Як говорити з людиною, яка пережила трагедію чи виїхала із зони катастрофи

 Нормалізуйте емоції, думки, почуття та інші переживання людини. Людині може бути важливо підтвердити, що те, що з нею відбувається, нормально і по-людськи, що вона не змінилася остаточно або не збожеволіла. Скажіть, що це дуже типове для багатьох людей після такого шокуючого досвіду. Це нормальна реакція на ненормальні події. Тут немає хороших чи поганих емоцій, правильних чи неправильних. Після завершення подій через деякий час більшість людей знову почуваються добре.

Людська психіка все ще може відчувати, що ви перебуваєте в центрі катастрофічного досвіду. Якщо тільки ситуація дозволяє і відповідає дійсності, покажіть і скажіть людині, що вона зараз у спокійному оточенні, їй нічого не загрожує. Можна коротко обговорити, де зараз людина, нагадати, що зараз довкілля безпечне та поруч люди,
які про це подбають. Турбота про головні людські потреби (їжа, житло тощо) також може допомогти вам почуватися в безпеці.

Проявіть ініціативу в спілкуванні з особою, яка отримала травму. Їй може бути як боязко, так і важко розпочати розмову щодо всіх сильних переживань, що відбуваються всередині. Якщо ви незнайомі, назвіть себе. Покажіть, що ви хочете поговорити, вам цікаво почути, що відчуває людина. Уникайте банальних фраз типу «все буде добре», не критикуйте.

Не всі люди охоче говорять про свої труднощі. Не всі хочуть ділитися своїми переживаннями з незнайомими людьми. Не всі потребують однакової підтримки. Скажіть людині, що ви готові вислухати, що вам небайдуже її почуття, але поважайте її бажання зараз не розмовляти. Не тисніть і не просіть її поділитися з вами труднощами та почуттями. Якщо є можливість, скажіть людині, що вона може до вас звертатися, як тільки захоче поговорити, але не змушуйте її робити це одразу, дайте свій номер телефону або контакти для зв’язку з вами. Також можете висловити свою підтримку просто в узгодженні бути поруч з людиною. Турбота про фізичний стан чи побут людини також може бути чудовим способом підтримки та турботи. 

Намагайтеся бути ласкавими, поважними та співчутливими, навіть якщо людина налаштована вороже чи є відчуженою. Не сприймайте це на свій рахунок, гнів — це природна реакція, яка часто виникає після нещастя та важких переживань. Таким чином людина просто реагує на травматичний досвід. Зараз вона не може реагувати інакше. Будьте терплячі, і це допоможе вам потроху налагодити з нею зв’язок.
Якщо ви хочете втішити її фізичними дотиками, обіймами, уважно зверніть увагу на те, чи прийнято це для неї, робіть це тільки з твердою впевненістю, що це їй підходить або вона цього хоче. Ви можете її просто про це запитати. Але будьте певні, що вона б могла вільно відмовитися від фізичного контакту. Переживши травматичний досвід,
людина може бути надзвичайно чутливою до вторгнення в її фізичний простір. 

Катастрофи позбавляють людину можливості хоча б на деякий час подбати про базові потреби: безпеку, тепло, їжу, сон тощо. Дізнайтеся, чи потрібно людині щось, і ви б могли подбати про це. Можливо, вона відчуває голод або замерзла. По можливості подбайте про те, щоб у
людини була їжа, вода, тепла ковдра, сухий і теплий одяг, телефонний зв’язок, щоб підтримувати зв’язок з близькими. Можливо, малювання, читання чи молитва допоможуть їй заспокоїтися, тому ви можете подбати про необхідні речі. Якщо людина висловлює потреби, про які ви не можете подбати, подумайте, чи могли б ви знайти когось, хто міг би це зробити. Наприклад, можливо знадобиться медична допомога або допомога спеціаліста в галузі психічного здоров’я. Якщо людина просить те, чого ви не можете дати, не хвилюйтеся, просто скажіть їй про це. У кожного з нас є свої межі, особливо під час кризи. 

Заохочуйте людину піклуватися про своє фізичне та психічне здоров’я. Через високе емоційне навантаження людині буває важко самостійно виконувати навіть
найпростіші щоденні справи. Заохочуйте її подбати (або подбайте ви) про своє харчування, щоб намагалася висипатися, якщо є можливість, рухалася фізично. Якщо
тільки дозволить ситуація, буде добре, якщо людина зможе відновити хоча б частину своєї щоденної рутини. Це допомагає відновити відчуття структурності та контролю.
Можливо, ви зможете запропонувати людині якісь заходи для зняття стресу? Це потрібно як для відновлення фізичних сил, так і для зменшення стресових реакцій.
Заохочуйте відповідні стратегії подолання людського стресу (наприклад, прогулянки на свіжому повітрі) і заохочуйте уникати шкідливих звичок (наприклад, вживання алкоголю).

Допомагаючи людині після кризи, важливо не стати занадто турботливим. Важливо запропонувати свою турботу і, якщо необхідно, допомогти людині подбати про її потреби, але одночасно не забирати з її боку ініціативу, якщо вона може сама робити якісь речі. або піклуватися про себе. Травми та катастрофи сильно впливають на почуття контролю людей, їх здатність долати труднощі. Чим раніше людина знову відчує можливість хоч щось контролювати, піклуватися про себе, піклуватися про рідних, тим швидше вона відновить психологічну рівновагу. Ви можете нагадати, що здатність людини справлятися з повсякденними труднощами насправді нікуди не поділася. Просто переживання великого стресу ускладнює реакцію у повсякденному житті. Але коли ці реакції вщухають, людина знову може найкращим чином піклуватися про себе та інших. Тож, у разі потреби допомагайте людині щоденно приймати рішення, вирішувати проблеми, але не забирайте в неї ініціативу, коли вона може подбати про себе, сприяйте її самостійності.

3

2

3

2