В закладах освіти конфлікти найчастіше вирішуються з позиції влади. Особливо це стається тоді, коли конфлікти відбуваються між учнями/ученицями (студентами/студентками), а вирішують їх дорослі. Дорослі не завжди хочуть шукати причину конфлікту. Це потребує часу та зусиль з їх сторони. А інколи вони і не знають, як шукати істину причини конфлікту. Легше знайти і покарати винного/ну. Хоча в конфлікті не буває одного винного/ої. Проте такий шлях лише погіршує ситуацію. Стосунки між “винним/ою” та тим/тою хто “виграв/ла” зіпсовано. Така ситуація псує стосунки в колективі. В такому закладі освіти будуть конфліктувати ще частіше.
Вирішення конфліктів з позиції права також не дає можливості зберегти стосунки. В такі ситуації виграє лише одна сторона конфлікту, ни чиїй стороні закон або правила. Інша ж сторона залишається ображеною. Найчастіше констатується, що учень або учениця (студент або студентка) порушили правила поведінки для учнів/учениць (студентів/студенток) і відразу робляться висновки і відповідні каральні дії. При такому підході ніхто не з'ясовує причину (чому саме вони так себе поводять)
На жаль, дуже рідко конфлікти в закладах освіти вирішуються з урахуванням інтересів сторін конфлікту. При такому підході, а саме відновному підході, треба дізнатися, чому саме так поводяться сторони конфлікту, що їх до цього спонукає? Це відбувається тому, що не всі знають та розуміють відновний підхід; не всі вміють шукати такі шляхи вирішення конфлікту, які б задовольнили всі сторони. Більшість переконана що в конфлікті є лише один/на переможець та той/та хто програв/ла.
Проєкт «Попередження ґендерно зумовленого насильства, торгівлі людьми та порушення прав дитини» за підтримки донорської організації «Хліб для світу».
Немає коментарів:
Дописати коментар