Як підтримати людей з біполярним розладом

Сьогодні людина будує великі плани, сповнена енергії та ідей, а вже за кілька днів не може піднятися з ліжка. 

🤯 Такою може бути реальність людей з біполярним розладом (БАР). І ця реальність зачіпає не лише їх, а й усіх, хто поруч.

Для людей з БАР стосунки, спілкування, соціальна активність, робота чи навіть побут можуть стати нестабільними. Через різкі зміни настрою й поведінки кожна з цих сфер вимагає більше зусиль, терпіння та взаєморозуміння 🫂

Фрустрація і травма: як з ними жити?

​Фрустрація та травма

🔸 Фрустрація — частина життя
Іноді ми стикаємося із ситуацією, де щось йде не так: не отримали обіцяне, затримка, конфлікт або неочікуваний результат. Це приносить невдале, роздратування — frustraція. Вона змушує нас зупинитися, розібратися — але не знищує. Якщо є внутрішня безпека, фрустрація — це виклик, а не катастрофа.

🔸 Травма — коли фрустрація занадто сильна
Але якщо досвід дитинства або минулого був дуже болючим (наприклад, залишити без підтримки занадто рано) — невдача в дорослому житті може викликати "привид тоді”. Це травма: в душі створюється порожнеча або паніка, ніби ваша безпека знищена.

🔸 Реактивна безпорадність
Навіть без ранньої травми, сильний стрес (втрата, катастрофа, жорстка розлука) може раптово відкрити відчуття безвиході. Але це сигнал: зараз не час боротися — потрібно дати собі паузу, прийти до себе.

🔸 Ретравматизація
Якщо травма не оброблена, подібна ситуація може викликати її знову. Так, ніби ми занурюємося у давню біль. І тоді фрустрація — це не просто неприємний збій. Це сигнал до глибшої роботи.

Як жити з фрустрацією і травмою?

✅ 1. Відрізнити фрустрацію від травми
Фрустрація: звична реакція на невдачу, мине, без втрати себе.
Травма: боляче, як зрада свого "я", повернення до старих переживань.

✅ 2. Дати місце емоціям
Якщо боляче — дайте собі право відчути: сум, злість, розчарування. Якщо це просто "матеріал" — постарайтеся "відпустити", рухаючись далі.

✅ 3. Допомога важлива
Терапія — безпечний простір, де емоції можна прожити і інтегрувати. Там, де просто — фрустрація піднімає сили, глибока вибухає — іноді потрібна опора, щоб піднятися.

✅ 4. Навчитися помічати сигнали
Фрустрація — коли просто щось не вдалося. Травма — коли ниє в тілі чи душі, болить, утримує. Помітивши — можна діяти: або перепочинок, або звернення за допомогою.

Пам’ятайте:

Не кожна фрустрація — знак травми.

Травма не обов’язково є у всіх. Але якщо біль повертає вас у минуле — допомога потрібна.

Фрустрація — це розвиток. Травма — це прохання про підтримку.

Обидва досвіди — реальні й важливі. Психотерапія допомагає розрізняти їх і рухатися до життя 🌱

Пам'ятка для батьків першокласників

Каруселі самовиживання

Коли трясе. Коли світ сповзає. Коли тіло кричить, а ти — ні.

Є речі, які не вилікує “заспокойся”.

Є моменти, коли раціональність не працює.

⠀

Але тіло — памʼятає.

І тіло знає, як вижити.

Цей пост не про психологію.

Це протоколи виживання, які використовують:

– ветерани

– спецназівці

– психотравматологи

– люди, які пройшли через війну, насильство і панічні атаки вночі

Інколи достатньо льоду на запʼясті, щоб не втратити себе.

Інколи — одного видиху на 8 секунд, щоб не здатись.

⠀

Я зібрала 7 технік, які реально працюють, коли тебе трясе зсередини.

Це не “дихай глибше”.

Це — як перезапустити систему.

Збережи. Перешли тому, хто тримається з останніх сил.

Бо іноді, одна така карусель може когось врятувати.

#irynapetrenko #TooSmartToManipulate

Батькам підлітків: зрозуміти і прийняти

Що таке емоційна грамотність стосовно себе?

ЩО ТАКЕ ЕМОЦІЙНА ГРАМОТНІСТЬ:

Стосовно себе:

- усвідомлювати свої тілесні відчуття

- вміти перекладати тілесні відчуття у емоції

- вміти розпізнавати та визначати що це за емоція, назвати її

- розуміти причину цієї емоції ( почуття)

- проявляти цю емоцію продуктивно, тобто:

- відчувати після цього полегшення

- привласнювати своє почуття та відповідати за нього

По відношенню до інших:

- співчувати іншій людині, вміти розпізнати чи відчути, що вона відчуває

- вміти належним чином реагувати на емоції іншої людини, щоб вона відчула, що її чують і поважають

- усвідомлювати, як мої емоції можуть сприйматись  іншою людиною

Щодо взаємовідносин:

- вміти не приймати на свій рахунок емоції, які виражають інші люди (тобто вміти розглядати ці емоції не як безумовну реакцію на мене, а як реакцію на якусь мою поведінку)

- вміти не звинувачувати людей, що я відчуваю, не проектувати на них те, що мені не подобається в собі.

Клод Штайнер

Як допомогти дитині адаптуватися до дитсадка в іншій країні

Часи змінилися — ми живемо в умовах війни. Отже, вимушені опустити планку і прийняти, що ідеально, “як у книжках пишуть”, адаптувати дитину до дитсадка не вийде. Наприклад, за кордоном не завжди можливо провести з малечею перші два тижні в новому середовищі, як зазвичай рекомендують.

Адаптування до дитсадка за кордоном, безумовно, легким не буде. Дитина значно частіше плакатиме, звикання потребуватиме значно більше часу. Це нормально. Не звинувачуйте себе! 

Батьки не можуть бути ідеальними, проте роблять все, що в їхніх силах. І як би ми не старалися для своїх дітей, їм все одно буде про що розповісти своєму психотерапевту :)  Треба розуміти, що зараз якраз така історія. Мусимо діяти якомога більш врівноважено та не вимагати від себе максимуму, який був би доречний у мирні часи. 

❗️Серед головних речей, які наразі потрібно запам’ятати матусі 👇

1. Якщо після переїзду є можливість побути певний час із дитиною, наситити її любов’ю, зробіть це. Але найчастіше жінка опиняється в чужій країні лише удвох із дитиною, і їй треба терміново влаштовуватися на роботу. Тому ви просто маєте віддати малечу в садочок — це буде прагматичним та правильним рішенням, за яке себе не треба картати. 

2. Іноді дитина зовсім не розуміє мови, на якій до неї звертаються в новій країні. Буде чудово, якщо мати зможе надати малечі бодай найменший словниковий запас. Зауважте, що дитина може протестувати проти такої матусиної науки. У допомогу — онлайн-курси, мультики, комікси тощо.

3. Дитина з усім впорається. Адаптація до дитсадка — це не та ситуація, яка може дійсно серйозно травмувати психіку дитини. Вона чудово розуміє, що ви передаєте її в руки не чужій, надійній людині. Але дуже важливо заздалегідь познайомити малечу з вихователькою. Якщо вас не пускають у групу, запропонуйте спільну невеличку прогулянку. Або хоча б покажіть фото або відео з новим важливим для дитини дорослим.

4. Майже в кожній країні є садочки, що пропонують різні підходи до дошкільного виховання дитини. Треба враховувати, що під час періоду адаптації для дитини буде найлегше там, де її не напихатимуть знаннями, активно навчаючи буквам, цифрам тощо. Принаймні тимчасово комфортніше там, де просто граються. Тому якщо навіть за віком дитина має готуватися до школи, цю підготовку краще відкласти на рік. 

5. У вас виникають запитання до методів виховання в дитсадку? Не мовчіть! Нагадуйте, що ви із країни, де йде війна, що дитина у стресі. Не соромтеся про це говорити! І все ж таки за можливості наполягайте на опції м’якої адаптації.  

І, наостанок, дивіться глобально! У психологічному стані дитини можуть бути періоди певного погіршення. Але якщо протягом двох тижнів є хоча б мінімальний прогрес, це означає, що ви все робите правильно. 

Джерело: психолог та сімейний консультант Марія Сичинська.

Страх перед школою: його прояви та причини (батькам на замітку)

Діти, які булять. Чому?

Віримо в себе, навіть, коли дуже страшно ...

Що робити, коли дитина відчуває страх перед школою