Як захистити себе від булінгу?

 

Привіт, Друже!

Чи знаєш ти, як захистити себе і своїх друзів? Як ти можеш захиститися від булінгу? За що несеш відповідальність перед Законом? Ознайомся з цією пам’яткою, дізнайся про свої права і обов’язки вже сьогодні!

Від самого народження ти маєш право:

·       на життя: ніхто не може позбавити тебе життя і здоров’я, життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань;

·       на охорону здоров’я: ти можеш звернутися за безкоштовною кваліфікованою правовою або медичною допомогою до закладів охорони здоров’я;

·       на свободу та особисту недоторканість: тебе ніхто не може заарештувати або тримати під вартою інакше як за рішенням суду. Однак, якщо тобі вже виповнилося 14 років і має місце тяжкий злочин, відносно тебе може застосовуватися утримання під вартою як тимчасовий запобіжний захід. Якщо протягом 3 діб з моменту затримання тобі не вручено рішення суду про тримання під вартою, тебе повинні негайно звільнити;

·       на освіту: ти маєш право безкоштовно отримувати освіту у дошкільному, загальноосвітньому, професійно-технічному, вищих навчальних закладах державної і комунальної форм власності, а також на отримання державної стипендії;

·       на майно: майно, яке тобі придбали батьки для навчання, виховання (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спортивне обладнання тощо), є твоєю власністю. Якщо тобі від 10 до 14 років, належним тобі майном управляють батьки. Якщо тобі від 14 до 18 років, ти маєш право вчиняти будь-які угоди, навіть купівлі-продажу транспортного засобу і нерухомого майна, але за письмовою нотаріально посвідченою згодою батьків або з дозволу органу опіки і піклування;

·       на працю: якщо тобі вже виповнилось 14 років, ти за згодою одного з батьків можеш працювати у вільний від навчання час (наприклад на канікулах), але лише після попереднього медичного огляду. Якщо тобі вже виповнилось 15 років та коли ти маєш згоду одного із батьків, тебе також можуть прийняти на роботу. Самостійно ти можеш влаштуватись на роботу, якщо тобі уже виповнилось 16 років. Ти маєш право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом;

·       на відпочинок: ти маєш можливість у вільний від навчання або роботи (якщо ти вже працюєш) час відпочивати, тобто займатись своїми улюбленими справами (грати в футбол, ходити в кіно). Якщо ти вже працюєш, тобі повинна бути надана щорічна відпустка в літній час або за твоїм бажанням у будь-яку іншу пору року;

·       на повагу до своєї гідності та захист від усіх форм насильства:будь-яка людина, ким би вона не була (одним із твоїх батьків, однолітків, вчителів, сусідів) не має права поводитись з тобою жорстоко, принижувати твою гідність, експлуатувати, включаючи сексуальні зловживання, втягнення у злочинну діяльність, залучення до вживання алкоголю, наркотичних засобів і психотропних речовин; використання для створення та розповсюдження порнографічних матеріалів, примушування до проституції, жебрацтва, бродяжництва, втягнення до азартних ігор тощо. Стаття 16 Конвенції ООН про права дитини визначає, що жодна дитина не може бути об'єктом незаконного посягання на її честь і гідність.

Захист прав дитини – це, перш за все, завдання держави!

У разі, якщо до тебе вчинено насильство, ти маєш право звернутись до державних органів за допомогою! Дитина має право на захист від втручання або посягання.

Ти – людина!

Ніхто і нічим не може виправдати жорстоке поводження з тобою, наприклад, побиття, знущання. Навіть якщо таким чином тебе виховують батьки, вчителі чи старші діти. Жорстоке, нелюдське, таке, що принижує твою гідність, поводження чи покарання – це порушення твоїх прав. Статтями 28 та 52 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути підданий катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність поводженню чи покаранню.

Ти маєш право на свободу, особисту недоторканність: стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства» гарантує кожній дитині право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім’ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини.

Ти можеш вільно виражати свої думки та погляди, не боячись бути покараним за це. Разом з тим, ти маєш пам'ятати, що твої відносини з батьками, вчителями, однолітками мають ґрунтуватися на взаємоповазі і справедливості, виключаючи приниження честі та гідності.

Держава зобов'язана захищати твої права:

Якщо хтось (учні, вчителі або навіть батьки) вчиняє над тобою будь-яке насильство, принижує тебе чи ображає, ти повинен звернутися зі скаргою про порушення твоїх прав до органу опіки і піклування; служби у справах дітей; центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді; закладів охорони здоров'я; органів та установ освіти; відділів поліції, а також через представників – до суду. Статтею 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлено, що діти мають право особисто звернутися до органу опіки та піклування, служби у справах дітей, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, інших уповноважених органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів та зі скаргами про їх порушення.

За твою безпеку в школі відповідає директор:

Якщо директор школи не забезпечить безпечні та нешкідливі умови для навчання, праці та виховання учнів у навчальному закладі, то він нестиме за це відповідальність відповідно до чинного законодавства. Статтею 26 Закону України «Про освіту» встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, праці та виховання у навчальних закладах покладається на їх власника або уповноважений ним орган, керівника навчального закладу.

Пам'ятай і про свою відповідальність перед законом!

До 14 років ти не несеш відповідальності за заподіяну матеріальну або фізичну шкоду – її несуть твої батьки або інші особи, під наглядом яких ти знаходишся. Саме вони мають відшкодувати шкоду, яку ти завдав іншій людини. Якщо ти завдав шкоди спільно з однолітком, її відшкодування покладається на ваших батьків у відповідних частках.

З 14 років ти відповідаєш за завдану шкоду самостійно у повному обсязі! Також по досягненні 14 років ти несеш кримінальну відповідальність за тяжкі злочини.

Якщо тобі 16 років, тебе можуть притягнути до адміністративної та кримінальної відповідальності!

Джерело: http://shevch-nvk.sumy.sch.in.ua/protidiya_bulingu/

Стратегії уникнення булінгу та покращення ситуації й власного самопочуття для здобувачів освіти

·        Уникай агресора та перебувай у товаристві друзів. Не заходь у туалет, якщо булер знаходиться там, не ходи в роздягалку, коли немає нікого поруч. Постійно перебувай у товаристві приятеля, щоб не залишатись наодинці з недругом. Перебувай в оточенні приятелів у коридорах або на перерві – скрізь, де можна зустріти булера, по дорозі додому, у транспорті. Запропонуй те ж саме своєму другу. 

·        Стримуй гнів. Розхвилюватись у зв'язку зі знущанням природно, але саме цього й домагаються булери. Це дає їм змогу відчувати себе сильнішими. Намагайся не реагувати плачем, не червоній і не переймайся. Це вимагає великої кількості тренувань, але це корисна навичка дати відсіч агресору. Іноді корисно практикувати стратегію приведення себе в повну рівновагу, наприклад, рахувати до десяти, записувати свої гнівні слова на аркуші паперу, робити глибокий вдих або просто уходити. Іноді треба навчитися робити непроникний вираз обличчя, поки ти не позбудешся небезпеки (посмішка або сміх можуть провокувати агресора на нові третирування). 

·        Дій хоробро, уходь та ігноруй агресора. Твердо й чітко скажи йому, щоб він припинив, а потім розвернись та піди. Намагайся ігнорувати образливі зауваження, наприклад, демонструй байдужість чи вдавай, що ти захоплений бесідою по мобільному телефону. Ігноруючи булера, ти показуєш, що він тобі байдужий. Зрештою, він, імовірно, утомиться діставати тебе. 

·        Усунь провокаційні фактори. Якщо булер вимагає від тебе грошей на обід, принось обід із собою, кажи, що батьки не дають тобі грошей. Якщо він намагається відібрати твій музичний плеєр, айфон, планшет - не бери його до школи. 

·        Розкажи дорослим про знущання. Учителі, психолог, соціальний педагог, класний керівник, директор школи, батьки допоможуть припинити знущання, а в разі її систематичного характеру – звернуться до компетентних органів захисту прав дитини. 

·        Поговори з кимось, кому ти довіряєш: із працівниками школи, братом, сестрою або другом. Вони можуть запропонувати деякі корисні поради та виправити ситуацію, також це допоможе тобі відчути себе менш самотнім. 

Джерело: http://shevch-nvk.sumy.sch.in.ua/protidiya_bulingu/

Як взаємодіяти з тривожними дітьми? (рекомендації від психолога в рамках роботи віртуального консультпункту "Сімейна педагогіка")

Важливо правильно підходити до виховання та навчання тривожних дітей, щоб допомогти їм розвинути впевненість у собі та уникнути стресу. Ось кілька порад:

1. ПОЗИТИВНА МОДЕЛЬ ВИХОВАННЯ

Будьте емоційно теплими та уважними до потреб дитини. Уникайте постійних зауважень, підтримуйте щиру увагу до її почуттів.

2. ОЦІНЮВАННЯ ТА ОПИТУВАННЯ

• Не акцентуйте уваги на невдачах, дайте дитині право на помилку.

• Опитуйте тривожних дітей всередині уроку, щоб зменшити їх стрес.

• Оцінюйте дії, а не особистість, і не порівнюйте дитину з іншими.

• Не принижуйте та не соромте дитину публічно.

3. ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ

• Частіше хваліть за старання, а не за здібності.

• Звертайтесь на ім'я, щоб зміцнити контакт.

• Створюйте ситуації гарантованого успіху, допомагайте дитині реалізовуватися в різних шкільних активностях.

4. ПІДТРИМКА В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ

• Заздалегідь обговорюйте, як проходитимуть контрольні роботи.

• Обирайте для дитини зручний спосіб перевірки знань.

• Використовуйте візуальну й тактильну підтримку (погляд, дотик).

• Сконцентруйтесь на процесі навчання, а не на кінцевому результаті.

5. УНИКАЙТЕ ЗАЙВОГО СТРЕСУ

Не змушуйте дитину брати участь у публічних виступах чи змаганнях, якщо це викликає сильне хвилювання.

6. ОБМЕЖЕННЯ НАДМІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Не доручайте завдань, які пов'язані з відповідальністю за інших людей, щоб уникнути додаткового тиску на дитину.

7. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

Залучайте дитину до занять із психологом для опрацювання методів подолання тривоги та зміцнення впевненості.

Дотримання цих порад допоможе тривожним дітям почуватись комфортніше в навчальному процесі та впевненіше долати складні ситуації.

ТРИ ШЛЯХИ У ВИХОВАННІ ДИТИНИ

Батьки у всьому світі, виховуючи своїх дітей, можуть іти одним з трьох шляхів: влади, поступливості або діалогу. Ось коротка характеристика цих шляхів. 

ВЛАДА 
Цей шлях опирається на переконання дорослого, що батьки завжди краще знають і мають рацію, демонструють дитині, хто головний. Дитина повинна підкорятися їхній волі, найкраще без дискусії. Батьки найчастіше виступають у ролі контролера, екзекутора, судді, володаря, поліцейського, а іноді й ката. Такий образ батьків викликає у дитини почуття страху, злості, гніву, жалю, несправедливості, кривди, приниження, сорому. У дитини з’являється переконання, що батьки її не розуміють, можливо, не люблять. 
У поведінці дитини може з’явитися опір, брехня, покора, агресія, ворожість, бунт або лицемірство. Дитина може думати: „ніхто не прислухається до моєї думки, а, значить, мої думки дурні та нічого не варті. Я ні на що не здатна, якщо мене треба постійно контролювати, слідкувати за мною, перевіряти. Тільки батьки знають, що добре для мене” 
Можливі наслідки для дитини – відсутність бажання змінюватися, залежність від думки та оцінок інших, нездатність творчо мислити, самостійно вирішувати проблеми, занижена самооцінка, відсутність віри у власні можливості. Можливі наслідки для батьків – почуття безсилля, нездатності вплинути на ситуацію, що посилюють незадоволення дитиною та собою як батьками.

Наслідки для родини – холодність, неприязнь, емоційна відчуженість, ворожість, конфлікти. Родина перетворюється на поле битви. 

ПОСТУПЛИВІСТЬ

На цьому шляху батьки заради „святого спокою” поступаються дитині, хоча це суперечить їхнім відчуттям і потребам. Вони підкоряються волі дитини, щоб уникнути конфронтації. Постать батьків поступлива, але наелектризована злістю, роздратуванням щодо „самолюбивої, сповненої бажань і претензій” дитини. 

Дитина почувається у виграші - „Я перемогла”. Це породжує змішані почуття: тріумф, почуття провини, невпевненість, викликані відсутністю опору з боку дорослого. Вона може думати: „Всі повинні мені підкорятися”, „Найважливіші мої почуття і потреби”, „Батьки все зроблять заради мене, варто тільки бути впертою”. Свою волю дитина диктує за допомогою крику, плачу, шантажу, тиску. Можливі наслідки для дитини – відсутність почуття безпеки через своєрідну зміну ролей – батьки виявляються „слабкими”, а дитина „сильною”. У дитини може розвинутися імпульсивний спосіб реагування, егоїзм, нездатність підпорядковуватися авторитетові, суспільним та етичним нормам, а також працювати в колективі (виникають проблеми в школі, з ровесниками).Можливі наслідки для батьків – неприязнь до дитини, безсилля, незадоволення собою як батьками, незадоволення з приводу постійних поступок дитині всупереч своїм потребам та почуттям. 

Наслідки для родини – відчуженість, холодність, неприязнь (батьки не можуть витримувати поведінку своєї дитини, їм не подобається бути з нею). 

ДІАЛОГ 
На шляху діалогу батьки передають дитині важливі для них цінності, враховуючи почуття та потреби дитини, а в ситуації конфлікту шукають спільне рішення, яке б задовольняло всіх зацікавлених. Батьки поважають почуття, потреби та думки дитини. Допомагають дитині розкривати свої можливості, сприяють ставленню її адекватної самооцінки. Також батьки поважають свої потреби та почуття, можуть твердо сказати „ні”, коли ситуація вимагає цього. Тому дитина може бути задоволена сама собою, відчувати повагу до власної думки та думки батьків (вчителів, інших людей), мати високе почуття власної вартості та відповідальності за свої вчинки. Дитина може думати: „Я можу сама приймати рішення, я можу бути відповідальною, я здатна багато на що і хочу спробувати свої сили, а якщо в мене не вийде, - спробую ще раз”. 
Можливі наслідки для дитини – бажання співпрацювати з батьками, їй подобається бути з ними. У дитини розвивається впевненість у собі, повага до потреб і почуттів інших. Можливі наслідки для батьків – задоволення собою як батьками, почуття близькості, радість від перебування разом з дитиною, приязні стосунки з нею. Можливість виразити своє незадоволення (гнів, розчарування, злість), не ображаючи дитину. 

Наслідки для родини – менше конфліктів, бо вони вирішуються вчасно і за допомогою діалогу. Дитина вчиться самостійності та відповідальності. Розвивається конструктивні діалогічні стосунки між батьками та дітьми, формуються міцні емоційні зв’язки та вміння виявляти взаємну турботу та повагу.

Джерело: https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/235/

Що таке генералізований тривожний розлад

"Щасливе дитинство без темних думок" - поради батькам дошкільнят та учнів початкових класів

🖇️ «Щасливе дитинство без темних думок»

Поради для батьків дошкільнят.

💡 Чому важливо говорити про профілактику вже в дитинстві? Можна подумати, що самогубство – це проблема підлітків чи дорослих, але насправді його коріння з’являється в ранньому віці. Коли дитина відчуває, що її не чують, не люблять або критикують надто часто, вона починає формувати негативний образ себе. Це може перерости у тривожність, депресивні стани та відчуття «я нікому не потрібен» у старшому віці.

👉 Тому головне завдання батьків у дошкільному віці – створити фундамент довіри, любові та позитивного ставлення до себе і життя.

🛡️ Як батьки можуть запобігти темним думкам?

1️⃣ Будьте «безпечним домом» для дитини!

Дім для малюка – це місце, де він має почуватися прийнятим у будь-якому стані: веселим, сумним, злим чи втомленим.

Не карайте за емоції. Пояснюйте: «Тобі зараз сумно? Я поруч». Дайте зрозуміти: любов безумовна, вона не залежить від оцінок чи поведінки.

2️⃣ Хваліть за процес, а не лише за результат!

Дитина повинна відчувати: її цінують не лише тоді, коли вона «гарно зробила», а й тоді, коли просто намагається.

👉 «Я бачу, що ти старався!»

👉 «Мені подобається, що ти не здався».

Це формує впевненість у собі та вміння радіти навіть маленьким успіхам.

3️⃣ Дозвольте робити помилки!

Помилки – це не провал, а навчання. Коли батьки сердяться через промахи, у дитини формується відчуття «я поганий».

Замість цього варто казати:

👉 «Нічого страшного, наступного разу буде краще».

👉 «Давай подумаємо, як можна інакше».

4️⃣ Створюйте теплі сімейні ритуали!

Маленькі щоденні традиції дають дитині відчуття стабільності та радості. Це може бути:

✅ казка на ніч;

✅ обійми після дитсадка;

✅ сімейна гра перед сном;

✅ «баночка щастя» (щодня кожен кладе туди маленьку записку чи малюнок про те, що його порадувало).

Такі дрібниці знижують рівень дитячого стресу та формують позитивне сприйняття життя.

5️⃣ Слухайте і чуйте!

Дитина часто розповідає свої думки і переживання у простих історіях чи малюнках. Важливо вчасно зупинитися, подивитися в очі й уважно вислухати.

❌Не перебивайте.

❌Не знецінюйте («це дурниці», «ти ще маленький»).

✅Показуйте інтерес: «Розкажи мені ще», «Це для тебе важливо?».

👉 Це допомагає малюку відчувати власну цінність.

🚦 Тривожні сигнали, які не можна ігнорувати!

Зверніть увагу, якщо дитина:

👉часто каже: «Я поганий», «Мене ніхто не любить»;

👉уникає спілкування та ігор;

👉стає надто агресивною або, навпаки, закритою;

👉завдає собі болю (дряпається, б’ється);

👉часто хворіє без фізичної причини (животик, голова).

🔴 У таких випадках важливо звернутися до дитячого психолога, щоб допомогти дитині прожити свої емоції.

💞 Цитати для натхнення💞

🌿«Дитина не пам’ятає днів, вона пам’ятає моменти».

🌿«Щасливе дитинство – це найкращий подарунок від батьків».

🌿«Краще виховати сильну дитину, ніж потім лікувати зраненого дорослого» (Ф. Дуглас).

🌿«Обійми – це найкоротший шлях від серця до серця».

🎨 Сімейна вправа «Долонька любові»

1. Обведіть долоньки кожного члена сім’ї на аркуші.

2. Усередині напишіть або намалюйте, за що ви любите одне одного.

3. Повісьте ці «долоньки» у дитячій кімнаті.

Це щодня нагадуватиме малюку: він бажаний, найдорожчий і потрібний!

❤️Найкраща профілактика суїцидальних думок у майбутньому – це теплі обійми, уважні вуха і люблячі серця батьків у сьогоденні.

Якщо дитина виростає з відчуттям «Я важливий», «Мене люблять», «Мені можна бути собою» – вона обов’язково збереже бажання жити й долати труднощі!

Матеріали групи "Психологічна скарбничка" мережі Вайбер

Як керувати своїми емоціями під час конфліктних ситуацій?

Джерело: Центр професійного розвитку педагогічних працівників СМР, https://psyhology.space/psypedia-post/upravlinnya-emocziyamy/