Як вижити в катастрофі - помилки, які коштуватимуть життя

☝️Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах розповідають про дивовижні випадки порятунку, часто вони трапляються не завдяки тому, що люди роблять, а всупереч.

🙅"Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба", - пояснює Джон Ліч, психолог з Університету Лестера, який вижив у пожежі на станції лондонського метро Кінгс-Кросс 1987 року.

❓Він каже, що в екстремальних обставинах 80-90% людей роблять не те, що треба. Отже, чого потрібно уникати в ситуації, яка серйозно загрожує вашому життю?

ЗАЦІПЕНІННЯ

🔴Коли ми уявляємо собі катастрофу, нам здається, що всі впадають у масову істерію. Так, принаймні, зображують стихійні лиха в фільмах. Але насправді найприроднішою реакцією людини на небезпеку є бездіяльність.

🔴Ця реакція є такою поширеною, що психологи мають для неї термін - "загальмованість у ситуації стресу".

🔴Це не зовсім усвідомлена реакція, як може виглядати ззовні. Коли наш мозок паралізований страхом, у кров потрапляє адреналін, а м'язи напружені, "примітивна" підсвідома частина розуму надсилає сигнал не рухатися з місця.

🔴Цей механізм - дуже поширений у світі тварин, від щурів до кроликів, і пояснюється спробою залишитися непоміченим.

🔴Але в небезпечних обставинах від здатності перебороти це заціпеніння часто залежить виживання

ПАРАЛІЧ МИСЛЕННЯ

🟠Дослідники звернули увагу на цю дивну особливість мозку за тривожних обставин.

🟠Під час війни в Перській затоці на початку 1990-х Ізраїль готувався до нападу з боку Іраку. Оскільки у 80-ті роки іракська армія широко використовувала отруйний газ, уряд Ізраїлю очікував найгіршого.

🟠Усі громадяни отримали протигазові маски та шприци для самостійного введення протиотрути. Ізраїльським сім'ям рекомендували обрати "найбезпечнішу" кімнату у своєму будинку, в якій вони мали сховатися і одягнути маски, щойно пролунає сигнал тривоги

🟠З 19 по 21 січня відбулося 23 напади, під час яких на густонаселений Тель-Авів скинули 11 тон вибухівки.

🟠Понад тисяча ізраїльтян отримали різні поранення, але більшість - майже 80% - не через вибухи.

🟠Дехто постраждав під час помилкових тривог. Серед таких жертв було 11 смертельних випадків. Сім - через те, що люди вдягли протигазові маски, але забули відкрити фільтр.

🟠Сотні людей постраждали, бо ввели протиотруту від нервово-паралітичного газу, хоча газової атаки взагалі не було.

🟠Ще 40 травм (переважно розтягнення і переломи) сталися, коли постраждалі намагалися прорватися до зачинених кімнат.

🤷Чому так сталося?

🟡Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні повільніше за розвиток подій під час стихійного лиха.

🟡Коли літак проходить перевірку на безпеку, його виробники мають продемонструвати, що евакуація усього салону займе не більше 90 секунд. Адже саме через цей час ризик пожежі різко зростає.

🟡Але для багатьох півтори хвилини не вистачить навіть на те, щоби впоратися з паском безпеки.

🟡Річ у тім, як ми ухвалюємо рішення. Взяти, приміром, шахи. Перші ходи в партіях гравці зазвичай роблять досить швидко, бо варіанти відомі заздалегідь.

🟡Та вже після чотирьох ходів у звичайній партії з'являється понад 288 мільярдів комбінацій. Тепер, коли покладатися на запрограмовану стратегію більше неможливо, гравцям доводиться обмірковувати кожен хід і швидкість гри сильно уповільнюється.

🟡"Наш мозок має дуже обмежений потенціал для обробки нової інформації", - зазначає Сарита Робінсон, психолог із Університету Центрального Ланкаширу.

🟡А в екстремальних обставинах швидкість його робити знижується дедалі більше.

🟡Це пов'язано не останньою чергою з гормонами стресу - адреналіном і кортизолом. Ці гормони впливають на роботу префронтальної кори мозку, яка відповідає за такі важливі функції, як робоча пам'ять.

🟡І от, саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень.

​​🔥Як вижити в катастрофі - помилки, які коштуватимуть життя

Частина 2

"ТУНЕЛЬНЕ" БАЧЕННЯ

🟢Типовою реакцією в екстремальних умовах є так звана "персеверація" - наполегливе повторення однієї дії, навіть коли вона не дає результату. Це явище настільки поширене, що його почали враховувати в розробці ременів безпеки на легкомоторних літаках.

🟢Оскільки люди звикли, що ремені безпеки зазвичай розташовані в районі стегон, в надзвичайних ситуаціях це стає єдиним місцем, куди вони дивляться.

🟢У попередніх конструкціях літаків паски кріпилися вище, але під час аварійної посадки люди в паніці просто не могли їх знайти.

🟢Цікаво, що така поведінка спостерігається у пацієнтів з необоротними пошкодженнями префронтальної кори.

🟢Отже, можливо, мозок відповідає на стрес "вимкненням" цієї ділянки, що й пояснює негнучке мислення в екстремальних умовах.

СТЕРЕОТИПНА ПОВЕДІНКА

🔵"Чимало людей гине, коли повертаються до будинку, щоби взяти гаманець чи вимкнути плиту", - розповідає Джеймс Гофф, фахівець із управління надзвичайними ситуаціями з Гавайського університету.

🔵Гофф багато років інструктував мешканців небезпечних регіонів, як поводитися під час цунамі, і бачив, якою непередбачуваною може бути реакція людини під час стихійного лиха.

🔵Здавалося би - хто ризикуватиме життям заради гаманця, але багато людей саме так і роблять. У психології цей феномен отримав назву "стереотипна поведінка".

🔵Вона також спостерігається у тварин, коли вони виконують повторювані безглузді дії, як-от бігають по клітці туди-сюди.

🔵У людей це дивне явище виявляється в тому, що вони продовжують свої повсякденні справи, коли, приміром, будинок охопило полум'я.

🤷Але чому ми не можемо вимкнути ці несвідомі рефлекси?

🟣У повсякденному житті наш мозок великою мірою покладається на рутинні дії, які ми виконуємо не замислюючись, і таким чином вивільняє простір для нових речей, що потребують осмислення.

🟣Сприйняття нової ситуації потребує багатьох зусиль, ось чому ми так втомлюємося на новій роботі чи коли подорожуємо за кордоном.

🟣Але екстремальні ситуації потребують іще більше зусиль, і мозку це може бути просто не під силу. У такий момент ми й починаємо удавати, ніби нічого незвичного не відбувається.

ІГНОРУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ

🔴У крайньому разі така поведінка може вилитися в повне ігнорування небезпеки.

🔴"Так поводиться чи не кожна друга людина. Наприклад, під час цунамі багато хто йде на пляж, щоб подивитися на хвилі", - розповідає Гофф.

Він показує знімки людей, які спостерігають за цунамі в Індійському океані в грудні 2004 року.

🔴Заперечення небезпеки відбувається з двох причин, пояснює Сарита Робінсон. Люди або не усвідомлюють, що ситуація дійсно ризикована, або не хочуть цього розуміти. Й останнє - дуже поширене явище.

🔴Люди часто поводяться так насамперед під час пожежі. Їм здається, якщо вони залишать свій дім, вони таким чином визнають, що його буде зруйновано.

🔴"Люди часто чекають, поки не побачать дим, та це, як правило, означає, що вже надто пізно: вони - в пастці вогню", - розповідає Ендрю Гіссінг, експерт із управління ризиками в надзвичайних ситуаціях із консалтингової фірми Risk Frontiers.

🔴Ученим уже давно відомо, що наш мозок дуже погано вираховує ризики. А коли ставки високі, ми ще більше схильні покладатися на інтуїцію, а не факти, відкидаючи тривожні думки і запевняючи себе, що не все так погано.

🔴Це пояснює, чому пацієнти з онкологією, попри тривожні симптоми, чекають в середньому цілих чотири місяці, перш ніж звернутися до лікаря.

🔴А також чому під час терактів 11 вересня в США люди на верхніх поверхах Всесвітнього торгового центру починали евакуацію далеко не одразу.

Джерело: BBC Future