Правила розумного користування телефоном (угода, яку може підписати дитина і до якої можемо потім звертатися)

Джерело: Служба турботи про психічне здоров'я, https://www.facebook.com/share/p/1Def4r4niH/

Допомога дитині в організації та самоконтролі (6-10 років)

У дітей молодшого шкільного віку труднощі організації й контролю проявляються у невмінні планувати, утримувати увагу та доводити справи до кінця. Це природно для їхнього розвитку, але потребує підтримки дорослих через прості вправи й техніки самоконтролю.  

©️ Tetiana Komyshova 

Інклюзія. Спеціальна освіта

Знайди свій спосіб насправді відпочити

 

Іноді ти спиш ще більше, коли насправді треба просто виговоритися. Йдеш на тренування, коли його краще пропустити, або намагаєшся зібратись із думками, коли варто побути в тиші. І це окей.
У каруселі знайдеш три типи втоми й прості способи, як відновитися по-справжньому. Комбінуй їх, якщо потрібно, і не забувай дбати про себе. Домовились?
Джерело: Всеукраїнська програма ментального здоров`я "Ти як?", https://howareu.com/

Як зберегти спокій в оточенні новин про війну

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/186YD3M9Ci/

Пам`ятка для педагогів “Що робити, якщо дитина стала жертвою онлайн-насилля”

L;thtkj^ https://psyhologdcpp.in.ua/wp-content/uploads/2020/11/4.png 

Консультація психолога в рамках роботи віртуального консультпункту “Сімейна педагогика” на тему “Поведінкові труднощі дітей з ООП (причини, профілактика, реагування)”

🔍 Причини поведінкових труднощів

Поведінка — це форма комунікації. Дитина “повідомляє” про свої потреби, коли не може зробити це інакше.

🔹 Біологічні фактори

особливості нервової системи

сенсорні порушення (гіпер/гіпочутливість)

втома, біль, голод

🔹 Психологічні фактори

труднощі саморегуляції

тривожність, страх

низька фрустраційна толерантність

🔹 Комунікативні труднощі

відсутність або обмеженість мовлення

нерозуміння інструкцій

неможливість висловити бажання чи незгоду

🔹 Соціальні та середовищні фактори

перевантаження вимогами

відсутність чітких правил

непередбачуваність подій

🛡️ Профілактика поведінкових труднощів

Профілактика завжди ефективніша за реагування 👌

✅ Структура і передбачуваність

чіткий розклад 📅

візуальні підказки

попередження про зміни

✅ Підтримка комунікації

альтернативна та додаткова комунікація (картки, жести, піктограми)

прості, зрозумілі інструкції

✅ Емоційна безпека

прийняття почуттів дитини

підтримка без осуду

стабільний дорослий поруч 🤍

✅ Розвиток навичок саморегуляції

дихальні вправи

сенсорні паузи

“тихі зони”

🚦 Реагування на складну поведінку

Головне правило — спокій дорослого = безпека дитини 🌱

🔸 Під час поведінкового спалаху

зберігати спокій і нейтральний тон

мінімізувати мовлення

забезпечити фізичну безпеку

🔸 Після ситуації

обговорити подію простими словами

допомогти назвати емоції

навчити альтернативної поведінки

🔸 Чого не варто робити ❌

кричати або соромити

карати за емоції

ігнорувати системні труднощі

💡 Важливо пам’ятати

✨ Кожна поведінка має причину

✨ Дитина не “маніпулює”, а потребує допомоги

✨ Підтримка і розуміння формують успішну адаптацію

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1GU42w6PJ4/

Неслухняна дитина: секрети спілкування (інформація в рамках роботи віртуального консультпункту "Сімейна педагогіка")

Основні причини дитячого непослуху й ефективні способи комунікації з упертою дитиною

Батькам важко знаходити спільну мову з неслухняними та впертими дітьми. Навіть найпростіші повсякденні справи, на кшталт купання або прийому їжі, стають складним випробуванням. У більшості випадків батьки самі несвідомо провокують таку поведінку, піддаючись на істерики дітей. Кращий спосіб справитися з неслухняною дитиною – показати їй, що її хитрощі не працюють. Разом з тим необхідно відзначати моменти, коли дитина поводиться добре.

Особливості характеру впертих дітей

Далеко не кожну дитину, яка проявляє свавілля й упертість у поведінці, можна назвати неслухняною. Перш ніж вживати виховних заходів, важливо зрозуміти причину неслухняності. Можливо, така поведінка – результат вікової кризи або дитина намагається відстояти свою позицію, домогтися більше свободи в прийнятті рішень і дещо послабити батьківський контроль.

Діти з великою силою волі можуть бути надзвичайно розумними та творчими. Вони ставлять багато запитань, що нерідко сприймається батьками як бунт. Вони завжди мають власну думку з різних питань і відстоюють свої позиції. Цілком можливо, що в такому випадку не можна «ламати» дитину й вимагати безумовного підпорядкування.

Неслухняну й уперту дитину можна впізнати за такими ознаками:

• У неї є стійка потреба в тому, щоб бути почутою й визнаною. Тому вона всіма можливими способами намагається привернути до себе увагу.
• Вона наполегливо відстоює свою самостійність.
• Вона віддана тому, що любить.
• У неслухняних дітей істерики відбуваються частіше, ніж звичайно.
• Дитина любить командувати й займає лідерську позицію в колективі.

Батькам непросто справлятися з дітьми, що володіють великою силою волі, але не все так безнадійно. Дослідження показали, що діти, схильні порушувати правила та ставити під сумнів загальноприйняті норми, часто досягають великих успіхів у навчанні та професійній діяльності. Вони не схильні піддаватися поганому впливу однолітків.

Психологія неслухняності: як зрозуміти дитину з розвиненою силою волі

Якщо ви за вдачею рішуча особистість, швидше за все, ви хочете бачити цю рису характеру й у своїй дитині. Проблема в тому, що відрізнити рішучість від неслухняності складно. Отже, в чому ж різниця?

Словники визначають рішучість як «завзятість у досягненні мети». Непослух можна визначити як «рішучість діяти певним способом». Іншими словами, дитина відмовляється міняти свою точку зору, поведінку або дії, попри на те, що її змушують це зробити.

Непослух у дитини може бути спадковим або набутим. Можливо, саме ви провокуєте її на непослух. У будь-якому випадку, можна змінити поведінку дитини в кращу сторону.

Як поводитися з неслухняною дитиною

Можливо, ваша дитина відмовляється лягати спати або кидає ложку на підлогу, коли ви намагаєтеся її погодувати. Або вона вперто надягає один і той же одяг щодня, не бажаючи поступитися. Пропонуємо 10 ефективних порад психологів, які допоможуть упоратися з подібною поведінкою.

Порада № 1. Слухайте й не сперечайтеся

Спілкування – це двосторонній процес. Якщо ви хочете, щоб ваша вперта дитина слухала вас – спочатку вислухайте її. У дітей із сильною волею зазвичай бувають стійкі переконання та схильність сперечатися. Вони стають некерованими, коли відчувають, що їх не чують. Дитина наполягає на своєму – значить, уважно вислухайте її й відкрито поговоріть з нею про те, що її турбує. Це повинно допомогти. Щоб відкрито поговорити з дитиною, підійдіть до неї збоку, а не обличчям до обличчя. Говоріть неголосно та спокійно.

Порада № 2. Зберігайте зв'язок з дитиною, не змушуйте її підкорятися

Коли ви змушуєте дитину зробити щось, вона, швидше за все, буде бунтувати та зробить усе можливе, щоб не виконувати вашу вказівку. Така поведінка часто зустрічається в неслухняних дітей. Опір виникає інстинктивно й зустрічається не тільки в дітей. Щоб цього уникнути, зберігайте зв'язок із дитиною.

Наприклад, якщо дитина наполягає на тому, щоб дивитися телевізор замість того, щоб лягати спати, змушувати її марно. Коли ви показуєте, що вам не все одно, дитина, швидше за все, буде наполягати на своєму. Діти, що зберігають зв'язок зі своїми батьками, хочуть співпрацювати. Близький зв'язок з неслухняною дитиною допоможе вам упоратися з її поведінкою. Перший крок до цього ви можете зробити вже сьогодні – просто обійміть свого малюка!

Порада № 3. Завжди давайте дитині вибір

У дітей є своя думка з багатьох питань, і їм не подобається, коли їм кажуть, що робити. Якщо ви скажете своєму 4-річному малюку, що о 21 годині йому потрібно лягати спати, він, швидше за все, відмовиться це робити. Дайте дитині вибір замість вказівок. Замість того, щоб змушувати її йти спати, запропонуйте вибрати, яку казку разом почитати перед сном.

Дитина може продовжувати наполягати на своєму та сказати: «Я не ляжу в ліжко!» У такому випадку зберігайте спокій і скажіть: «Ні, ти не вибрала». Повторюйте це стільки разів, скільки буде потрібно, та як можна спокійніше. Коли це буде виглядати, як зіпсована платівка, дитина, швидше за все, поступиться.

Занадто багато варіантів вибору – теж не дуже добре. Наприклад, якщо ви запропонуєте дитині дістати з шафи одяг, в якому вона хоче піти на прогулянку, вона розгубиться. Замість цього краще запропонувати вибрати один з 2-3 варіантів.

Порада № 4. Завжди зберігайте спокій

Якщо кричати на неслухняну дитину, то нормальне спілкування перетвориться на змагання, хто кого перекричить. Дитина може розцінити ваше підвищення голосу як заклик до словесного поєдинку, і це тільки погіршить ситуацію. Візьміть ініціативу в розмові у свої руки й дайте дитині зрозуміти, що їй необхідно поводитися в рамках пристойності.

Зберігайте спокій усіма можливими способами: медитуйте, виконуйте дихальні вправи або слухайте заспокійливу музику. Вмикайте її вдома, щоб дитина теж могла чути.

Порада № 5. Поважайте дитину

Якщо ви хочете, щоб малюк поважав вас і вашу думку, вам потрібно поважати і його. Якщо змушувати дитину діяти певним чином, ви втратите свій авторитет в її очах. Є кілька способів проявити повагу до дитини:

• Обговорювати разом рішення, а не наполягати на тому, щоб вона виконувала вказівки.
• Встановлювати розумні правила для всіх дітей і не трактувати їх кожен раз так, як вам зручніше.
• Співчувати дитині, ніколи не ставитися зневажливо до її почуттів та ідей.
• Дозволяти дитині самостійно робити те, що в її силах, уникати спокуси робити щось за неї. Цим ви висловлюєте свою довіру.
• Пояснюйте дитині сенс своїх слів і виконуйте обіцянки.

Показуйте дитині приклад гарної поведінки, адже вона постійно за вами спостерігає. Це золоте правило, яке батьки повинні неухильно виконувати.

Порада № 6. Потоваришуйте з дитиною

Неслухняні діти або діти з сильною волею надзвичайно чутливі до того, як ви з ними поводитеся. Тому завжди стежте за тоном свого голосу, жестами й за тим, що ви говорите. Коли дитині з вами некомфортно, вона робить усе, щоб захистити себе: бунтує, сперечається або проявляє агресію.

Якщо змінити своє ставлення до дитини, вона буде по-іншому реагувати на ваші слова. Замість того, щоб вказувати, що потрібно робити, будьте з малюком на рівних.

Використовуйте фрази на кшталт «Давай спробуємо...», «Як щодо?..» замість «Я хочу, щоб ти...»

Використовуйте веселі заняття, щоб мотивувати дитину зробити що-небудь. Наприклад, якщо ви хочете, щоб вона прибрала за собою іграшки, почніть самі це робити, а дитину призначте своїм «головним помічником». Можна також влаштувати змагання на час, хто швидше прибере іграшки. Пам'ятайте, що головна мета всіх цих дій – стати кращим другом своїй дитині.

Порада № 7. Шукайте компроміси

Іноді краще домовитися та знайти компроміс. Часто діти поводяться зухвало, коли не можуть отримати те, чого хочуть. Поставте дитині кілька запитань: «Що тебе турбує?», «Що трапилося?», «Ти чогось хочеш?», щоб вона розповіла про це. Вона побачить, що ви поважаєте її потреби та берете їх до уваги.

Якщо ви домовляєтеся з дитиною, це не означає, що ви будете виконувати всі її забаганки. Просто будьте уважні до неї й більш розважливі. Наприклад, якщо малюк не хоче лягати в ліжко у встановлений час, домовтеся про варіант, який влаштує вас обох.

Порада № 8. Створіть удома доброзичливу атмосферу

Діти вчаться, коли спостерігають або роблять щось своїми руками. Коли дитина бачить, що її батьки постійно сперечаються між собою, вона вчиться чинити так само. Суперечки між батьками створюють стресову обстановку в будинку, що сильно впливає на настрій і поведінку дитини. Як стверджують психологи, це може викликати соціальну відстороненість і навіть агресію.

Порада № 9. Подивіться на світ очима дитини

Щоб краще зрозуміти поведінку вашого неслухняного малюка, постарайтеся подивитися на ситуацію з його позиції. Уявіть себе на місці дитини й подумайте, чому вона так поводиться. Чим краще ви знаєте свого сина чи доньку – тим легше вам буде справлятися з поганим поводженням і впертістю.

Наприклад, якщо дитина відмовляється робити уроки, можливо, це відбувається тому, що завдання здається їй непосильним. Коли їй складно сконцентруватися або роботи занадто багато, ви можете розбити завдання на маленькі частини, які легко виконати в короткі терміни. Робіть невеликі перерви між завданнями. Так заняття уроками викликатимуть у дитини менше стресу.

Порада № 10. Заохочуйте позитивну поведінку дитини

Іноді ви не будете знати, як упоратися з агресивною поведінкою. Але, діючи необдумано, ви можете ще більше спровокувати негативну поведінку. Наприклад, якщо дитина постійно відповідає «Ні!» на все, що ви їй говорите, подумайте, чи не занадто часто ви самі вимовляєте це слово.

Щоб змінити негативні прояви характеру, психологи радять пограти з дитиною в гру «Так чи ні». За правилами гри, на всі питання дитина повинна відповідати тільки «так» або «ні». Ставте запитання на кшталт «Ти любиш морозиво?», «Ти любиш грати?», «Ти хотів би побачити живого динозавра?» Чим частіше малюк відповідає позитивно, тим сильніше він відчуває, що його чують і розуміють.

Найбільш поширені проблеми з неслухняними дітьми

У міру дорослішання малюка батьки зіштовхуються з багатьма труднощами. Деякі проблеми стають справжнім «каменем спотикання» й вимагають чимало сил і часу для вирішення. Пропонуємо список з декількох найбільш актуальних питань, які можна легко вирішити за наявності правильної стратегії.

Як привчити неслухняну дитину користуватися горщиком або туалетом

Щоб привчити трирічну дитину користуватися туалетом, батькам необхідно:

• говорити про це з дитиною;
• пояснювати, що необхідно робити;
• не ставитися до цього занадто серйозно, особливо, якщо малюк відмовляється користуватися туалетом.

Пам'ятайте, що для того щоб навчити неслухняну дитини користуватися туалетом, буде потрібно більше часу, ніж зазвичай. Проявіть терпіння, хваліть малюка за успіхи.

Дитина та правильне харчування

Іноді діти бувають дуже примхливі, коли справа стосується їжі. Не можна весь час дозволяти малюку їсти тільки те, що йому подобається. Кращий спосіб привчити до правильного харчування – зробити прийом їжі веселим заняттям.

• проявіть творчість в оформленні страв;
• дозвольте малюкові брати участь у приготуванні страв, сервіровці столу;
• переконайте спробувати хоча б шматочок, якщо дитина відмовляється їсти;
• приготуйте маленькі порції різних страв і дозвольте вибрати те, що їй подобається.

Як же карати неслухняну дитину?

Дітям необхідні правила, дисципліна й чіткі рамки. Вона повинна знати й розуміти, що будь-який вчинок, як хороший, так і поганий, призводить до своїх наслідків. Переконайтеся в тому, що вона знає про наслідки у випадку, якщо порушить установлені правила.

Покарання має застосовуватися негайно, щоб малюк міг зрозуміти, за що його покарано. Як покарання, можна скоротити час на ігри й перегляд телевізійних програм або доручити виконувати дрібні домашні обов'язки. Проявіть творчість у тому, щоб придумати покарання, яке допоможе дисциплінувати дитину. Запам'ятайте: завдання батьків – не покарати, а дати дитині зрозуміти, що її поведінка є неприйнятною.

Джерело: платформа "Розвиток дитини", https://childdevelop.com.ua/articles/upbring/4032/

Консультація для батьків: комп'ютерна залежність - як запобігти?

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/1CAxT49DGV/

Ознаки розладу дефіциту уваги та гіперактивності (РДУГ) у дитини

Джерело: https://www.facebook.com/share/p/14VHnQYLb14/

Консультація для батьків: вплив гаджетів на головний мозок і мовлення дитини

Мовлення — це соціальний процес. Екран не може замінити живого спілкування, оскільки:

-відсутній діалог;   

-брак міміки та жестів; 

-"екранна безмовність".

‼️Пам'ятайте: жодна розвиваюча гра на смартфоні не навчить дитину розмовляти так швидко й правильно, як щира розмова з мамою та татом.

Вчитель -логопед Попович І.Ю. , https://www.facebook.com/share/p/17wMEhGGHx/

"Абетка обійми" - базова потреба людини

🖇️ «АБЕТКА ОБІЙМИ»

З психологічної точки зору обійми є базовою потребою людини. Через дотик ми отримуємо відчуття безпеки, прийняття та емоційної підтримки. Саме тілесний контакт допомагає нервовій системі заспокоїтися, знизити рівень напруги й відновити внутрішній баланс.

Обійми сприяють формуванню довіри, зміцнюють емоційні зв’язки та допомагають людині відчути: «Я не сам. Мене бачать. Мене приймають». Для дітей це основа здорової прив’язаності, для дорослих - потужний ресурс у моменти стресу, тривоги чи втоми!

«Абетка обійми» створена як нагадування про силу простих дій. Кожна літера цієї абетки відкриває психологічний сенс обіймів, як способу підтримки, регуляції емоцій і турботи про ментальне здоров’я! Нехай ця пам’ятка допоможе частіше обирати тепло, близькість і щирий контакт, адже іноді саме обійми стають найкращою психологічною підтримкою!

Джерело: Матеріали групи "Психологічна скарбничка", https://www.facebook.com/share/p/17n6VhxD93/

Як взаємодіяти з тривожними дітьми? (рекомендації від психолога в рамках роботи віртуального консультпункту "Сімейна педагогіка")

Важливо правильно підходити до виховання та навчання тривожних дітей, щоб допомогти їм розвинути впевненість у собі та уникнути стресу. Ось кілька порад:

1. ПОЗИТИВНА МОДЕЛЬ ВИХОВАННЯ

Будьте емоційно теплими та уважними до потреб дитини. Уникайте постійних зауважень, підтримуйте щиру увагу до її почуттів.

2. ОЦІНЮВАННЯ ТА ОПИТУВАННЯ

• Не акцентуйте уваги на невдачах, дайте дитині право на помилку.

• Опитуйте тривожних дітей всередині уроку, щоб зменшити їх стрес.

• Оцінюйте дії, а не особистість, і не порівнюйте дитину з іншими.

• Не принижуйте та не соромте дитину публічно.

3. ПІДВИЩЕННЯ САМООЦІНКИ

• Частіше хваліть за старання, а не за здібності.

• Звертайтесь на ім'я, щоб зміцнити контакт.

• Створюйте ситуації гарантованого успіху, допомагайте дитині реалізовуватися в різних шкільних активностях.

4. ПІДТРИМКА В СТРЕСОВИХ СИТУАЦІЯХ

• Заздалегідь обговорюйте, як проходитимуть контрольні роботи.

• Обирайте для дитини зручний спосіб перевірки знань.

• Використовуйте візуальну й тактильну підтримку (погляд, дотик).

• Сконцентруйтесь на процесі навчання, а не на кінцевому результаті.

5. УНИКАЙТЕ ЗАЙВОГО СТРЕСУ

Не змушуйте дитину брати участь у публічних виступах чи змаганнях, якщо це викликає сильне хвилювання.

6. ОБМЕЖЕННЯ НАДМІРНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

Не доручайте завдань, які пов'язані з відповідальністю за інших людей, щоб уникнути додаткового тиску на дитину.

7. ПСИХОЛОГІЧНА ПІДТРИМКА

Залучайте дитину до занять із психологом для опрацювання методів подолання тривоги та зміцнення впевненості.

Дотримання цих порад допоможе тривожним дітям почуватись комфортніше в навчальному процесі та впевненіше долати складні ситуації.

Контролюємо свою злість

25 СПОСОБІВ КОНТРОЛЮВАТИ ЗЛІСТЬ

1. ПОРАХУЙТЕ ВІД ЧИ ДО 10 

Не помагає? Почніть рахувати від 100 до 1. Під час цього процесу пульс сповільниться, і злість, ймовірно, затухне.

2. ДИХАЙТЕ

Коли ви злішаєте, ваше дихання пришвидшується.

Саме тому слід робити повільні, глибокі вдихи-видихи: вдих через ніс, видих через рот.

Сконцентруйтесь на глибокому диханні, має полегшати.

3. ВИЙДІТЬ НА ПРОГУЛЯНКУ ЧИ ЗАЙМІТЬСЯ СПОРТОМ

Вправи допомагають заспокоїти нерви і зменшити злість, це доведено.

Вийдіть на прогулянку, покатайтесь на велосипеді, та що завгодно.

Це корисно і мозку, і тілу.

4. РОЗСЛАБТЕ М'ЯЗИ 

Видання радить прогресивну м’язову релаксацію.

Суть у тому, щоб почергово напружувати, а потім розслабляти певні групи м’язів: шию, живіт, спину, плечі, губи, очі тощо. Інструкція тут.

5. ПОВТОРІТЬ МАНТРУ 

Знайдіть слово чи фразу, що допомагає вам заспокоїтись та змістити свою увагу на щось інше.

Повторюйте це знову і знову, коли ви засмучені. Хочете вголос, хочете - про себе.

Це може бути "Розслабся", "Все буде добре", підійде будь-що.

6. ЗРОБІТЬ РОЗТЯЖКУ 

Повороти шиї та плечей - хороші приклади легких рухів, які можуть вам допомогти контролювати тіло та приборкати емоції.

7. МЕНТАЛЬНА ВТЕЧА

Підіть у тиху кімнату, заплющіть очі, і уявіть себе в місці, де ви розслабляєтеся.

Сконцентруйтесь на деталях бажаної сцени. Там є вода? Якого вона кольору та відтінку? Є гори? Які вони? Наскільки високі? Які там дерева і квіти?

Співають птахи? Які? Практикування цієї техніки допоможе знайти спокій.

8. МУЗИКА

Дозвольте музиці вгамувати ваші негативні емоції.

Увімкніть улюблену музику (уникайте heavy metal), і відженіть злість співом, мугиканням чи навіть танцями!

9. ПРИПИНІТЬ РОЗМОВИ 

Коли у вас аж пара йде з вух, легко втратити контроль і наговорити купу неприємних речей, які ви б ніколи не сказали в стані спокою.

Уявіть, що ваші губи склеєні намертво. Припиніть розмови, це дасть вам можливість зібратися з думками.

10. ЗРОБІТЬ ПАУЗУ

Сядьте подалі від інших. У цей час тиші ви можете обдумати події та повернути свій емоційний стан до нейтрального.

Ви можете навіть усвідомити, що цей час на самоті такий помічний, що захочете робити собі такі паузи частіше, щодня.

11. ДІЙТЕ

Використовуйте свою енергію, яка кипить через злість.

Підпишіть петицію. Напишіть скаргу чи звернення до місцевої влади.

Зробіть щось хороше комусь іншому.

Спрямуйте енергію у щось хороше та продуктивне.

12. ЗАПИШІТЬ ЦЕ У СВІЙ ЩОДЕННИК 

Те, чого ви не можете сказати, можливо, ви зможете написати.

Коротко запишіть свої почуття і те, як хочете на них відповісти і що зробити.

Обробляючи інформацію через записування, ви можете допомогти собі заспокоїтися та переоцінити події, які призвели до таких почуттів.

13. ЗНАЙДІТЬ НАЙШВИДШЕ, ХАЙ І ТИМЧАСОВЕ, РІШЕННЯ 

Ви можете злитись, що дитина знову пішла до друга, залишивши в кімнаті бардак.

Зачиніть двері. Ви можете тимчасово втамувати свою злість, сховавши подразник від своїх очей.

Шукайте подібні рішення у критичних ситуаціях, щоб прийти до тями.

14. ПОВТОРЮЙТЕ ВАШУ ВІДПОВІДЬ

Попередити вибух гніву може повторення того, що ви збираєтеся сказати чи як вирішити проблему у майбутньому.

Цей час дасть вам можливість програти у голові різні можливі рішення.

15. НАМАЛЮЙТЕ СТОП-ЗНАК 

Універсальний символ "Стоп" може допомогти вам заспокоїтися.

Це швидкий спосіб допомогти вам візуалізувати потребу зупинити себе і свої дії.

16. ЗМІНІТЬ СВОЮ РУТИНУ 

Наприклад, якщо ваша поїздка на роботу бісить на виснажує, змініть маршрут! Чи час, коли їдете на роботу.

Знайдіть нову опцію.

17. ПОГОВОРІТЬ З ДРУГОМ

Не варіться в подіях, які вас розізлили.

Допоможіть собі обробити те, що трапилось, розмовляючи з другом, якому ви довіряєте, і який вміє вас підтримати.

Це дозволить побачити нову перспективу.

18. СМІЙТЕСЯ

Долайте гнів, шукаючи способу посміятися. Це може бути гра з дітьми, перегляд смішних мемів чи відео тощо.

19. ПРАКТИКУЙТЕ ВДЯЧНІСТЬ 

Сфокусуйтесь на хорошому хоч на трішки.

Усвідомте, як багато речей є у вашому житті. Це допоможе нейтралізувати злість і обдумати ситуацію з іншого ракурсу.

20. ВСТАНОВІТЬ ТАЙМЕР 

Коли ми злі, можемо "наляпати" багато дурниць.

Тому поставте таймер, дайте собі час перед тим, як відповісти.

Час зробить вас спокійнішим та свідомішим.

21. НАПИШІТЬ ЛИСТА

Напишіть листа людині, яка розізлила вас.

Але не відправляйте. Видаліть чи порвіть його.

Часто висловити емоції у конкретній формі - саме те, що вам треба, навіть якщо вам це неочевидно.

22. УЯВІТЬ,ЩО ПРОБАЧАЄТЕ, ТИХ НА КОГО ЗЛІ

Знайдіть у собі сміливість пробачати комусь, хто образив вас.

Так, для цього потрібні сили. Якщо зможете хоча б трохи це зробити, відчуєте, як злість стихає.

23. ПРАКТИКУЙТЕ ЕМПАТІЮ 

Спробуйте "прогулятися у чужому взутті", і побачити ситуацію з їхньої перспективи.

Коли ви розповідаєте історію чи обдумуєте події з протилежної точки зору, можете отримати користь з нового розуміння ситуації та стати менш злим.

24. ВИСЛОВЛЮЙТЕ СВОЮ ЛЮТЬ

Сказати про свої почуття - нормально, поки ви адекватно спілкуєтеся.

Попросіть друга, якому довіряєте,  допомогти вам спокійно відповідати.

Спалахи люті не вирішують проблем, але зрілий діалог може знизити рівень стресу та злості.

А так може попередити проблеми у майбутньому.

25. ЗНАЙДІТЬ КРЕАТИВНИЙ КАНАЛ

Оберніть злість у роботу над чимось матеріальним.

Подумайте про те, щоб щось пофарбувати, попрацювати в саду чи на городі, чи напишіть поезію, коли ви засмучені.

Емоції є сильними музами для креативних людей. Використовуйте свою креативність для вгамування злості.

Джерело : https://life.pravda.com.ua/society/2019/04/17/236578/

Інфографіка: Сенс Психологічна студія

Формувальне оцінювання як інструмент розвитку учня

Джерело: Нова Українська Школа

Види відпочинку, які допомагають людині впоратися з вигоранням

Джерело: https://www.facebook.com/groups/419152741900315/?ref=share

Як підтримати себе - практика вдячності

 

Джерело: Створено ГО «Безбар'єрність» спільно з МОЗ України за підтримки ВООЗ у межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я за ініціативою Олени Зеленської. Як можна допомогти собі та іншим у періоди стресу, дізнавайся на https://bf.in.ua/turbota.

Синдром передчасного дорослішання, чим він небезпечний, і що можуть зробити дорослі (психологічна просвіта батьків)

Що означає поважати іншу людину?

Джерело: освітній проєкт "Не бий дитину!" від ГО "Батьківська спілка", 

інфографіка від Наталі Біди

Сила слова "Дякую!"

Сила слова "Дякую" у повсякденному житті полягає в його здатності позитивно впливати на стосунки, самопочуття та загальну атмосферу довіри та тепла між людьми.

Значущість: Слово "дякую" дарує людям відчуття значущості та взаємної поваги, діє як "клей", що тримає тепло між людьми.

Стосунки: Зміцнює зв'язки, зменшує дистанцію, запобігає образам та створює атмосферу довіри в родині, школі та інших взаєминах.

Самопочуття: Подяка змінює нас самих: заспокоює серце, освітлює думки, наповнює душу вдячністю, а не образами.

Психологія: Науковці довели, що вдячні люди рідше відчувають стрес, легше долають труднощі, мають тепліші стосунки та відчувають більше радості.

Вплив: Навіть одне щире "дякую" може змінити настрій людини, лікувати, надихати та підтримувати.

Поширення добра: Вдячність запускає ланцюжок позитивних емоцій та вчинків, роблячи світ теплішим і людянішим.

Джерело:

Матеріали групи "Країна дошкілля" мережі Фейсбук, https://surl.li/xhyqjg

СХЕМА КОНСУЛЬТАТИВНОГО ПРОЦЕСУ ПСИХОЛОГА

 Шановні колеги, нагадаємо собі основні етапи консультативного процесу практичного психолога

1 етап. Аналіз змісту скарги клієнта:

1) аналіз локусу скарги (суб’єктного й об’єктного);

2) аналіз само діагнозу клієнта і формулювання попереднього психологічного діагнозу;

3) аналіз психологічного запиту (при необхідності – уточнення і допомога у формулюванні);

4) аналіз прихованого змісту і підтексту скарги клієнта.

2 етап. Аналіз психологічної ситуації:

1) визначення обставин, що могли мати істотне значення в розвитку психологічних проблем клієнта;

2) визначення кола осіб, що потребують психологічної допомоги;

3) прогнозування можливого розвитку ситуації і небажаних психологічних наслідків.

3 етап. Аналіз психологічної проблеми:

1) висування первинних гіпотез щодо змісту психологічних проблем клієнта4

2) ідентифікація психологічних проблем і труднощів клієнта (у тому числі й неусвідомлених ним);

3) висування психологічних гіпотез щодо причин труднощів клієнта, механізмів їх виникнення і розвитку;

4) висновок про необхідність додаткових даних анамнезу, поглиблення психодіагностичного дослідження для перевірки гіпотез; здійснення заходів (на підставі отриманих даних) та актуалізація нових припущень;

5) перевірка зроблених припущень, відмова від помилкових психологічних гіпотез (не підставі отриманих даних) та актуалізація нових припущень;

6) формулювання психологічного діагнозу;

7) формулювання психологічного висновку й інтерпретація його клієнтові;

висновки про наявність проблем клієнта, які виходять за межі компетентності психолога – консультанта.

4 етап. Формулювання консультативного завдання:

1) формулювання разом із клієнтом попереднього варіанту консультативного завдання (мети консультування);

2) аналіз сприятливості психологічного прогнозу;

3) оцінка реальних умов і можливостей розв’язання клієнтом консультативного завдання;

4) пере формулювання разом із клієнтом консультативного завдання таким чином, щоб воно мало сприятливий прогноз і можливості для ефективного вирішення;

5) висновок про необхідність звернення за консультацією до інших фахівців (дефектолога, психіатра, сексопатолога і т. д.)

5 етап. Розв’язання консультативного завдання:

1) спільне вироблення з клієнтом тактики корекційних дій;

2) вибір доцільних способів психологічної допомоги, необхідних для досягнення поставленої мети;

3) підведення клієнта до самостійного рішення його психологічних проблем у процесі спілкування з ним; психокорекцій на робота;

4) аналіз результативності психологічної допомоги;

5) спостереження віддалених наслідків і збір даних катамнезу (здійснюється при необхідності)

Джерело: книга Горностай П.П., Васьковска С.В. Теорія і практика психологічного консультування: Проблемний підхід.