* створення підтримуючої атмосфери;
* розвиток самостійності;
* профорієнтаційну роботу;
* психологічну підтримку (робота з тривогою, вибором), організацією навчання з правом на помилку та спільне спілкування з батьками, аби допомогти учням освоїти навчально-професійну діяльність, цілі навчання та підготуватися до майбутнього, враховуючи їхні індивідуальні інтереси та потреби.
Ключові напрямки управління адаптацією:
Психологічна та емоційна підтримка:
Батьки: Створювати довіру, уникати критики, цікавитися життям дитини, підтримувати хобі та прогулянки.
Школа (психологи/класні керівники): Діагностика рівня тривожності, організація тренінгів адаптації, індивідуальні консультації, робота з дезадаптацією (ізоляція, апатія).
Організація навчального процесу:
Вчителі: Заохочувати ініціативу, право на помилку, власну думку, створювати демократичну атмосферу, пропонувати вибір.
Батьки: Допомагати з тайм-менеджментом, плануванням, але розвивати самостійність дитини.
Профорієнтація та самовизначення:
Допомагати учням усвідомити навчальну діяльність як засіб реалізації життєвих планів, обговорювати інтереси та цілі.
Використовувати тести на профорієнтацію, не тиснути на вибір майбутньої професії.
Спільна робота школи та родини:
Підтримувати зв'язок з класним керівником, психологом та предметниками.
Використовувати спільні зусилля для виявлення та вирішення проблем.
Особливості 10-го класу:
Перехід до навчально-професійної діяльності, де навчання стає засобом досягнення життєвих цілей.
Розвиток самостійності та відповідальності.
Посилення стресу через вибір майбутньої професії та підготовку до ЗНО.
Управління адаптацією — це спільна місія, де дорослі йдуть поруч із підлітком, надаючи підтримку та спрямовуючи, а не роблять усе за нього.
https://vseosvita.ua/library/
Немає коментарів:
Дописати коментар