дітей, батьків і педагогів за минулий рік.

② Визначте 3–5 пріоритетів

Не двадцять напрямів одночасно.

③ Перебудуйте річний план

За формулою:

Потреба → завдання → діяльність → очікуваний результат.

④ Створіть маршрут перенаправлення

З актуальними контактами служб і фахівців.

⑤ Перегляньте власну діагностичну роботу

Для кожної методики має бути зрозуміло:

мета → результат → професійний висновок → подальші дії.

 І головна зміна, яку ми бачимо

Нам здається, що документ фактично пропонує нам поступово перейти:

ВІД

«Психолог проводить заходи»

ДО

«Психолог організовує та забезпечує психологічну підтримку відповідно до потреб».

І це велика різниця.

Психолог стає не просто виконавцем запланованих заходів, а фахівцем, який оцінює потребу, визначає доцільний рівень допомоги, обирає професійний спосіб втручання, взаємодіє з іншими учасниками системи підтримки та, за необхідності, організовує перенаправлення.

📌 Коротка шпаргалка для психолога на 2026/2027 н.р.

ПЛАНУЙМО — від потреб, а не від кількості заходів.

ДІАГНОСТУЙМО — лише тоді, коли є професійна мета.

ПОМІЧАЙМО — але не ставмо діагнозів лише за поведінковими ознаками.

ПІДТРИМУЙМО — відповідно до рівня потреби.

НЕ БЕРІМО НА СЕБЕ ЧУЖІ ФУНКЦІЇ.

ПЕРЕНАПРАВЛЯЙМО, коли проблема виходить за межі компетентності.

ЗАБЕЗПЕЧУЙМО НАСТУПНІСТЬ підтримки.

ПРАЦЮЙМО З БАТЬКАМИ І ПЕДАГОГАМИ, а не лише з дитиною.

БЕРЕЖІМО ВЛАСНЕ ПРОФЕСІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ.

І найважливіше:

Мета роботи психолога — не максимальна кількість проведених заходів, а своєчасна, професійна та доступна психологічна підтримка відповідно до реальних потреб людини.

PS: Нормативні документи:

- Лист МОН від 17.08.2026 № 1/17702-26

«Про організацію діяльності психологічної служби у системі освіти у 2026/2027 навчальному році»;

- Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» — чинна редакція у 2026 році зі змінами;

- Розпорядження КМУ від 15.07.2026 № 705-р «Про схвалення Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти на період до 2030 року»;

- Закон України «Про освіту»;

- Закон України «Про систему охорони психічного здоров’я в Україні»;

- нормативні документи щодо запобігання та протидії насильству;

- документи щодо булінгу;

- інші чинні акти, зазначені в розділі ІІ.

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1es514Qy8M/

Інструктивно-методична нарада щодо діяльності фахівців психологічної служби у 2026-2027 навчальному році: пріоритети, виклики та стратегічні завдання

Інструктивно-методична нарада: психологічна служба Донеччини — у новому навчальному році

26 серпня 2026 року  Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби  провів інструктивно-методичну нараду щодо діяльності фахівців психологічної служби у 2026/2027 навчальному році.

У нараді взяли участь майже 100 фахівців психологічної служби області:

🔹 керівники та відповідальні особи за діяльність психологічної служби територіальних громад;

🔹 практичні психологи та соціальні педагоги закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціальних шкіл;

🔹 фахівці психологічної служби санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації.

🔰 У центрі уваги зустрічі — пріоритети діяльності психологічної служби Донеччини, актуальні нормативно-правові документи та основні напрями роботи в новому навчальному році.

Під час наради говорили про:

🔹 оновлення та розвиток психологічної служби відповідно до сучасних викликів освітньої системи;

🔹 реалізацію Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти України;

🔹 нормативні документи, якими продовжуємо керуватися у роботі;

🔹 створення безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища;

🔹 професійну підтримку фахівців психологічної служби та подальшу взаємодію на рівні територіальних громад.

Особливо важливо, що такі зустрічі — це не лише про документи, завдання та організаційні питання.

Це про людей, які щодня працюють поруч із дітьми, педагогами, батьками та керівниками закладів освіти, підтримуючи їх у складних умовах.

Дякуємо всім колегам за участь, активність, запитання, відкритість до діалогу та готовність разом розвивати психологічну службу Донеччини. 💙💛

Попереду новий навчальний рік — і нові виклики.

Працюємо разом, підтримуємо одне одного та продовжуємо робити свою важливу справу.

#КЗДНМЦПС

#ПсихологічнаСлужбаДонеччини

#ПсихологічнаСлужба

#20262027

#БезпечнеОсвітнєСередовище

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1BuoFxLmfq/

Зміни до порядку реагування на випадки булігну (цькування) та Порядку застосування заходів виховного впливу

Методичні рекомендації щодо організації діяльності психологічної служби в системі освіти на 2026-2027 навчальний рік

Секти, небезпечні групи та онлайн-ігри: що варто знати батькам, щоб захистити дитину

 

Піднімаємо самооцінку

Самооцінка — це не просто уявлення людини про себе. Це важливий психологічний ресурс, який впливає на емоційне благополуччя, поведінку, якість взаємин, професійну реалізацію та здатність долати життєві труднощі.

Низька самооцінка часто проявляється через постійну самокритику, страх помилитися, залежність від думки інших, невпевненість у власних силах або знецінення своїх досягнень. Водночас здорова самооцінка не означає ідеалізувати себе чи бути впевненим у всьому. Вона ґрунтується на реалістичному сприйнятті власних сильних сторін і обмежень, прийнятті себе та повазі до власних потреб.

Самооцінка формується протягом життя під впливом сімейного виховання, досвіду спілкування, успіхів і невдач. Саме тому її можна поступово змінювати. Цей процес потребує часу, послідовності та регулярної роботи над собою.

У пам'ятці зібрані прості, але ефективні психологічні практики: розвиток самоспостереження, підтримувальний внутрішній діалог, фіксація власних досягнень, робота з негативними переконаннями, турбота про себе, вихід із зони комфорту та вміння звертатися по допомогу, коли це необхідно. Саме такі щоденні кроки поступово формують більш стійке відчуття власної цінності та впевненості у своїх можливостях.

🌿 Пам'ятай: шлях до здорової самооцінки — це не прагнення стати «ідеальним», а розвиток здатності ставитися до себе з повагою, прийняттям і доброзичливістю. Маленькі зміни, які ти робиш сьогодні, можуть стати основою великих позитивних змін у майбутньому.

Самооцінка — це не просто уявлення людини про себе. Це важливий психологічний ресурс, який впливає на емоційне благополуччя, поведінку, якість взаємин, професійну реалізацію та здатність долати життєві труднощі

#самооцінка_психологічна_скарбничка

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18zo7ED1oL/

Види арт-терапії: можливості творчого підходу в психологічній практиці

Арт-терапія — це сучасний напрям психологічної допомоги, який використовує творчість як безпечний спосіб дослідження емоційного стану, розвитку особистісних ресурсів та покращення психоемоційного благополуччя. Її методи ефективно застосовуються у роботі з дітьми, підлітками та дорослими, сприяючи самовираженню, зниженню тривожності, розвитку емоційної компетентності та адаптаційних навичок.

🖌 Ізотерапія — використання малювання, живопису, графіки та інших образотворчих технік для вираження емоцій, розвитку творчого потенціалу, зниження внутрішнього напруження та самопізнання.

🎵 Музикотерапія — застосування музики, співу та ритмічних вправ для стабілізації емоційного стану, розвитку емоційної регуляції, концентрації уваги та психоемоційного відновлення.

🎭 Драматерапія — рольові ігри, театральні етюди та імпровізація, що допомагають безпечно опрацьовувати життєві ситуації, розвивати навички комунікації, емпатії та впевненості в собі.

📖 Казкотерапія — використання терапевтичних казок, метафор і сюжетів для усвідомлення власних переживань, розвитку ресурсності, подолання страхів і формування конструктивних моделей поведінки.

✂️ Колажна терапія — створення тематичних композицій із різноманітних матеріалів, що сприяє самопізнанню, усвідомленню життєвих цілей, цінностей та внутрішніх ресурсів.

🧸 Ліплення (пластилінотерапія) — робота з пластичними матеріалами, яка допомагає знижувати психоемоційне напруження, розвивати дрібну моторику, сенсорну інтеграцію та емоційне самовираження.

🏖 Пісочна терапія — створення символічних композицій у піску за допомогою мініатюрних фігурок. Метод сприяє опрацюванню внутрішніх конфліктів, травматичного досвіду та розвитку емоційної стійкості.

💃 Танцювально-рухова терапія — використання руху як інструменту психологічної роботи для покращення контакту з власним тілом, розвитку емоційної регуляції та зменшення впливу стресу.

🌿 Арт-терапія з природними матеріалами — творчість із використанням природних об'єктів (листя, квітів, каміння, гілок тощо), яка сприяє розвитку уважності, відновленню внутрішньої рівноваги та гармонізації емоційного стану.

📸 Фототерапія — використання фотографій як засобу самопізнання, дослідження життєвого досвіду, особистісної ідентичності та емоційних переживань.

✍️ Поетична терапія — створення віршів, історій або коротких текстів для усвідомлення власних почуттів, розвитку рефлексії та конструктивного емоційного самовираження.

🌀 Мандалотерапія — створення або розфарбовування мандал як спосіб розвитку концентрації уваги, зниження рівня тривожності, стабілізації емоційного стану та відновлення внутрішнього балансу.

Арт-терапія не вимагає спеціальних художніх здібностей. Головною цінністю є не результат творчості, а сам процес, який допомагає безпечно виражати почуття, активізувати внутрішні ресурси, підвищувати психологічну стійкість та сприяти гармонійному розвитку особистості.

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1DEoHakcLi/