- Проаналізувати нормативно-правові документи з питань профілактики, гендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
- Посилити роботу у напрямку психологічної просвіти та підвищення психологічної компетентності всіх учасників навчально-виховного процесу з питань профілактики гендерно - обумовленого насильства, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
- Забезпечувати участь фахівців психологічної служби у семінарах, засіданнях, конференціях, тренінгах з питань профілактики ГОН, виховання гендерної культури та гендерної рівності в системі освіти.
- Здійснювати соціально-педагогічну, психологічну реабілітацію дітей, учнів та студентської молоді, що опинились у складних життєвих обставинах.
Навчальні заклади забезпечують:
- рівні умови для жінок і чоловіків під час вступу до навчальних закладів, оцінки знань, надання грантів;
- підготовку та видання підручників, навчальних посібників, вільних від стереотипних уявлень про роль жінки і чоловіка;
- виховання культури ґендерної рівності, рівного розподілу професійних і сімейних обов'язків.
З метою впровадження принципів гендерної рівності в навчальних закладах Донецької області рекомендуємо здійснювати наступні заходи:
- проводити дослідження психолого - соціальних аспектів ґендерного виховання учнів у загальноосвітніх закладах та стану ґендерного насильства у молодіжному середовищі;
- проводити у загальноосвітніх навчальних закладах уроки гендерної рівності;
- забезпечити обговорення питань гендерної рівності на заходах, які проводяться для лідерів учнівського самоврядування;
- проводити позакласну роботу з дітьми та учнівською молоддю з питань формування гендерної культури та гендерного виховання організовувати та проводити конкурс дитячих малюнків на гендерну тематику серед учнів початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.
До підготовки та проведення уроків (занять) ґендерної грамотності доцільно залучити Соціально-психологічний центр, представників органів державної влади та самоврядування, батьківських комітетів, дослідників, науковців, представників громадських організацій, які мають відповідний досвід тощо. Незалежно від того, з учнями яких класів проводитиметься урок (заняття) ґендерної грамотності, педагог має володіти базовою інформацією, пов'язаною з питаннями рівності жінок і чоловіків, а також спиратися на законодавчі акти з питань забезпечення рівності громадян жіночої та чоловічої статей. Ключовими в контексті уроку є чотири поняття: «ґендер», «ґендерна рівність», «ґендерна рівноправність», «ґендерна поведінка».
У змісті уроку можуть бути висвітлені найрізноманітніші питання суспільства: взаємини в сім’ї чи на роботі, між людьми різних націй, культур чи релігій, проблеми ВІЛ-інфікованих чи людей з обмеженими можливостями, формування здорового способу життя, запобігання наркоманії, алкоголізму, торгівлі людьми; пригнічення та насильства в його різноманітних проявах. Пригніченими називають людей або групи, які в певному аспекті – статевому, расовому, національному, соціальному, культурному, політичному, економічному, сексуальному позбавлені свого права на діалог і повагу до себе, на існування у людському суспільстві на рівноправних засадах тощо.
Форму проведення даного уроку педагог добирає, дотримуючись принципу оптимального добору форм, методів, засобів та прийомів роботи (година спілкування, зустріч, просвітницький (психологічний тренінг, конкурсно-ігрова програма, гра-експрес, рольова гра, вікторина, колективна творча справа (КТС) (жива газета, свято-презентація, усний журнал та інше), колективне ігрове спілкування, турнір знавців, колаж, виставка творчих робіт, конкурс-інсценізація, форум-театр, агітаційні дійства, музичні феєрії, інтелектуальна гра).
Проведення Уроку гендерної рівності в інтерактивній формі може бути ефективним засобом подолання гендерних стереотипів а також формування й утвердження гендерної культури.
Орієнтовна тематика уроків (занять) гендерної грамотності
- «Абетка рівності»
- «Ми – різні, ми – рівні» (сценарій ігрової програми додається)
- «Толерантність врятує світ»
- «Я – хлопчик, я – дівчинка»
- «Права та обов’язки кожного з нас»
- «Небезпечні ґендерні стереотипи»
- «Я захищаю себе від ґендерної дискримінації»
- «Ґендерна роль у засобах масової інформації»
- «Дерево рівності»
- «Права людини і дискримінація»
- «Я вибираю своє право на…»
- «Я відстоюю свою позицію»
- «Що нас об’єднує і в чому ми – індивідуальності»
- «У колі ґендерних ролей»
- «Жінка і чоловік – дві половинки людства»
- «Я + Ти + Ми»
- «Школа рівних можливостей»
- «Він і Вона»
- «Ґендер і влада»
Організація роботи з питань гендерної культури дітей в дошкільних навальних закладах.
Сучасні особистісно-орієнтовані позиції психології та педагогіки щодо ставлення особистості не можуть вважатися досконалими та ефективними, якщо в них не враховано специфіку статі.
У старшому дошкільному віці триває розвиток тієї ланки самосвідомості, яка характеризує дитину як хлопчика чи дівчинку. Це можна спостерігати в щоденному вільному спілкуванні дітей, не започаткованому та неконтрольованому дорослими, де вони реалізують відповідний спосіб поведінки, особливо, коли оточення різностатеве.
Важливим напрямом роботи педагогічних працівників є робота з питань врахування особливостей протилежних статей, входження дитини в систему культурних норм поведінки та взаємин між статями.
Малюк сам активно черпає інформацію з навколишнього оточення про те, що його цікавить. Сучасний дошкільник статево соціалізується, отримуючи відповідні знання з потоку загальної інформації. Численні дослідники дотримуються думки, що ставлення до себе, до особи власної та протилежної статі у дитини складається не в результаті якогось курсу навчання, а внаслідок засвоєння основних життєвих принципів під впливом та за сприяння дорослих.
Останні десятиліття у свідомості багатьох батьків виховання синів і доньок відрізнялося хіба щодо їхніх обов’язків у господарчих справах та силу впливу на них (із дівчатками треба бути лагіднішими, а з хлопчиками – суворішими).
Інформація, яку батьки або педагоги надають дітям, відповідаючи на їхні запитання щодо статей та відносин між ними, має значення лише в тому разі, якщо дитина відчуває, що дорослі сприймають її як особистість з почуттям власної гідності, не іронізують і не лицемірять з нею.
Глибокий слід у свідомості дитини залишають повсякденні спостереження за власними батьками. Малі бачать, як мама займається суто жіночими справами, а тато – чоловічими. Усе це допомагає хлопчикові або дівчинці зрозуміти власну статеву роль у житті. Якщо в родині панує щира, сердечна атмосфера, в дитини не виникатиме таємного бажання віддати перевагу одному з батьків. На всі дитячі запитання, включно й статевого характеру, слід відповідати точно, стисло, правдиво.
Психофізіологічні особливості хлопчиків та дівчаток варто обов’язково враховувати як необхідність у роботі з дітьми дошкільного віку. Перераховуємо декілька з них:
- у хлопчиків та дівчаток різна швидкість фізичного дозрівання;
- мозок хлопчиків більш асиметричний, ніж у дівчаток;
- дівчатка дисципліновані та зосереджені до практичних завдань та дій;
- дівчатка схильні діяти за алгоритмом, краще виконують знайомі завдання;
- у дівчаток емоції впливають на зростання загальної активності, хлопчики на емоційний фактор реагують короткочасно.
- Важливо при врахуванні психофізичних особливостей враховувати такі педагогічні стратегії:
- надання змістових завдань з урахуванням статі дитини;
- враховувати особистий простір дитини в організації навчальної діяльності;
- враховувати способи сприйняття інформації;
- ініціювати спілкування з представниками протилежної статі задля розгортання сюжетно-рольової гри, об’єднання зусиль у колективній праці;
- працездатність хлопчиків та дівчаток упродовж заняття різна, активність дівчаток вища.
Рекомендуємо орієнтовну тематику занять для дітей середнього та старшого дошкільного віку дошкільного віку з питань формування гендерної культури особистості:
- «Ми – різні, ми – рівні»
- «Я – хлопчик, я – дівчинка»
- «Права та обов’язки кожного з нас»
- «Дерево рівності»
- «Я вибираю своє право на…»
- «Що нас об’єднує і в чому ми – індивідуальності».
Немає коментарів:
Дописати коментар