Модуль 7. Рефлексія

Чудовий фрагмент модуля -  Критичне оцінювання ресурсів Інтернету. Вважаю цю тему дуже важливою для вивчення учнями. Адже більшість свого вільного часу майже половина з них проводять в Інтернеті. І ці знання значно вберегли б школярів від різних неприємностей повязаних з Інтернет-безпекою. Тож критичному оцінюванню ресурсів Інтернету учнів ПОТРІБНО навчати!
Я планую розпочати навчання учнів курсу "Підприємництво", можливо з листопада.
Безумовно, мені дуже допоміг цей дистанційний курс. Сьогодні я почуваю себе трохи впевненіше перед початком занять з учнями.

Прийоми пропаганди

Ці сім основних прийомів у систематизованому виді були сформульовані в США наприкінці 30-хроків в Інституті аналізу пропаганди. Відомо, що основою для аналізу цих прийомів багато в чому послужила практика обробки масової свідомості в нацистській Німеччині. Вони знайшли широке застосування в рекламно-пропагандистських акціях і в цей час активно використовуються українськими та російськими засобами масової комунікації.·                     «Приклеювання або навішення ярликів» - (name calling);
·                     «Сяючі узагальнення» або «блискуча невизначеність» - (glittering generality);
·                     «Перенос» або «трансфер» - (transfer);
·                     «Посилання на авторитети», «за рекомендацією», «свідчення» або «свідкування» - (testimonial);
·                     «Свої хлопці» або «гра в простонародність» - (plain folks);
·                     «Перетасування» або «підтасування карт» - (card stacking);
·                     «Загальний вагон», «загальна платформа» або «фургон з оркестром» (band wagon)
Зміст цих основних прийомів можна коротко охарактеризувати в такий спосіб.
«Приклеювання або навішення ярликів» - (name calling). Даний прийом полягає у виборі образливих епітетів, метафор, назв, імен, так званих «ярликів», для позначення, іменування людини, організації, ідеї, будь-якого соціального явища. Ці «ярлики» викликають емоційно негативне відношення навколишніх, асоціюються в нихз низькими (безчесними й соціально несхвалюваними) учинками (поводженням) і, таким чином, використовуютьсядля того, щоб опорочити особистість, висловлювані ідеї й речення, організацію, соціальну групу або предмет обговорення в очах аудиторії. Наприклад «білявки – дурнуваті», або «якщо дончани – то всі бандюки й злочинці», «німці – фашисти» й т.д.
«Сяючі узагальнення» або «блискуча невизначеність» - (glittering generality). Цей прийом полягає в заміні назви, позначення певного соціального явища, ідеї, організації, соціальної групи або конкретної людинибільше загальним родовим ім'ям, що має позитивне емоційне фарбування й викликає доброзичливе відношеннянавколишніх. Він заснований на експлуатації позитивних почуттів і емоцій людей до певних понять і слів, наприклад, таким як «воля», «демократія», «патріотизм», «співдружність», «мир», «щастя», «любов», «успіх», «перемога», «здоров'я» і т.п.. Такого роду слова, що несуть позитивний психоемоційний вплив, застосовуються дляпротягування рішень і поглядів, оцінок і дій, вигідних для конкретної особи, групи або організації. Наприклад, «довіра партії – шлях до демократії»,
«Перенос» або «трансфер» - (transfer). Суть даного прийому складається в митецькому, ненав'язливому й непомітним для більшості людей поширенні авторитету й престижу того, що ними цінується й шанується на те, що їй підносить джерело комунікації. Використанням «трансферу» ініціюються асоціації, формуються асоціативні зв'язкипідносимого об'єкта з ким-небудь або чим-небудь, що має цінність і значимість у навколишніх. Наприклад під час виборчої кампанії в Україні «Нашу Україну» підтримував В.Кличко, Руслана; «Єдину Росію» - відомі кінорежисери, співаки й т.д.
Використовується також і негативний «трансфер» за допомогою спонукання до асоціацій з явно негативними поняттями й соціально несхвалюваними явищами, подіями, діями, фактами, людьми й т.д. Вінвикористовується для дискредитації конкретних осіб, ідей, ситуацій, соціальних груп і організацій. Наприклад, під час виборчої кампанії «Наша Україна» винесла на люди інформацію про минуле Януковича.
«Посилання на авторитети», «свідчення» або «свідкування» - (testimonial). Зміст цього прийому полягаєв приведенні висловлень особистостей, що володіють високим авторитетом або ж навпаки, таких, які викликають негативну реакцію в категорії людей, на яких направляється манипулятивний вплив. Використовувані висловлення, звичайно містять оцінні судження у відношенні людей, ідей, подій, програм, організацій і виражають їхній осуд або схвалення.
Таким чином, у людини, як об'єкта манипулятивного впливу, ініціюється формування відповідноговідношення - емоційно позитивного або негативного.
«Свої хлопці» або «гра в простонародність» - (plain folks). Іноді також використовуються такі назви як «сорочка-хлопець», «простонародність», «простий» або «свій хлопець».
Ціль даного прийому складається в спробах установлення довірчих відносин з аудиторією, як із близькими за духом людьми на підставі того, що коммуникатор, його ідеї, речення, висловлення гарні тому що належать простому народу. Здійснюється ініціювання асоціативних зв'язків особистості коммуникатора і його суджень із позитивними цінностями через їхні народності або приналежність його самого до народу, як вихідцеві із простих, звичайних людей.
Досить часто цей прийом використовується для створення позитивного відношення до конкретної людини, що є в цьому випадку об'єктом рекламно-інформаційного просування, пропагандистської кампанії по формуваннюспроектованого (сконструйованого) для нього іміджу – «людини з народу» і, таким чином, формування до ньогодовіри й позитивного відношення. Наприклад, коли політики починають ходити пішки на роботу, саджати дерева, снідати в звичайних кафе й т.п.
«Перетасування» або «підтасування карт» - (card stacking). Зміст даного прийому полягає у відборі йтенденційному піднесенні тільки позитивних або тільки негативних фактів і доводів при одночасному замовчуванні протилежних. Його основна мета, використовуючи однобічний підбор і подачу фактів, свідчень, доводів, показати привабливість або навпаки неприйнятність якої-небудь точки зору, програми, ідеї й т.п.
Останнім часом цей прийом частіше використовується в зміненому виді за назвою «потенцировання» або «акцентування». П.Мицич уживає прийом потенцировання як можливо більше м'яку форму «підтасування карт».
«Загальний вагон», «загальна платформа» або «фургон з оркестром» (band wagon). При використанні даного прийому здійснюється підбор суджень, висловлень, фраз, що вимагають однаковості в поводженні, що створюють враження, начебто так роблять усі. Повідомлення, наприклад, може починатися словами: «Всі нормальні люди розуміють, що...» або «жодна розсудлива людина не стане заперечувати, що...» і т.п.

Модуль 6. Маркетинг. Робота з документами в офісних програмах

 Рефлексія модуля 6.

• Які завдання були найскладніші при виконанні завдань цього модуля, і як ви подолали ці труднощі?

Я не знайшла позначення "грн" у грошовому форматі, написала те, що випадало по Україні

• Ви оцінили початкові витрати вашого бізнесу. Виходячи з початкових витрат, якою, на вашу думку, має бути ціна на вашу продукцію або послуги? Які фактори ви вважатимете найбільш важливими під час розрахунку ціни? ( Не переглядайте посібник, важлива ваша думка до того, як ви ознайомитеся зі змістом наступної теми з ціноутворення) 

Здається попередні мої міркування вже не співпадають з реальними - на діаграмі. (забула виправити:))

• Яке завдання вам найбільш сподобалось? Чому?                             Мені сподобалося виконувати діаграму, вона надає наочності числовій і текстовій інформації            
                              На майбутнє - потрібно уважно читати всі інструкції до завдання!

Фінансові розрахунки на прикладі бізнес-ідеї Віртуального кафе-бару

Пропонуємо розрахунок початкових витрат із відкриття шкільного віртуального кафе-бару

https://docs.google.com/spreadsheet/pub?key=0AvWoQHdraf6PdEZkdmgyZlRCQ1pmWElyQ0JodHhlZkE&output=html

Корисна інформація про SWOT-аналіз

З 60-х років минулого століття й донині SWOT-ана́ліз широко застосовується у процесі стратегічного планування, що полягає в розділенні чинників і явищ на чотири категорії:

• сильних (Strengths)
• і слабких (Weaknesses) сторін проекту,
• можливостей (Opportunities), що відкриваються при його реалізації,
• та загроз (Threats), пов'язаних з його здійсненням.

Історичні аспекти розробки теорії SWOT-аналізу

Акронім SWOT був вперше введений в 1963 році в Гарварді на конференції з проблем бізнес-політики професором K. Andrews. Спочатку SWOT-аналіз був заснований на представленні і структуризації знань про поточну ситуацію і тенденції.

У 1965 році чотири професори Гарвардського університету — Leraned, Christensen, Andrews, Guth запропонували технологію використання SWOT-моделі для розробки стратегії поведінки фірми. Була запропонована схема LCAG (по початкових буквах прізвищ авторів), яка заснована на послідовності кроків, що приводять до вибору стратегії.

• Strengths (Сили);
• Weaknesses (Слабості);
• Opportunities (Можливості);
• Threats (Погрози).

Цей акронім може бути представлений візуально у вигляді таблиці:

	Позитивний вплив	Негативний вплив
Внутрішнє середовище	Strengths (сильні сторони)	Weaknesses (слабкі сторони)
Зовнішнє середовище	Opportunities (можливості)	Threats (загрози)

Внутрішній стан компанії відображається в основному в S і W, а зовнішня – в О и Т.

У ряді підходів структурована інформація в кожному з напрямків – впливи, слабості, можливості, погрози – оцінюється кількісними величинами, на основі яких за допомогою функцій корисності обчислюється потенціал досліджуваного об’єкта по кожному напрямку (підхід, що розвивається в рамках Conjoint-аналізу).

З появою SWOT-Моделі аналітики отримали інструмент для своєї інтелектуальної роботи. Відомі, але розрізнена й безсистемна інформація про стан справ у фірмі й конкурентне оточення SWOT-аналіз дозволив сформулювати аналітикам у вигляді логічно погодженої схеми взаємодії впливів, слабостей, можливостей і погроз.

В 1982 році професор Хайнц Вайхрих (Heinz Weihrich) опублікував роботу, у якій запропонував новий вид SWOT-моделі. Свою SWOT-Модель він назвав як TOWS-Матрицю й розглядав її як концептуальну основу систематичного аналізу, що полегшує зіставлення зовнішніх погроз і можливостей із внутрішніми слабостями й чинностями організації. Учений запропонував будувати стратегії поводження фірми на основі систематичного зіставлення заздалегідь створених списків зовнішніх факторів із внутрішніми чинностями й слабостями. Він також указав на необхідність побудови SWOT матриць із певною періодичністю. Це повинне було дозволити відслідковувати зміни конкурентного середовища при побудові стратегій.

Надалі, у роботах інших дослідників ця модель називається як розширена SWOT-Модель, або як інтегрована SWOT-Модель. Однак у більшості робіт зі стратегічного планування як і раніше можна зустріти термін « SWOT-аналіз», хоча вони використовують модель Вайхриха. У цій моделі процес стратегічного планування із застосуванням розширеної SWOT матриці було запропоновано організувати як послідовність кроків:

• Аналіз зовнішнього оточення;
• Аналіз внутрішнього оточення;
• Побудова стратегій і тактичних дій.

Поняття й основні елементи SWOT-аналізу

Традиційний метод SWOT – аналізу дозволяє провести детальне вивчення зовнішнього й внутрішнього середовища. Результатом раціонального SWOT – аналізу, спрямованого на формування узагальненого інформаційного потенціалу, повинні з’явитися ефективні рішення, що стосуються відповідної реакції (впливу) суб’єкта (слабкої, середньої й сильної) відповідно до сигналу (слабким, середньому або сильним) зовнішнього середовища.

Відмінна риса розглянутого підходу до проведення SWOT – аналізу на підприємстві полягає в наступному:

1. Його побудова базується на методології системно-цільового підходу, де основна увага акцентується на вимірі параметрів зовнішнього й внутрішнього середовища в просторі, у часі й з урахуванням інформаційного потенціалу
2. Проведено структуризацію факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що є універсальною для будь-якого підприємства.
3. Здійснюючи синтез факторів зовнішнього й внутрішнього середовища, що далі в перспективі відображається у систему рішень.

Сильні сторони підприємства покликані забезпечити його прискорене просування до досягнення стратегічних цілей, у той час як його «слабості» викликають гальмування. Тут також природно враховувати можливості й погрози зовнішнього середовища, без яких неможливо вірно визначити сценарії розвитку організації.

Чинність – це властивість організаційної системи, що за умови синтезу з можливостями зовнішнього середовища забезпечує прискорене просування системи до досягнення стратегічних цілей. Особливий інтерес при цьому представляє утворення «спіралі розвитку» – траєкторії, що формується внаслідок «накладення» (синтезу) сильних сторін організаційної системи на сприятливі можливості зовнішнього середовища (з урахуванням слабких сторін організаційної системи й погроз зовнішнього середовища).

Слабкість – негативна властивість організації, що визначає її гальмування в процесі руху до досягнення стратегічних цілей. Гальмування стає істотним при злитті (синтезі) основних слабостей організаційної системи з істотними погрозами зовнішнього середовища. При цьому також не можна ігнорувати сильні сторони підприємства й можливості зовнішнього середовища. Так формується варіант песимістичного сценарію розвитку організації. Такий сценарій може трансформуватися в «спіраль краху», якщо має місце тенденція («ефект доміно») до ослаблення можливостей і сильних сторін, з одного боку, і посиленню погроз зовнішнього середовища в сполученні з наростанням слабких сторін організації.

Можливості – це тенденції або події в зовнішньому середовищі, при правильній відповідній реакції на які організація домагається істотного просування до поставлених стратегічних цілей.

Погрози – це тенденції або події в зовнішньому середовищі, які під час відсутності відповідної реакції організації спричиняються значне погіршення стану організації на шляху до виконання своїх планів.

Модуль 5: маркетинг

Наше дистанційне навчання підходить до свого завершення. Модуль 5 був присвячений Ма́ркетинговим дослі́дженням — збору, опрацьовуванню й аналізу інформації та можливостей, розроблення рекомендацій на підставі цих даних. Як правило, ці дослідження передбачають аналіз продажу та маркетингових можливостей, прогнозування продажу, ринкових кривих пропозиції та попиту. Результати маркетингових досліджень фірми використовують при плануванні та контролі діяльності. Такі дослідження часто супроводжуються збиранням і пошуком первинних даних. А потреба в цьому постає або на завершальному етапі дослідження, або за недостатньої кількості вторинних даних для прийняття адекватного рішення. Щодо нашого курсу - ми познайомилися з таким поняттям, як SWOT-аналіз, навчилися складати SWOT-матрицю. Для мене була складною робота в сервісі ГуглДокс. 

Щастя поруч!!!

"Шукаємо щастя по країнах, століттях, а воно скрізь і завжди з нами; як риба в воді, так і ми в ньому, і воно біля нас шукає нас самих. Нема його ніде від того, що воно скрізь. Воно схоже до сонячного сяйва - відхили лише вхід у душу свою." Григорій Сковорода

Дослідження бізнес-ідеї

 Щоб амбітна економічна  ідея втілилася в життя, треба прикласти багато зусиль. І першим кроком до реалізації бізнесової ідеї є її обґрунтування й оформлення. 

Бізнес-плани бувають різні
Насамперед, дозвольте розібратись, в чому саме полягає особливість комплексного обґрунтування нового бізнес-ідеї від розробки звичайного економічного обґрунтування проекту. Результати обох цих видів досліджень можуть оформлятися у вигляді документу з назвою «Бізнес-план». Проте, якщо проект передбачає незначні зміни в існуючому бізнесі (наприклад, придбання офісу або заміна зношеного обладнання новим), то підготовка бізнес-плану є скоріше технічною процедурою, яка в більшості випадків вимагає лише економічної оцінки проекту. В той же час, якщо проект або бізнес-ідея передбачає розвиток нового напрямку бізнесу, реалізації складного або унікального проекту, в цьому випадку оцінка проекту і підготовка бізнес-плану є комплексним завданням. При всебічному обґрунтуванні основна увага приділяється не лише економічній ефективності проекту, а маркетинговій стороні справи, наявності потенціалу для реалізації проекту, розробці схеми фінансування й оцінці ризиків. Отже, економічна оцінка є лише однією із складових комплексного обґрунтування проекту (бізнес-ідеї).
Для комплексного обґрунтування нової бізнес-ідеї треба виконати певний обсяг робіт. Це проведення детального маркетингового дослідження, що дозволяє виявити тенденції ринку, характеристики потенційних споживачів, цільової аудиторії, місткості ринку, аналіз рівня цін і їх динаміки, визначення основних конкурентів, оцінка сильних і слабких сторін конкурентів й еластичності попиту, визначення вимог до маркетингової стратегії. Далі необхідно створити детальний опис всіх аспектів реалізації проекту задля виявлення технічних, організаційних, законодавчих та інших ризиків і перешкод. Доведеться побудувати за допомогою комп’ютера фінансову модель проекту, що дозволяє здійснити якісний економічний аналіз,  провести діагностику ризиків (сценарний аналіз, аналіз чутливості, імітаційне моделювання, оцінка рівня беззбитковості) та здійснити розробку заходів щодо їх зниження, підібрати й оптимізувати джерела фінансування проекту, розробити схеми його фінансування. І, нарешті, надати проекту привабливості в очах потенційних інвесторів і кредиторів. 

Що включає оцінка бізнесові ідеї для малого бізнесу
Ключовими чинниками успішності малого бізнесу є ринкова стратегія і можливості підприємця організувати свій бізнес. Тому при обґрунтуванні відповідного проекту саме на ці його сторони необхідно звертати першочергову увагу. Потрібно всебічно оцінити і обґрунтувати, на яких споживачів орієнтується підприємство, яким чином буде досягнуто планові показники продаж і рівень цін. Необхідно також довести спроможність підприємця організувати і успішно управляти бізнесом. А для цього треба мати певні кваліфікацію й досвід, а також  особисті якості.
При започаткуванні нового малого бізнесу можна орієнтуватись на стандартну структуру бізнес-плану, який має виглядати наступним чином. Першочергово він має містити резюме, короткий опис ініціатора проекту, фінансову історію компанії, опис ринку, пропонованих продукції чи послуг й аналіз конкуренції; план продаж, ціноутворення та просування продукції; характеристику ключового персоналу компанії, прогноз фінансового стану проекту і обґрунтування його економічної ефективності  (потреба в додатковому фінансуванні, графік залучення і погашення боргового фінансування тощо), аналіз ризиків і заходів їх зниження,  законодавчі аспекти реалізації проекту і, насамкінець, додатки у формі фінансових таблиць, договорів тощо.
Як провести і здешевити маркетингове дослідження
Як відомо, маркетингові дослідження можуть проводитися за первинними або вторинними джерелами. Первинними джерелами виступають потенційні споживачі товарів або послуг, за допомогою яких збирається інформація (і в подальшому аналізується). Особи, відібрані для такого дослідження, повинні вірно відображати цільову аудиторію потенційних споживачів та виступати репрезентативною вибіркою за своєю кількістю. Вторинними джерелами є огляди ринків, оцінки експертів, статистична інформація та ін.
Зазвичай дослідження за вторинними джерелами є дешевшим, але воно не завжди може надати необхідну інформацію про характеристики попиту на продукцію чи послуги, які планується продавати.
Основна мета маркетингового дослідження – отримати інформацію для обґрунтування обсягу продаж, цін, методів ціноутворення, рекламної діяльності і заходів з просування продукції чи послуг. У процесі маркетингового дослідження потрібно оцінити місткість ринку, визначити цільову аудиторію, очікувану частоту купівлі пропонованих товарів або послуг, наявність сезонного коливання попиту, динаміку попиту. Бажано також кількісно оцінити різні моделі поведінки споживачів і цінову еластичність попиту – така інформація є необхідною для ціноутворення на продукцію або послуги проекту.
Визначення цільової аудиторії і місткості ринку передбачають визначення характеристик і кількості потенційних споживачів, обсягу ринку і грошовому виразі. Наприклад, при визначенні місткості ринку спортивно-оздоровчого комплексу у місті Києві в процесі індивідуального опитування було з’ясовано, що основними споживачами послуг такого комплексу будуть особи віком 21-45 років з доходом вище $ 150 на одного члена родини. В столиці кількість населення такого віку у 2004 році складала 1040 тис. осіб, з яких 45% мали дохід вище $ 150.  Таким чином, загальна цільова аудиторія споживачів пропонованих послуг складає 468 тис. осіб (1040 ? 45 / 100). Згідно проведеного опитування, серед таких жителів міста прихильники активного відпочинку складають 27% або 126 тис. осіб. З них позитивно сприйняли концепцію спортивно-оздоровчого комплексу 55%, що складає 69,3 тис. осіб і являє собою чисельність цільової аудиторії для послуг вказаного закладу.
Для визначення місткості ринку необхідно визначити потенційний обсяг ринку у грошовому вимірі. Для наведеного прикладу, задля цього крім чисельності цільової аудиторії необхідно додатково з’ясувати частоту відвідування комплексу при певному рівні ціни, а також витрати населення Києва на подібні послуги інших закладів,  динаміку розвитку попиту і пропозиції на даному ринку.
Як правило, маркетингове дослідження проводять відповідні спеціалісти. У малому бізнесі можна здійснити таке дослідження самостійно, проте для отримання достовірних результатів бажано оволодіти основними методиками.
У гонитві за ефективністю
Для оцінки бізнес-проектів використовується ряд показників, які відображають ефективність вкладених інвестицій, прибутковість оборотних і необоротних активів, можливість обслуговування боргових зобов’язань, доходи власників, вартість бізнесу, рівень ризику проекту.
Основними показниками оцінки економічної ефективності проектів є інтегральні показники – чиста поточна вартість (net present value – NPV) і внутрішня норма окупності (internal rate of return – IRR), а також показники строку окупності і прибутковості інвестицій. Такі показники ґрунтуються на визначенні майбутніх грошових потоків інвестиційного проекту, що передбачає розрахунок грошових доходів, грошових витрат і чистих грошових потоків для кожного періоду існування проекту (див. таблицю).

Таблиця

Приклад грошових потоків проекту, дол. США

Період проекту	0 рік (інвести-ційна фаза)	1 рік	2 рік	3 рік	4 рік	5 рік
Грошові доходи	0	275000	380000	430000	450000	450000
Грошові витрати	200000	220000	305000	350000	365000	365000
в т.ч. інвестиції	200000
Чисті грошові потоки	-200000	55000	75000	80000	85000	85000
Кумуля-тивні чисті грошові потоки	-200000	-145000	-70 000	10000	95000	180000

Як ми бачимо на прикладі даних, що приведені в таблиці, протягом інвестиційної фази проекту необхідно інвестувати $ 200 000. З початку здійснення проекту протягом першого року його діяльності загальні грошові доходи становитимуть $ 275 000, а витрати – $ 220 000. Чистий грошовий потік таким чином становитиме $ 55 000, а непокриті інвестиційні витрати (кумулятивні чисті грошові потоки) на кінець першого року складуть $ 145 000 (200 000 – 55 000). Наприкінці п’ятого року проект поверне вкладені в нього кошти і додатково принесе чистий грошовий дохід в сумі $ 180 000.
При визначенні грошових потоків необхідно відділити і врахувати всі зміни в грошових доходах і витратах, які будуть викликані реалізацією проекту. Якщо проект реалізується на базі діючого підприємства, спрогнозувати ці аспекти буває досить складно. Також при плануванні суми інвестиційних витрат потрібно враховувати не лише капітальні витрати (на придбання або створення необоротних активів), але й витрати на поповнення оборотних активів (збільшення запасів, приріст дебіторської заборгованості тощо).
Коротко охарактеризувати основні показники оцінки економічної ефективності проектів можна таким чином. 
NPV. Відображає суму чистих грошових потоків проекту, які дисконтовані на вартість інвестованого капіталу. Показник має наступну формулу:

де ЧГПі – чистий грошовий потік проекту в періоді і; r – ставка дисконтування; n – кількість періодів проекту.
Для розрахунку NPV необхідно правильно визначити ставку дисконтування, яка відображає вартість капіталу, що вкладається в проект. Вартість може бути реальною (наприклад, вартість кредиту, за який потрібно сплачувати певні відсотки) або альтернативною (наприклад, альтернативна дохідність власних коштів, які можна вкладати в різні проекти). Як правило, інвестиційні проекти фінансуються одночасно за рахунок власних і позичкових коштів, тому ставка дисконтування визначається як середньозважена вартості капіталу за цими двома джерелами.
Наприклад, загальна сума інвестицій для реалізації проекту становить 1000 тис. грн., з яких кредит становить 600 тис. грн., а власні кошти – 400 тис. грн. Очкується, що кредит можна взяти в банку під 15% річних. Власники підприємства встановили, що мінімальна дохідність власного капіталу має становити не менше 20% річних¹. Таким чином, середня зважена вартість капіталу, який буде вкладено в проект, становить:
(600 000 х 15 + 400 000 х 20) / 1 000 000 = 17 (%).
Отже, ставка дисконтування для розрахунку NPV дорівнює 17 % річних.
Проект є економічно вигідним, якщо NPV має позитивне значення, оскільки в такому випадку проект приносить дохід на інвестований капітал вищий, ніж вартість капіталу.
Для наведеного у таблиці прикладу грошових потоків проекту після здійснення розрахунків визначимо, що при ставці дисконтування 17% NPV дорівнює 35 876 дол. і має позитивне значення, тобто проект є економічно вигідним.
IRR. Визначається як ставка дискування, при якій NPV дорівнює нулю. IRR показує точну рентабельність проекту. За допомогою даного показника можна порівнювати економічну ефективність кількох проектів. Чим вище показник IRR за вартість інвестованого капіталу, тим більш економічно вигідним є проект. Для наведеного прикладу показник IRR дорівнює 24%, оскільки саме при такій ставці дисконтування NPV дорівнює нулю.
Строк окупності. Це очікуваний строк (місяців або років), необхідних для покриття (повернення) початкових інвестицій чистими грошовими потоками проекту. Чим менший даний показник, тим швидше інвестор повертає вкладені кошти. Проект є економічно вигідним, якщо строк окупності інвестицій менший за строк життя інвестиційного проекту. У наведеному прикладі строк окупності проекту становить трохи менше трьох років - кумулятивні чисті грошові потоки проекту стають позитивними на третьому році життя проекту. Таким чином, строк окупності становить 2,875 року (2+70 000/80 000) або два роки і одинадцять місяців. Це простий метод оцінки ефективності, але він не враховує грошові потоки поза строком окупності, а також вартість грошей в часі.
Методи виявлення найважливіших ризиків бізнес-ідеї
Аналіз ризиків проекту і розробка заходів їх зменшення є однією з найважливіших складових обґрунтування нового проекту. Ризик проекту означає, що існує можливість небажаної події, яка вплине на прогнозовану ефективність проекту - або навіть призведе до втрати всіх інвестованих коштів. В цілому ризик є невід’ємною складовою ринкового середовища. На сьогодні існує кілька методів аналізу ризиків, серед яких можна виділити аналіз чутливості, сценарний аналіз й імітаційне моделювання.
Аналіз чутливості дозволяє виявити найбільш важливі чинники інвестиційного проекту, які впливають на його ефективність, і які потребують найбільш прискіпливого контролювання в процесі реалізації проекту. Даний аналіз полягає в порівнянні впливу зміни неоднозначних чинників (таких, як строки будівництва, обсяг інвестицій, умови розрахунків, обсяги продажу, ціна, рівень окремих витрат тощо) на показники ефективності інвестиційного проекту (наприклад, NPV або IRR). Використання методу передбачає встановлення варіантів і меж зміни відібраних чинників (наприклад: -10%, -5%, 0, +5%, +10%) та здійснення розрахунків показників ефективності проекту для кожного із значень. В результаті можна визначити, на скільки відсотків зміниться ефективність проекту при кожному варіанті зміни неоднозначних чинників. Здійснені розрахунки краще за все візуалізувати у формі графіка.
Сценарний аналіз передбачає розробку кількох сценаріїв розвитку подій в процесі реалізації проекту та розрахунок ефективності проекту для кожного із сценаріїв. На практиці дослідження часто обмежуються розробкою песимістичного, найбільш ймовірного і оптимістичного сценаріїв. Особливу увагу слід приділяти оцінці достатності і узгодженості грошових потоків при негативному розвитку подій за песимістичним сценарієм, який найбільш цікавить фінансові установи. Даний метод є важливим для розробки заходів і визначення додаткових джерел фінансування у випадку негативного розвитку подій.
Імітаційне моделювання (також відоме як метод Монте-Карло) дає можливість кількісно оцінити за допомогою статистичних методів рівень ризику недосягнення планових показників шляхом імітації різних сценаріїв проекту. Як правило, цим методом оцінюється ймовірність негативного значення NPV при нормальному статистичному розподілі змінних чинників інвестиційного проекту. Імітаційне моделювання передбачає побудову фінансової моделі проекту, яка надає можливість прогнозувати оцінку його ефективності, визначення меж діапазону значень змінних чинників, виявлення і врахування кореляційної залежності між змінними, генерування випадкових сценаріїв згідно низки припущень (імітування), а також статистичну оцінку отриманих результатів. У процесі імітування на комп’ютері генерується досить велика кількість випадкових сценаріїв, кожному із яких відповідають певні значення грошових потоків і, відповідно, показник NPV. По генерованим сценаріям визначається частка сценаріїв із негативним значенням NPV і розраховується її ймовірність.
При використанні даного методу важливо не лише правильно відібрати змінні і надати їм відповідний розподіл ймовірності, а й виявити існування кореляційного зв'язку між окремими змінними, включеними в модель. Якщо існує кореляційний зв'язок між окремими змінними, необхідно виявити рівень і знак («+» або «-») такого зв’язку та включити умову залежності між змінними в модель.
Останні кроки: де знайти фінансування і чи варто звертатись до консультантів 
Взагалі існує два джерела коштів для фінансування нового бізнесу: власний капітал і боргове фінансування. Власний капітал представлений переважно внесками засновників у підприємство і характеризується тим, що залучення такого фінансування не призводить до збільшення боргу, відповідно – таке фінансування не потрібно повертати. Існуюче підприємство може залучити фінансування для збільшення власного капіталу шляхом збільшення статутного фонду, залучення нових партнерів (учасників, акціонерів) та використання інших механізмів. Боргове фінансування характеризується тим, що воно надається на зворотній основі і призводить до зростання заборгованості підприємства. Видами боргового фінансування є кредити, позички, продаж облігацій та інше.
При пошуку джерел фінансування нових проектів потрібно пам’ятати, що фінансові установи, які надають боргове фінансування, вимагають участі позичальника у проекті власними коштами (не менше 25-30%). Крім того, часто вимагається, щоб загальна сума боргів підприємства не перевищувала 70-80% вартості всіх активів. Тому при залученні фінансування нового проекту (бізнес-ідеї) необхідно зважено підходити до вибору джерел фінансування, і не покладатися лише на фінансування позики або кредити.
Залучати консультантів для оцінки проектів і розробки бізнес-планів доцільно тоді, коли персонал підприємства має недостатньо часу або кваліфікації для виконання такої роботи. Для здійснення комплексного обґрунтування нових бізнес-ідей, як показує досвід, залучення сторонніх консультантів є необхідним, оскільки така робота вимагає високої кваліфікації спеціалістів, всебічного і ґрунтовного аналізу, стороннього погляду на проект і підприємство. Доцільність залучення консультантів пояснюється і тим, що ціна рішень про розвиток нового виду діяльності дуже висока – від правильності прийнятого рішення залежить не тільки окупність вкладених коштів, а також фінансова стабільність компанії. Вартість послуг консультантів залежить від рівня складності проекту, терміновості виконання робіт, а також кваліфікації консультантів. Якщо консультанти беруть на себе обов'язки супроводження проектів з метою отримання фінансування або інші функції, вартість їх послуг, відповідно, збільшиться.

¹ В даному випадку використаний спрощений підхід до оцінки альтернативної дохідності власного капіталу. Насправді існує низка методів обґрунтування його вартості.
Опитувальник