середа, 26 серпня 2026 р.

Інструктивно-методична нарада щодо діяльності фахівців психологічної служби у 2026-2027 навчальному році: пріоритети, виклики та стратегічні завдання

Інструктивно-методична нарада: психологічна служба Донеччини — у новому навчальному році
26 серпня 2026 року  Донецький обласний навчально-методичний центр психологічної служби  провів інструктивно-методичну нараду щодо діяльності фахівців психологічної служби у 2026/2027 навчальному році.

У нараді взяли участь майже 100 фахівців психологічної служби області:
🔹 керівники та відповідальні особи за діяльність психологічної служби територіальних громад;
🔹 практичні психологи та соціальні педагоги закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, спеціальних шкіл;
🔹 фахівці психологічної служби санаторно-оздоровчого центру соціальної реабілітації.

🔰 У центрі уваги зустрічі — пріоритети діяльності психологічної служби Донеччини, актуальні нормативно-правові документи та основні напрями роботи в новому навчальному році.
Під час наради говорили про:
🔹 оновлення та розвиток психологічної служби відповідно до сучасних викликів освітньої системи;
🔹 реалізацію Концепції розвитку психологічної служби у системі освіти України;
🔹 нормативні документи, якими продовжуємо керуватися у роботі;
🔹 створення безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища;
🔹 професійну підтримку фахівців психологічної служби та подальшу взаємодію на рівні територіальних громад.

Особливо важливо, що такі зустрічі — це не лише про документи, завдання та організаційні питання.
Це про людей, які щодня працюють поруч із дітьми, педагогами, батьками та керівниками закладів освіти, підтримуючи їх у складних умовах.

Дякуємо всім колегам за участь, активність, запитання, відкритість до діалогу та готовність разом розвивати психологічну службу Донеччини. 💙💛

Попереду новий навчальний рік — і нові виклики.

Працюємо разом, підтримуємо одне одного та продовжуємо робити свою важливу справу.

#КЗДНМЦПС
#ПсихологічнаСлужбаДонеччини
#ПсихологічнаСлужба
#20262027
#БезпечнеОсвітнєСередовище
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1BuoFxLmfq/

неділя, 12 липня 2026 р.

Піднімаємо самооцінку

Самооцінка — це не просто уявлення людини про себе. Це важливий психологічний ресурс, який впливає на емоційне благополуччя, поведінку, якість взаємин, професійну реалізацію та здатність долати життєві труднощі.
Низька самооцінка часто проявляється через постійну самокритику, страх помилитися, залежність від думки інших, невпевненість у власних силах або знецінення своїх досягнень. Водночас здорова самооцінка не означає ідеалізувати себе чи бути впевненим у всьому. Вона ґрунтується на реалістичному сприйнятті власних сильних сторін і обмежень, прийнятті себе та повазі до власних потреб.

Самооцінка формується протягом життя під впливом сімейного виховання, досвіду спілкування, успіхів і невдач. Саме тому її можна поступово змінювати. Цей процес потребує часу, послідовності та регулярної роботи над собою.

У пам'ятці зібрані прості, але ефективні психологічні практики: розвиток самоспостереження, підтримувальний внутрішній діалог, фіксація власних досягнень, робота з негативними переконаннями, турбота про себе, вихід із зони комфорту та вміння звертатися по допомогу, коли це необхідно. Саме такі щоденні кроки поступово формують більш стійке відчуття власної цінності та впевненості у своїх можливостях.

🌿 Пам'ятай: шлях до здорової самооцінки — це не прагнення стати «ідеальним», а розвиток здатності ставитися до себе з повагою, прийняттям і доброзичливістю. Маленькі зміни, які ти робиш сьогодні, можуть стати основою великих позитивних змін у майбутньому.

Самооцінка — це не просто уявлення людини про себе. Це важливий психологічний ресурс, який впливає на емоційне благополуччя, поведінку, якість взаємин, професійну реалізацію та здатність долати життєві труднощі

#самооцінка_психологічна_скарбничка

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/18zo7ED1oL/

субота, 11 липня 2026 р.

Види арт-терапії: можливості творчого підходу в психологічній практиці


Арт-терапія — це сучасний напрям психологічної допомоги, який використовує творчість як безпечний спосіб дослідження емоційного стану, розвитку особистісних ресурсів та покращення психоемоційного благополуччя. Її методи ефективно застосовуються у роботі з дітьми, підлітками та дорослими, сприяючи самовираженню, зниженню тривожності, розвитку емоційної компетентності та адаптаційних навичок.

🖌 Ізотерапія — використання малювання, живопису, графіки та інших образотворчих технік для вираження емоцій, розвитку творчого потенціалу, зниження внутрішнього напруження та самопізнання.

🎵 Музикотерапія — застосування музики, співу та ритмічних вправ для стабілізації емоційного стану, розвитку емоційної регуляції, концентрації уваги та психоемоційного відновлення.

🎭 Драматерапія — рольові ігри, театральні етюди та імпровізація, що допомагають безпечно опрацьовувати життєві ситуації, розвивати навички комунікації, емпатії та впевненості в собі.

📖 Казкотерапія — використання терапевтичних казок, метафор і сюжетів для усвідомлення власних переживань, розвитку ресурсності, подолання страхів і формування конструктивних моделей поведінки.

✂️ Колажна терапія — створення тематичних композицій із різноманітних матеріалів, що сприяє самопізнанню, усвідомленню життєвих цілей, цінностей та внутрішніх ресурсів.

🧸 Ліплення (пластилінотерапія) — робота з пластичними матеріалами, яка допомагає знижувати психоемоційне напруження, розвивати дрібну моторику, сенсорну інтеграцію та емоційне самовираження.

🏖 Пісочна терапія — створення символічних композицій у піску за допомогою мініатюрних фігурок. Метод сприяє опрацюванню внутрішніх конфліктів, травматичного досвіду та розвитку емоційної стійкості.

💃 Танцювально-рухова терапія — використання руху як інструменту психологічної роботи для покращення контакту з власним тілом, розвитку емоційної регуляції та зменшення впливу стресу.

🌿 Арт-терапія з природними матеріалами — творчість із використанням природних об'єктів (листя, квітів, каміння, гілок тощо), яка сприяє розвитку уважності, відновленню внутрішньої рівноваги та гармонізації емоційного стану.

📸 Фототерапія — використання фотографій як засобу самопізнання, дослідження життєвого досвіду, особистісної ідентичності та емоційних переживань.

✍️ Поетична терапія — створення віршів, історій або коротких текстів для усвідомлення власних почуттів, розвитку рефлексії та конструктивного емоційного самовираження.

🌀 Мандалотерапія — створення або розфарбовування мандал як спосіб розвитку концентрації уваги, зниження рівня тривожності, стабілізації емоційного стану та відновлення внутрішнього балансу.

Арт-терапія не вимагає спеціальних художніх здібностей. Головною цінністю є не результат творчості, а сам процес, який допомагає безпечно виражати почуття, активізувати внутрішні ресурси, підвищувати психологічну стійкість та сприяти гармонійному розвитку особистості.

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1DEoHakcLi/

четвер, 9 липня 2026 р.

Чому дитина злиться, коли програє?


 Дитина різко відсуває гру, кидає фішку на стіл, кричить: "Я більше не буду!" - і на очах з’являються сльози.

Працюючи з дітьми з ООП, я не раз бачила, як звичайний програш у грі викликає дуже сильну реакцію. І щоразу думаю не про те, що дитина "не вміє програвати", а про те, як складно їй у цей момент впоратися з власними емоціями.
Бо програш - це не лише про результат. Це про розчарування, злість, безсилля, про те саме "я так старався - і не вийшло".
Саме тому для мене ця тема значно глибша, ніж просто вміння дотримуватися правил гри. Вона про те, як дитина вчиться проживати невдачу. І про те, що в такі моменти їй особливо ПОТРІБЕН ДОРОСЛИЙ, який не соромить, не тисне, не знецінює, а допомагає витримати цю хвилю емоцій.
Бо вміння програвати починається не з фрази "заспокойся". Воно починається з досвіду, що навіть у програші з тобою все гаразд.
Джерело: https://www.facebook.com/share/p/19Xf8D3fHu/