Прийоми пропаганди

Ці сім основних прийомів у систематизованому виді були сформульовані в США наприкінці 30-хроків в Інституті аналізу пропаганди. Відомо, що основою для аналізу цих прийомів багато в чому послужила практика обробки масової свідомості в нацистській Німеччині. Вони знайшли широке застосування в рекламно-пропагандистських акціях і в цей час активно використовуються українськими та російськими засобами масової комунікації.·                     «Приклеювання або навішення ярликів» - (name calling);
·                     «Сяючі узагальнення» або «блискуча невизначеність» - (glittering generality);
·                     «Перенос» або «трансфер» - (transfer);
·                     «Посилання на авторитети», «за рекомендацією», «свідчення» або «свідкування» - (testimonial);
·                     «Свої хлопці» або «гра в простонародність» - (plain folks);
·                     «Перетасування» або «підтасування карт» - (card stacking);
·                     «Загальний вагон», «загальна платформа» або «фургон з оркестром» (band wagon)
Зміст цих основних прийомів можна коротко охарактеризувати в такий спосіб.
«Приклеювання або навішення ярликів» - (name calling). Даний прийом полягає у виборі образливих епітетів, метафор, назв, імен, так званих «ярликів», для позначення, іменування людини, організації, ідеї, будь-якого соціального явища. Ці «ярлики» викликають емоційно негативне відношення навколишніх, асоціюються в нихз низькими (безчесними й соціально несхвалюваними) учинками (поводженням) і, таким чином, використовуютьсядля того, щоб опорочити особистість, висловлювані ідеї й речення, організацію, соціальну групу або предмет обговорення в очах аудиторії. Наприклад «білявки – дурнуваті», або «якщо дончани – то всі бандюки й злочинці», «німці – фашисти» й т.д.
«Сяючі узагальнення» або «блискуча невизначеність» - (glittering generality). Цей прийом полягає в заміні назви, позначення певного соціального явища, ідеї, організації, соціальної групи або конкретної людинибільше загальним родовим ім'ям, що має позитивне емоційне фарбування й викликає доброзичливе відношеннянавколишніх. Він заснований на експлуатації позитивних почуттів і емоцій людей до певних понять і слів, наприклад, таким як «воля», «демократія», «патріотизм», «співдружність», «мир», «щастя», «любов», «успіх», «перемога», «здоров'я» і т.п.. Такого роду слова, що несуть позитивний психоемоційний вплив, застосовуються дляпротягування рішень і поглядів, оцінок і дій, вигідних для конкретної особи, групи або організації. Наприклад, «довіра партії – шлях до демократії»,
«Перенос» або «трансфер» - (transfer). Суть даного прийому складається в митецькому, ненав'язливому й непомітним для більшості людей поширенні авторитету й престижу того, що ними цінується й шанується на те, що їй підносить джерело комунікації. Використанням «трансферу» ініціюються асоціації, формуються асоціативні зв'язкипідносимого об'єкта з ким-небудь або чим-небудь, що має цінність і значимість у навколишніх. Наприклад під час виборчої кампанії в Україні «Нашу Україну» підтримував В.Кличко, Руслана; «Єдину Росію» - відомі кінорежисери, співаки й т.д.
Використовується також і негативний «трансфер» за допомогою спонукання до асоціацій з явно негативними поняттями й соціально несхвалюваними явищами, подіями, діями, фактами, людьми й т.д. Вінвикористовується для дискредитації конкретних осіб, ідей, ситуацій, соціальних груп і організацій. Наприклад, під час виборчої кампанії «Наша Україна» винесла на люди інформацію про минуле Януковича.
«Посилання на авторитети», «свідчення» або «свідкування» - (testimonial). Зміст цього прийому полягаєв приведенні висловлень особистостей, що володіють високим авторитетом або ж навпаки, таких, які викликають негативну реакцію в категорії людей, на яких направляється манипулятивний вплив. Використовувані висловлення, звичайно містять оцінні судження у відношенні людей, ідей, подій, програм, організацій і виражають їхній осуд або схвалення.
Таким чином, у людини, як об'єкта манипулятивного впливу, ініціюється формування відповідноговідношення - емоційно позитивного або негативного.
«Свої хлопці» або «гра в простонародність» - (plain folks). Іноді також використовуються такі назви як «сорочка-хлопець», «простонародність», «простий» або «свій хлопець».
Ціль даного прийому складається в спробах установлення довірчих відносин з аудиторією, як із близькими за духом людьми на підставі того, що коммуникатор, його ідеї, речення, висловлення гарні тому що належать простому народу. Здійснюється ініціювання асоціативних зв'язків особистості коммуникатора і його суджень із позитивними цінностями через їхні народності або приналежність його самого до народу, як вихідцеві із простих, звичайних людей.
Досить часто цей прийом використовується для створення позитивного відношення до конкретної людини, що є в цьому випадку об'єктом рекламно-інформаційного просування, пропагандистської кампанії по формуваннюспроектованого (сконструйованого) для нього іміджу – «людини з народу» і, таким чином, формування до ньогодовіри й позитивного відношення. Наприклад, коли політики починають ходити пішки на роботу, саджати дерева, снідати в звичайних кафе й т.п.
«Перетасування» або «підтасування карт» - (card stacking). Зміст даного прийому полягає у відборі йтенденційному піднесенні тільки позитивних або тільки негативних фактів і доводів при одночасному замовчуванні протилежних. Його основна мета, використовуючи однобічний підбор і подачу фактів, свідчень, доводів, показати привабливість або навпаки неприйнятність якої-небудь точки зору, програми, ідеї й т.п.
Останнім часом цей прийом частіше використовується в зміненому виді за назвою «потенцировання» або «акцентування». П.Мицич уживає прийом потенцировання як можливо більше м'яку форму «підтасування карт».
«Загальний вагон», «загальна платформа» або «фургон з оркестром» (band wagon). При використанні даного прийому здійснюється підбор суджень, висловлень, фраз, що вимагають однаковості в поводженні, що створюють враження, начебто так роблять усі. Повідомлення, наприклад, може починатися словами: «Всі нормальні люди розуміють, що...» або «жодна розсудлива людина не стане заперечувати, що...» і т.п.