Інклюзія, інклюзивна освіта, психологічний супровід інклюзивної освіти
Інклюзія - це концепція, яка створює сприятливе середовище для всіх учнів незалежно від їхньої індивідуальної специфіки та особливостей. Інклюзивна освіта спрямована на забезпечення доступу до навчання всім дітям, у тому числі з особливими освітніми потребами (ООП), у навчальних закладах. Вона передбачає створення умов для повноцінного розвитку кожної дитини, незалежно від її можливостей.
Інклюзивність - це цінність, яка передбачає, що всі люди мають рівні права та можливості для повноцінного життя.
Інклюзивне освітнє середовище - сукупність умов, способів і засобів для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб і можливостей.
Що таке особа, людина, дитина з особливими освітніми потребами? Особа з ООП – людина, яка потребує додаткової постійної чи тимчасової підтримки в освітньому процесі з метою забезпечення її права на освіту.
Інклюзивне навчання — система освітніх послуг, гарантованих державою, що базується на принципах недискримінації, врахуванні багатоманітності людини, ефективного залучення та включення до освітнього процесу всіх його учасників. Жодна дитина не має відчувати себе іншою та виключеною з освітніх, культурних і соціальних процесів – це головне завдання інклюзії.
Інклюзивно-ресурсний центр (ІРЦ) — це установа, яка створена з метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами віком від 2 до 18 років на здобуття дошкільної та загальної середньої освіти, зокрема, у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших навчальних закладах, які забезпечують здобуття загальної середньої освіти.
Завдання Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ):
- проводити комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку дитини;
- надавати психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги;
- забезпечувати системний та кваліфікований супровід дитини з особливими освітніми потребами.
Інклюзія в школі, садочку чи закладі дошкільної освіти передбачає існування Інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ). Ці центри відіграють важливу роль у підтримці інклюзивної освіти. Психолог має ключове значення у цьому процесі, надаючи психологічний супровід як загальним групам учнів, так і окремим дітям з ООП. Інклюзія в освіті означає, що всі діти, незалежно від їхніх особливих освітніх потреб (ООП), мають право навчатися в загальних освітніх установах. Інклюзивна освіта є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти в Україні. Вона закріплена в Законі України "Про освіту" (2017).
Інклюзія в ЗДО, ДНЗ, садочку. Інклюзивна освіта в ЗДО, ДНЗ або інклюзивна освіта в садочку також передбачає створення спеціальних умов для навчання та розвитку дітей з ООП. Ці умови можуть включати:
- Індивідуальний підхід до кожної дитини;
- Розвиток у дітей навичок соціальної взаємодії;
- Використання диференційованих методів та прийомів навчання;
- Створення доступного освітнього середовища.
Інклюзія в школі. Інклюзивна освіта в школі передбачає створення спеціальних умов для навчання та розвитку дітей з ООП. Ці умови можуть включати:
- Різні форми організації освітнього процесу: індивідуальна, групова, колективна;
- Використання різних методів та прийомів навчання: адаптовані навчальні програми, диференційоване навчання, індивідуальні завдання, додаткові заняття, корекційні заняття;
- Створення доступного освітнього середовища: спеціальне обладнання, технічні засоби навчання, адаптовані навчальні матеріали;
Робота психолога в інклюзивних класах орієнтована на створення сприятливого психологічного клімату, де кожна дитина відчуває себе комфортно та підтримано. Це включає корекційні заняття та індивідуальні корекційні програми, розроблені спеціально для дітей з ООП.
План роботи психолога з дітьми з особливими потребами базується на індивідуальних потребах кожної дитини. Цей план орієнтується на створення індивідуальних стратегій та підходів до навчання та виховання.
Важливою складовою інклюзивної роботи психолога є сприяння формуванню в учнів та співробітників позитивного ставлення до різноманітності, розвитку взаєморозуміння та толерантності. Це сприяє створенню атмосфери взаємоповаги та рівності, де кожна дитина має можливість розвиватися на повну котушку, отримуючи необхідну підтримку та увагу.
Роль психолога в інклюзивній освіті. Психолог є одним із ключових учасників інклюзивного освітнього процесу. Він здійснює психологічний супровід інклюзивної освіти, який включає в себе:
- Психолого-педагогічне обстеження дітей з ООП;
- Розробку індивідуальних програм розвитку дітей з ООП;
- Проведення корекційної роботи з дітьми з ООП;
- Психологічну підтримку батьків дітей з ООП;
- Психологічну допомогу педагогам інклюзивних класів.
Психолог працює з усіма учасниками інклюзивного освітнього процесу: дітьми з ООП, їхніми батьками, педагогами. Він допомагає їм адаптуватися до нових умов навчання та виховання, розвивати свої здібності та навички, налагоджувати соціальні стосунки. Психологічний супровід інклюзивної освіти також включає роботу з батьками, спрямовану на надання їм підтримки, порад та рекомендацій для оптимізації оточення дитини у навчальному закладі та вдом.
Психологічний супровід інклюзивної освіти передбачає реалізацію таких завдань:
- Забезпечення рівних прав та можливостей для всіх дітей, незалежно від їхніх індивідуальних особливостей;
- Створення доступного освітнього середовища;
- Підтримка розвитку дітей з ООП;
- Підтримка батьків дітей з ООП;
- Підтримка педагогів інклюзивних класів.
Психологічний супровід інклюзивної освіти є важливою складовою інклюзивного освітнього процесу. Він допомагає забезпечити успішне навчання та розвиток дітей з ООП, сприяє створенню інклюзивного суспільства.
Під час здійснення психологічного супровіду інклюзивної освіти можуть бути корисними наступні матеріали:
Корекційні програми МОН України для дітей з особливими потребами
Посилання на нормативні документи:
Фінансування інклюзивної освіти унормовано:
- * статтею 103-3 Бюджетного кодексу України;
- * Постановою Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» (від 14.02.2017 № 88).
- Пам’ятка для педагогічних працівників: "Діти з інвалідністю в онлайн просторі"
Для вдосконалення інклюзивної компетентності педагоги можуть скористатися:- посібником «Профіль інклюзивного вчителя»;
- посібником «Нова українська школа: особливості організації освітнього процесу учнів початкової школи в інклюзивних класах»;
- посібником «Асистент вчителя у закладі загальної середньої освіти з інклюзивною формою навчання»;
- посібником «Навчання дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивному середовищі»;
- навчальним курсом «Школа для всіх»;
- навчальним курсом «Освіта для всіх: різноманітність, інклюзія та фізичний розвиток»;
Методи підтримки учнів з особливими потребами
Для таких учнів особливо важлива стабільність, зазначає кандидатка психологічних наук, психотерапевтка, дитяча нейропсихологиня Марія Максимчук. Разом із нею ми зібрали 5 порад для педагогів, які допоможуть їм у роботі з дітьми під час війни (у тому числі з учнями з особливими освітніми потребами).
1. Старі ритуали
Якщо можливо, відновіть звичні для дитини елементи освітнього процесу. Це може бути вітання з учителем уранці, руханка між уроками, повернення «довоєнного» розкладу тижня – будь-що, добре знайоме учневі чи учениці. Такий ритуал додає стабільності та створює опору під час навчання для всіх школярів, не лише для дітей з особливими освітніми потребами.
2. Нові ритуали
Новим ритуалом може бути особливе вітання на початку дня чи прощання після завершення занять. Якщо уроки відбуваються офлайн, найкраще підійде фізичний контакт – давати «п’ять» учителю або сусіду по парті тощо.
Водночас не забувайте, що ця активність має бути прийнятною для учня. Так, якщо більшість дітей люблять давати «п’ять», то з обіймами краще бути обережними.
Якщо заняття відбуваються онлайн, запропонуйте зробити «сенсорну зарядку», коли кожен учень розповідає, що зараз бачить, чує, відчуває на запах, смак чи дотик. Така вправа «заземлює» та знижує тривожність. Або ж запропонуйте учням по черзі назвати по одному предмету жовтого кольору, які є навколо них, чи по одному звуку, який вони зараз чують тощо.
3. Зарядка
Перед тим, як переходити до нового уроку чи заняття, приділіть увагу тілу. Для цього підійдуть:
- дихальні вправи (5 глибоких вдихів / видихів або дихання «по квадрату»: «малюючи» поглядом квадрат, на його вертикальних уявних гранях робимо вдих / видих, а на горизонтальних – паузи; виходить: вдих – пауза – видих – пауза);
- розтягування або легка фізична активність (тягнемося вгору стоячи, як дерево, і з видихом нахиляємося вниз; стоячи, плескаємо праву руку лівою і навпаки; тупочемо двома ногами тощо).
Такі вправи повертають увагу до тіла, відволікають від тривожних думок, неспокою та роздратування.
4. Емоції
Дозвольте дітям розповісти про їхні страхи, занепокоєння, але водночас не змушуйте їх це робити. Усі ми зараз відчуваємо багато розпачу, безсилля, люті, печалі, тож дуже важливо не забороняти дітям висловлювати такі емоції, плакати чи дратуватися.
Запитайте на початку дня: «Як минув вечір? А ніч? Чи гарно спали?». Запропонуйте дітям соціально прийнятний спосіб виразити свої емоції: кусатися не можна, а от чимдуж відгамселити подушку, дрібно порвати папірці абощо – так! Окремо наголосіть на тому, що це – нормальні емоції, їх відчуваємо ми всі.
5. Війна та безпека
Складіть соціальну історію (прості ілюстрації з короткими підписами) про те, що нині війна, навчання в школі змінилося, як поводитися, коли лунає сирена, й чому це так важливо. Така історія пояснить дитині, що відбувається, і запропонує послідовний, зрозумілий алгоритм дій у певній ситуації (повітряна тривога тощо).
- Джерело: https://osvita.ua/school/method/87002/
- Джерело:https://surl.li/pcmyqk









Немає коментарів:
Дописати коментар