ЯК ВСТАНОВИТИ КОНТАКТ З ДИТИНОЮ: І. Етап «Знайомство» 1 Опустіться на рівень дитини (наприклад, присядьте, щоб фізично бути на одному рівні) 2 Представтесь: назвіть ім’я, чим займаєтесь та як пов’язані з дитиною (“Мене звати Марія, я - волонтерка, яка допомагає сім’ям під час перебування в нашому місті”). 3 Запитайте, як ви її можете називати (наприклад: “Як я можу до тебе звертатися?”). 4 Поясніть, як довго ви будете з дитиною (наприклад: “Сьогодні ніч ти проведеш тут, я буду разом із тобою, поки не приїде автобус, а потім ти поїдеш далі”). ІІ. Етап «Оцінювання потреб дитини» 1 Запитайте дитину, як вона себе почуває. 2 Запитайте, що їй потрібно зараз. Чи бажає вона води, поїсти, в туалет? Чи їй не холодно? Можливо дитина захворіла та потребує лікування? Чи бажає вона погратись (можливо, з іншими дітьми, якщо вони також перебувають разом з вами)? ІІІ. Етап «Знайомство з місцевістю» 1 Покажіть дитині приміщення, в якому вона буде перебувати: де знаходиться туалет, ванна кімната, де дитина буде спати, де можна поїсти та пограти тощо. 2 Розкажіть дитині правила перебування (наприклад: “Ми будемо вечеряти о 19:00 ось у тій кімнаті, а лягаємо всі спати о 21:00”). 3 Розкажіть про місцевість, в якій опинилася дитина (про ваше місто, село, про інші особливості місцевості, які варто знати дитині). ІV. Етап «Підтримка» 1 Скажіть дитині, що якщо вона хоче поговорити, то ви готові її вислухати. 2 Запитайте у дитини на які теми їй подобається говорити. 3 Запитайте, на які теми вона б не хотіла говорити. 4 Запитайте, що їй подобається робити (наприклад, чи любить дитина малювати, ліпити, танцювати, співати, збирати лего тощо). 5 Скажіть дитині, що якщо їй щось буде треба, то вона може звернутися до вас. Що не рекомендується робити під час спілкування з дитиною: 1. Розпитувати у дитини про військові дії, які вона могла побачити, про те, як їй було, коли лунали сирени, вибухи та постріли*. 2. Розпитувати дитину про тих, хто з її близьких залишився в місцях ведення бойових дій*. 3. Порушувати особистісні кодони дитини, обов’язково треба запитати у дитини, чи можна взяти її за руку, обійняти, перш ніж це зробити. 4. Проявляти нещирі емоції (ви так само є людиною, яка має власні переживання, і якщо у вас немає настрою, то не треба «натягувати» посмішку лише через те, що перед вами стоїть дитина. Діти відчувають нещирість дорослих, що може негативно вплинути на ваші стосунки). 5. У присутності дитини обговорювати травмувальні події, пов’язані із військовими діями. 6. Використовувати ненормативну лексику у присутності дитини. 7. Ставити питання типу: «А як у тебе вдома було?». Краще замініть його на: «А як тобі подобається?» або «Як би тобі хотілось?». *Розпитування дитини про травмувальні події може призвести до негативних переживань або істерики, що є вкрай небажаним. Краще щоб дитина сама розповіла про це, коли буде готова. За рекомендаціями психотерапевта Людмили Підлипної |
Немає коментарів:
Дописати коментар