пʼятниця, 30 травня 2025 р.
четвер, 29 травня 2025 р.
середа, 21 травня 2025 р.
Кажеш "Роблю недостатньо"? (за матеріалами Всеукраїнської Програми "Ти як?")
А твоє «достатньо» зараз з нами в одній кімнаті?
Але життя — це не змагання. Тут немає комісії, яка виставляє оцінки. І це добрі новини
понеділок, 19 травня 2025 р.
Як допомогти людині, яка повернулася з полону та полегшити її біль
ЯК ДОПОМОГТИ ЛЮДИНІ, ЯКА ПОВЕРНУЛАСЯ З ПОЛОНУ ТА ПОЛЕГШИТИ ЇЇ БІЛЬ
Найпоширенішим наслідком є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Його симптоми:
▪ панічні атаки
▪ безсоння
▪ депресія
▪ постійне помічання тригерів.
Людина може реагувати на певний звук, запах чи слово, яке здатне повернути її у стан, який вона пережила під час утримання чи тортур. Під час утримання чи полону мозок зазнає деструктивних змін, тому після повернення додому таким людям потрібна підтримка психотерапевта, та інколи психіатра, який за потреби може призначити і медикаментозну терапію.
Початковою умовою для повернення до попереднього життя є наявність безпечного і підтримуючого середовища: поруч мають бути люди, з якими пов'язане відчуття приналежності, довіри та емоційної безпеки.
Табу у комунікації з людьми, які пройшли полон
Не запитуйте про деталі утримання - це найперше і найголовніше правило, наголошує експерт. Пам'ятайте, усе, що повертає людину до пережитого досвіду, може нести ризик ретравматизації.
▪ Уникайте питань про глибокі деталі: "Розкажи, а як вони там ставились?", "Що казали вам?". Наш мозок не сильно відрізняє уявне від реального, і тому фізіологічний процес реагування психіки на уявні речі, може бути такий же, як і при реальному досвіді.
▪ Уникайте фраз "все буде добре" або "тепер все добре". Людина може це сприйняти як знецінення, і повне нерозуміння всього того що в неї відбувається всередині.
▪ Не говоріть "я тебе розумію". Ця фраза також знецінює. Бо як ми можемо зрозуміти людину, яка пройшла полон, якщо ми там не були? Таку фразу може сказати лише та людина, яка прожила такий же досвід.
▪ Не кажіть "так, це погано, це полон, але подивись у когось взагалі загинув і не повернувся". Така фраза є токсичною. В такому випадку краще взагалі нічого не говорити, а просто бути поруч.
При комунікації зі звільненими полоненими важлива емпатія, яка містить у собі часткове прийняття та розділення переживання.
📌Публікація підготовлена ГО «Нові Українські Наративи» у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.
Джерело: РБК-Україна.
Найпоширенішим наслідком є посттравматичний стресовий розлад (ПТСР). Його симптоми:
▪ панічні атаки
▪ безсоння
▪ депресія
▪ постійне помічання тригерів.
Людина може реагувати на певний звук, запах чи слово, яке здатне повернути її у стан, який вона пережила під час утримання чи тортур. Під час утримання чи полону мозок зазнає деструктивних змін, тому після повернення додому таким людям потрібна підтримка психотерапевта, та інколи психіатра, який за потреби може призначити і медикаментозну терапію.
Початковою умовою для повернення до попереднього життя є наявність безпечного і підтримуючого середовища: поруч мають бути люди, з якими пов'язане відчуття приналежності, довіри та емоційної безпеки.
Табу у комунікації з людьми, які пройшли полон
Не запитуйте про деталі утримання - це найперше і найголовніше правило, наголошує експерт. Пам'ятайте, усе, що повертає людину до пережитого досвіду, може нести ризик ретравматизації.
▪ Уникайте питань про глибокі деталі: "Розкажи, а як вони там ставились?", "Що казали вам?". Наш мозок не сильно відрізняє уявне від реального, і тому фізіологічний процес реагування психіки на уявні речі, може бути такий же, як і при реальному досвіді.
▪ Уникайте фраз "все буде добре" або "тепер все добре". Людина може це сприйняти як знецінення, і повне нерозуміння всього того що в неї відбувається всередині.
▪ Не говоріть "я тебе розумію". Ця фраза також знецінює. Бо як ми можемо зрозуміти людину, яка пройшла полон, якщо ми там не були? Таку фразу може сказати лише та людина, яка прожила такий же досвід.
▪ Не кажіть "так, це погано, це полон, але подивись у когось взагалі загинув і не повернувся". Така фраза є токсичною. В такому випадку краще взагалі нічого не говорити, а просто бути поруч.
При комунікації зі звільненими полоненими важлива емпатія, яка містить у собі часткове прийняття та розділення переживання.
📌Публікація підготовлена ГО «Нові Українські Наративи» у межах гранту, наданого Проєктом ЄС «Право-Justice», що імплементується Expertise France.
Джерело: РБК-Україна.
неділя, 18 травня 2025 р.
вівторок, 13 травня 2025 р.
Що робити, якщо ваші оголені селфі потрапили в Інтернет?
Сучасні підлітки в якійсь момент можуть зіткнутися з онлайн-насильством або кібербулінгом. Тому треба знати, як діяти в таких ситуаціях.
Марк, навіть не розуміючи цього, став ініціатором онлайн насильства щодо своєї екс girl friend, лише потім усвідомивши це.
Цей ролик створено за фінансової підтримки Європейського Союзу в межах проекту «Розширення можливостей правоохоронних органів у подоланні насильства щодо дітей в Інтернеті».
Виробництво — QUICKLY PRODUCTION
Креативний продюсер та режисер — Ольга Гібелінда
Режисер та анімація — Олег Маламуж
Сценарист — Тетяна Мельникова
Звук та саунддизайн — Василь Гуменчук
Продюсер — Настя Вергелес
понеділок, 12 травня 2025 р.
неділя, 11 травня 2025 р.
Агресивна поведінка дитини з ООП - сигнал, а не злий намір
🔴 Агресивна поведінка у дітей з ООП — сигнал, а не злий намір.
📣 Агресія у дитини з особливими освітніми потребами — це не про «погану поведінку», а про потребу в допомозі. Часто за агресивними проявами стоять труднощі з комунікацією, сенсорне перевантаження, емоційна нестабільність або невміння виразити себе словами. Така дитина не хоче образити — вона кричить про те, що їй важко.
📌 Чому це важливо?
Кількість дітей з ООП у закладах освіти зростає, і разом із цим — потреба в розумінні, терпінні та ефективних стратегіях підтримки.
субота, 10 травня 2025 р.
12 типів стресу: як ми переживаємо стрес?
🌿 Як ми переживаємо стрес: 12 стрес-типів
Це не класифікація стресів, а модель, що описує різні способи реагування на стрес залежно від характеру, цінностей та індивідуальних вразливостей.
🧠 Схему розроблено командою Reframe Mind на стику психології, філософії, нейробіології, когнітивно-поведінкової терапії, коучингу та теорій адаптації, як практичний інструмент саморозвитку.
🎯 Кожен тип описує певний стрес-фокус - те, де людина найчастіше стикається з напругою, і те, через яку навичку може відновити стійкість.
📌 Наприклад:
- У «Професійного» типу стрес активується при відчутті невідповідності високим стандартам.
- У «Соціального» - за тривоги, пов'язаної з комунікацією.
- У «Фізичного» - при перевтомі та ігноруванні власних ресурсів.
📱 В оригінальному застосунку для кожного типу пропонуються невеликі вправи, що ґрунтуються на опорній навичці, які потрібно робити щонайменше 7 днів, відмічаючи результати та зміни.
🤔 Як вам така система?
Якщо в якомусь з описів ви впізнаєте знайому динаміку - це може бути корисним орієнтиром.
Можна просто поспостерігати: коли вмикається ваша звична реакція на стрес? Що в цей момент хочеться найбільше? І що допомагає повертатися в ресурс?
Інститут практичної психології Ольги Гаркавець
пʼятниця, 9 травня 2025 р.
четвер, 8 травня 2025 р.
50 соціальних навичок дітей
Дитина – частина соціуму. Навіть якщо дитина часто мовчазна, відрізняється дуже спокійним характером, вона все одно щоденно контактує з однолітками, є частиною колективу, комунікує з дорослими людьми.
Саме ці соціальні навички потрібно прививати дитині, аби вона не лише комфортно, але й безпечно почувалася в соціумі.
вівторок, 6 травня 2025 р.
Підписатися на:
Коментарі (Atom)







