Джерела стресу при аутизмі

ДЖЕРЕЛА СТРЕСУ ПРИ АУТИЗМІ

Дитина з РАС … розгублена / перевантажена / розчарована / налякана/ тривожна?

Розбираємося з можливими причинами!

✔️1.  «Я не розумію!» (когнітивний дефіцит)

➢ Затримка обробки інформації

➢ Труднощі одночасної обробки великого обсягу інформації

➢ Фокусування на деталях без врахування загальної картини

➢ Ригідне, негнучке мислення

➢ Проблеми обробки швидких змін та настання відповідних реакцій

➢ Труднощі планування, організації та слідування плану дій

➢ Труднощі розуміння, що саме потрібно або вимагається

➢ Необхідність обробки значно більшого обсягу інформації у значно стислі терміни

➢ Потреба у простих, конкретних, візуальних інструкціях.

✔️2. Сенсорне перевантаження:

➢ Занадто яскраво, занадто голосно, занадто інтенсивно, занадто багато!

➢ Труднощі з інтеграцією вхідної сенсорної інформації;

➢ Пере- або недо-збудження

➢ Фізичні навантаження – непомірно надмірні та важкі для виконання чи завершення.

🔹Примітка: Сенсорна інтеграція - це здатність сприймати інформацію, що надходить від усіх наших органів чуттів (зору, слуху, дотику, нюху, рухової чутливості), виокремлювати найбільш значущу інформацію, аналізувати її і виробляти відповідну реакцію

✔️3. Очікування соціальної ефективності

➢ Сильна соціальна тривожність

➢ Труднощі з розпізнаванням та тлумаченням соціальних сигналів

➢ Дефіцити у розумінні намірів та очікувань інших

➢ Значні труднощі по підтриманню та відновленню взаємодії

➢ Що очікується?

➢ Про що він / вона/ вони говорять?

➢ Що все це означає?

➢ Що мені слід сказати?

➢ Як я маю діяти?

➢ Я не хочу виділятися!

➢ Надто швидка взаємодія

➢ Часто нерозуміння як поведінка сприймається іншими.

✔️4. Поганий емоційний контроль

➢ Низькій поріг толерантності до розчарування

➢ Поганий самоконтроль

➢ Часто тривожність, швидка засмученість, неорганізованість

➢ Непередбачувані емоційні спалахи

➢ Труднощі ідентифікації, тлумачення та регулювання емоцій

✔️5. Комунікація

➢ Труднощі обробки усного мовлення

➢ Проблеми розпізнавання сигналів невербальної комунікації

➢ Дуже буквальне сприйняття

➢ Неможливість «читати між рядків»

➢ Труднощі з формулюванням усної відповіді

➢ Проблеми з повідомленням про почуття, потреби та бажання

➢ Погіршення вербальних навичок у період фрустрації

✔️6. Структурований розпорядок дня

➢ Домашні справи та вимоги значного великі та занадто швидкі

➢ Переходи / зміни – достатньо важкі та непомірні

➢ Труднощі розуміння правил, ролей та очікувань

➢ Потреба у чіткій, звичній та передбачуваній структурі дня

➢ Уникнення новизни та будь-яких змін

➢ Труднощі з усвідомленням плину часу та режимом (графіками)

➢ Стрес внаслідок неструктурованого часу

З книги Bill Nason

©️ переклала та адаптувала Надія Есманова (Сторінка про аутизм, інклюзію, психологію).

Ознаки емоційної близькості

​7 ознак емоційної близькості

Емоційна близькість — це глибокий інтелектуальний та емоційний зв’язок, в якому кожен із партнерів відчуває, що його добре знають, розуміють і приймають з усіма плюсами й мінусами. Це спілкування без слів, синергія особистостей, змістовність, котра робить стосунки особливими.

 

Зазвичай емоційна близькість робить і секс кращим. Глибока довіра між партнерами допомагає бути більш розкутими та чуйними, замість того, щоб, наприклад, хвилюватися через недосконалість свого тіла або напружуватися через брак сексуального досвіду.

 

Ознаки емоційної близькості:

🔸 Підтримка та заохочення до розвитку. У близьких стосунках обидва партнери надихають і підтримують один одного, допомагаючи стати найкращою версією себе.

🔸 Спільні хобі та інтереси. Емоційна близькість будується на багатьох спільних речах. Але партнери поважають й індивідуальні захоплення, цілі і заняття.

🔸 Можливість бути собою. Обидва партнери почуваються комфортно, коли не приховують свої недоліки, знаючи, що їх не критикуватимуть чи відштовхнуть.

🔸 Безпечний обмін емоціями. Партнери можуть поділитися своїми страхами, турботами й скаргами, знаючи, що їх вислухають і підтримають без засудження.

🔸 Глибокі розмови і комфортна тиша. Немає тем, котрі незручно або нецікаво обговорювати. І, навпаки, є здатність насолоджуватися компанією один одного абсолютно без слів.

🔸 Інтерес до дрібниць. Зацікавленість у повсякденних, звичайних речах. Ім’я колеги або порода хатнього улюбленця — все має значення.

🔸 Повага. Йдеться про цінування думок, мрій, кордонів і почуттів. У таких стосунках обидва партнери ставляться один до одного з добротою, увагою і захопленням.

 

Як розвинути емоційну близькість?

Цей процес вимагає зусиль від обох партнерів. Почніть із базових кроків:

 

✅ Будьте відвертими у спілкуванні.

✅ Проявляйте увагу, чуйність, співчуття.

✅ Піклуйтеся про взаємні потреби.

✅ Будуйте спільні інтереси й захоплення.

✅ У конфліктах шукайте рішення, а не винуватого.

 

Перш ніж ви зможете розвинути емоційний зв’язок із кимось іншим, ви маєте встановити його із собою. Це означає, що ви маєте чітко визначити власні потреби, бажання, почуття і цілі.

Травми дитинства: що це і як вони можуть позначитися на дорослому житті

В умовах війни маємо особливо дбати про дитячу психіку, так стверджують психологи та національний проект-компанія "Ти як?", присвячений ментальному здоров'ю. Неважливо, що саме пережила дитина: евакуацію, постріли чи звуки сирен — усе це для неї може стати травматичним досвідом. Дистанційне навчання чи новий колектив — речі, які раніше здавалися нормою, зараз мають неабиякий вплив. 

За словами психотерапевтки Вікторії Горбунової, фахівці умовно ділять такий досвіт на дві категорії — на травми з великої «Т» і травми з малої «т». Одні здаються більш серйозними, інші — простішими. Але усі можуть відбиватися на майбутньому людини. Коли вже роки потому вона згадуватиме ті чи інші події дитинства, мозок може повертати відчуття тіла та настрій з конкретної ситуації 😬 

Чи є це вироком на все життя? Ні. І про це говоримо у сьогодні.

Як боротися з осінньою тривогою?

​Осіння тривога 

Осінь надзвичайно красива пора року, але часто ми не можемо сповна насолодитися нею через посилення тривоги. Її симптоми: дратівливість, втома, поганий настрій, надмірна тривога та хандра.

Звідки ж береться осіння тривога? Причин декілька. По-перше, зменшується кількість сонячного світла протягом доби, і як наслідок — падає рівень гормону серотоніну, який забезпечує нам позитивний настрій, міцний сон та хороший апетит.

Друга причина — організм починає виробляти більше мелатоніну, через який ми відчуваємо сонливість протягом дня.

Зрештою, закінчується сезон відпусток, ми все більше часу проводимо за роботою, в офісах. І це теж не додає позитивного настрою в наше життя.

❕Як боротися з осінньою тривогою?

✅ Більше світла. Прогулянки у світлі години доби мають стати обов’язковою рутиною: використайте сонячну енергію максимально.

✅ Сон. Налаштуйте режим дня: лягайте спати раніше, щоб мати змогу вчасно зранку прокинутися на роботу і не бути потім цілий день сонливим і в’ялим.

✅ Рухайтеся. Робіть фізичні вправи щоденно, хоча б по 30 хвилин. Будь-яка активність покращить ваше фізичне та ментальне самопочуття. Біг, піші прогулянки, йога, плавання — обирайте на власний смак.

✅ Харчуйтеся здорово. Восени чи не найлегше сформувати собі здорову тарілку на кожну трапезу, адже саме осінь багата на овочі та фрукти, що містять цінні вітаміни та корисні речовини. Тому у вас не може бути приводу відмовити собі в здоровому та повноцінному харчуванні. Пам’ятайте, ваш сніданок, обід чи вечеря повинні складатися з білків, вуглеводів та жирів. Особливо зверніть увагу на продукти, які мають високий вміст омега-3: морську рибу, горіхи, насіння льону. 

✅ Цікаві заняття. Час згадати про улюблені хобі, які вам піднімуть настрій, і якими можна займатись у приміщенні: малювання, майстер-класи, походи на концерти і театральні вистави чи зустрічі з друзями. Підійде будь-що, що приносить радість.

Поради для нашої малечі: коли звучить тривога

 

Словник коректних термінів на всі випадки життя

 Сліпий, німий, людина з обмеженими можливостями… Ці терміни настільки увійшли у вжиток, що досить часто ми навіть не задумуємося, що вони некоректні й можуть образити, продемонструвати упереджене чи стереотипне ставлення або ж дискримінувати людей, про яких ідеться. Інколи роль грає навіть одне слово. Так ми припустилися помилки, використавши у дописі термін «люди з ампутаціями» замість «люди з ампутованими кінцівками». Щоб виправити це і допомогти у поширенні правильних наративів, разом з експерткою з питань інклюзивності та безбарʼєрності Nina Matsiuk ми підготували словник коректних термінів. Гортайте, зберігайте та діліться. Лише спільними зусиллями ми поступово вибудуємо безбарʼєрну культуру спілкування.

Кому дзвонити, коли тобі зле?

💭 Кому дзвонити, коли зле? Яку лінію краще обрати? Це справді безкоштовно? Хочемо більше розповідати про лінії психологічної допомоги та звикати відкриватися, коли емоції б’ють через край.

Лінія емоційної підтримки  — це безкоштовна та анонімна допомога кваліфікованих психологів, які готові вислухати вас при будь-яких запитах для покращення емоційного стану.

За вказаними номерами можна отримати одну або серію консультацій сам на сам із фахівцем — розповісти про те, що вас турбує, що спричиняє появу емоцій чи впливає на ваш стан і отримати поради.

Пропонуємо Вам підбірку телефонів Гарячих ліній емоційної підтримки, в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров'я "Ти як?".  

Не зволікайте, якщо вам є чим поділитися. Ваші почуття важливі 🫶🏼

Прийоми саморегуляції

Що робити якщо ваша дитина страждає від булінгу?

 

Як батькам навчити дитину безпеці?

Як батькам навчити свою дитину безпеці

Коли ви озвучуєте дитині правила безпеки, потрібно пояснити їй, чому вони важливі. Ви можете домогтися підпорядкування дитини за допомогою фрази: «Тому що я так сказала», але вона не переконає дитину у важливості того чи іншого правила. Докладіть зусиль, аби дитина усвідомила: правила потрібні не для того, щоб зробити її життя менш радісним, а для безпеки. Чим більш справедливими правила здаються дитині, тим більший шанс, що вона їх прийме і дотримуватиметься.

Не залякуйте дитину. Якщо ви не хочете, щоб дитина лазила по деревах, не варто говорити їй: «Ти впадеш і пошкодиш шию». Краще скажіть: «Ти можеш упасти, і тобі буде боляче». Якщо ви перебільшуєте можливу небезпеку, зростає і ймовірність настання одного з двох наслідків (або обох відразу):

дитина припинить вам довіряти. Вона не повірить вам, тому що розуміє: те, що ви говорите, малоймовірно;

дитина повірить вам, але виросте, маючи впевненість, що світ – це страшне місце, сповнене небезпек.

Коли дитина не дотримується встановлених правил, ви повинні дати їй зрозуміти, що її небезпечна поведінка матиме наслідки. Якщо дитина вибігає на проїжджу частину, ви мусите негайно повернути її в безпечне місце й ще раз повторити їй правило, пояснивши його причини (наприклад, сказати, що водії можуть не побачити дитину) і попередити, що так робити не можна.

Таке попередження потрібно робити лише один раз. Якщо дитина повторює небезпечну поведінку, вам необхідно встановити для неї суворі наслідки, пов'язані з потребою убезпечити дитину. Наприклад, якщо вона знову вибігла на проїжджу частину, варто відвести її додому і пояснити зв'язок між її поведінкою й наслідками: «Я попереджала тебе, що бігати проїжджою частиною не можна. Це небезпечно. Якщо ти не можеш безпечно гратися на вулиці, грайся вдома».

Коли встановлені вами правила здаються дитині справедливими і вона розуміє потребу власної безпеки, то дотримуватиметься цих правил. Вона слухатиметься вас не для того, щоб догодити вам, а тому що вважатиме встановлені вами правила власними.

Внутрішній голос

Для безпеки дитина потребує чогось більшого, ніж просто дотримання правил. Дитина має довіряти власним інстинктам щодо того, що небезпечно, а що – ні. Із вашою допомогою вона мусить розвивати свій внутрішній голос, який попереджатиме її про можливу небезпеку. Цей голос утримає дитину від ризикованих дій: сідати в машину до незнайомця, гуляти на безлюдді тощо. Тому навчіть дитину довіряти інстинктам. Щоразу, чуючи цей внутрішній голос, вона повинна прислухатися до нього.

Репетиція безпеки

Ще один спосіб розвинути в дитини інстинкти самозбереження – імітувати з нею ситуації, пов'язані з безпекою. Зробіть це в ігровій формі. Поєднуйте прості проблеми з більш складними:

Як би ти вчинив, якби незнайомець прийшов по тебе в дитячий садок і запропонував відвести додому?

Що б ти зробив, якби твій м'яч викотився на дорогу?

Що б ти зробив, якби загубився в супермаркеті й не зміг мене знайти?

Що б ти зробив, побачивши, як інша дитина впала з дерева?

Як би ти вчинив, якби інша дитина сіла на краю гірки й відмовлялася спускатися?

Що б ти зробив, розбивши склянку?

Як би ти вчинив, якби твій друг запропонував тобі зробити щось небезпечне?

Якщо дитина спантеличена вашими запитаннями, запропонуйте їй декілька варіантів відповідей на вибір.

Дитина може дати несподівані відповіді, наприклад: «Я почекаю, поки м'яч сам повернеться до мене»; «Я запропоную дитині цукерку, щоб вона спустилася з гірки» тощо.

Не смійтеся над такими відповідями дитини. Вона говорить цілком серйозно, а її відповіді співвідносні із її віком. Краще похваліть її за кмітливість й запропонуйте краще рішення, а наступного разу поставте те ж саме запитання.

Пам'ятка для жертви булінгу

Як допомогти дитині вчитися онлайн: поради для батьків

Як правильно критикувати свою дитину

Як правильно критикувати свою дитину?

І чи взагалі це можна робити? Цікава Ваша думка!

А Ви замислювалися, скільки шкоди нам нанесли вчителі, батьки та інші дорослі, коли некоректно робили зауваження! На жаль, не всі розуміють важливу різницю між доцільною критикою та приниженням чужої гідності❗️

Давайте разом працювати над тим, щоб не робити цих помилок із нашими дітьми. Ми підготували для Вас картки з правилами тактовних та важливих зауважень 👆🏻

Ще більше порад про виховання сучасних дітей шукайте у телеграм-каналі «Батьківські секрети» за посиланням: https://t.me/+0MmfxBpGk3c3ODli

САМОЇДСТВО з погляду психології

САМОЇДСТВО з погляду психології

Коли людина відчуває негатив по відношенню до самої себе, це прийнято називати самоїдством. 

Психологи визначають самоїдство як негативну оцінку власних дій, вчинків чи слів. А результатом стає тотальне невдоволення та неприйняття себе. 

Якщо порівняти цей стан із адекватною самокритичністю, то в останній є частка конструктиву. Це уможливлює адекватний аналіз ситуації та побудову певних висновків. Самокритика не доводить людину до саморуйнування, тому що викликає не такі сильні емоції.

3 ВИДИ САМОЇДСТВА

ДЕМОНСТРАНТИВНИЙ ВИД. Цей стан проявляється лише зовні, напоказ. Людина на людях себе критикує у розрахунку на увагу, співчуття чи допомогу. Але за фактом вона взагалі не мучиться.

ІНТРОВЕРТОВАНИЙ ВИД. Людина займається самоїдством не так на показ, а всередині себе. Вона нічого не виносить на люди, проживає своє звичайне життя, але уникає самотності. А поза суспільством сильно докоряє собі за зроблене і незроблене. Такі люди постійно перебувають у пошуку причин, щоб залишатися у сумному стані. Будь-який промах стає трагедією.

НЕВРОТИЧНИЙ ВИД. Активне самоїдство, яке стає стратегією життя та визначає вибір людини. Йдеться не просто про самознищення, а про духовний мазохізм. Це дуже обмежене мислення, з яким людині не під силу впоратися самотужки.

ОЗНАКИ САМОЇДСТВА:

⚡почуття ненависті до себе;

⚡комплекси;

⚡регулярне порівняння себе з іншими;

⚡стан депресії та пригніченості;

⚡почуття сорому за свій спосіб життя;

⚡порушення сну;

⚡неправильні харчові звички;

⚡бажання іншого життя, але відсутність будь-яких дій, щоб змінити ситуацію;

⚡неприйняття тіла та зовнішності.

ПЕРШІ КРОКИ РОБОТИ З САМОЇДСТВОМ

Для початку слід зрозуміти, що всі стандарти та шаблони є лише надуманими нормами існування та комунікації особистості у суспільстві. Тому потрібно викоренити звичку озиратися на думку оточуючих. Звичайно, повністю позбавитися цього не вийде, адже що не кажи, а думки начальника про те, як слід працювати, уникнути не вдасться. А ось позицію оточуючих по відношенню до зовнішнього вигляду, смаків, уподобань у музиці, літературі та мистецтві можна всерйоз не сприймати.

Якщо людина говорить про самогубство

❤️‍🩹 Вересень — місяць запобігання самогубствам. 

Озвучені наміри покінчити з життям спантеличують та змушують відчувати велику напругу. Однак, пам’ятаєте: це добре, якщо людина відкривається вам, адже ви маєте змогу їй допомогти. 

Як реагувати, якщо хтось каже вам, що думає про суїцид?

🆘 Дайте людині відчути, що слухаєте та підтримуєте її.

Перш за все, запевніть людину, що ви сприймаєте її слова серйозно. Переконайтеся, що вона розуміє, що ви небайдужі до неї. 

💬 Скажіть:

«Дякую, що розповідаєш мені, що відбувається з тобою і як ти почуваєшся». 

«Я люблю тебе, незважаючи ні на що, і ми разом переживемо це».

🆘 Заохочуйте людину говорити більше і насправді слухайте її.

Дайте їй зрозуміти, що ви хочете почути більше про те, що вона відчуває і через що проходить. Слухайте активно, виявляйте цікавість та інтерес до деталей.

Запитайте людину, які зміни відбулися в її житті, та як вона дає з ними раду. 

Дізнайтеся, як довго людина відчуває небажання жити і як це вплинуло на її життя. 

💬 Запитайте:

«Чи спричинили думки про самогубство, наприклад, проблеми зі сном чи роботою?»

«Як часто ти виходиш на вулицю? Чи ти ізолюєшся від людей?»

🆘 Будьте прямолінійними, якщо підозрюєте, що людина думає про самогубство.

Довіртеся своїй інтуїції та запитайте про це прямо. Дослідження показують, що це не підштовхне людину вчинити задумане. Натомість вона відчує полегшення, бо є хтось, хто піклується про неї. 

Важливо, щоб ваше запитання не було осудливим та не викликало почуття провити. 

❌ Не кажіть:

«Ти ж не збираєшся зробити якусь дурницю, правда?»

«Подумай, як це вплине на твоїх батьків»

Натомість, запевніть, що ви розумієте людину та дбаєте про неї. 

💬 Скажіть:

«Я хочу, щоб ти знав, що можеш сказати мені все, що завгодно».

🆘 Що сказати, якщо людина підтвердить, що думає про самогубство?

Зберігайте спокій — те, що хтось думає про самогубство, не означає, що йому загрожує безпосередня небезпека. Однак, хибною є також і думка про те, що розмовою про суїцид людина привертає до себе увагу і насправді не вчинить його. 

💬 Знайдіть час, щоб спокійно вислухати людину та задайте їй кілька додаткових запитань.

«Як часто у тебе виникають такі думки?»

«Що ти робиш, коли тобі стає зовсім зле?»

«Що потрібно зробити, щоб ти почувався в безпеці?»

Запевніть людину, що їй можливо допомогти, що її почуття є сигналом того, що настав час поговорити з фахівцем психічного здоров'я. 

🆘 Як запропонувати звернутися за професійною допомогою?

Ви можете бути турботливим слухачем та підтримувати людину, але ви не є фахівцем із психічного здоров’я. Тож якщо дорога вам людина сказала, що думає про самогубство, це сигнал, що їй слід поговорити з фахівцем із психічного здоров’я. 

💬 Ось як можна почати:

«Я чую, що тобі важко, і  думаю, що розмова з фахівцем буде корисною та допоможе впоратися з цим».

Іноді щоб звернутися за професійною допомогою, найважче зробити перший крок. Допоможіть людині знайти контакти спеціалістів, відвезіть її на зустріч з фахівцем або ж запропонуйте випити кави після візиту. 

🆘 Як бути, якщо людина відмовляється від допомоги?

Не всі люди готові одразу звернутися за допомогою до фахівців. Якщо людина відмовляється від пропозиції професійної допомоги (і якщо їй не загрожує безпосередня небезпека), будьте терплячі та не наполягайте занадто сильно.

💬 Скажіть:

«Дай мені знати, якщо ти передумаєш, і я допоможу тобі зв’язатися з фахівцем».

Якщо людина відмовляється від особистої зустрічі зі спеціалістом, запропонуйте їй номер гарячої лінії. 

Наприкінці розмови повторіть, що цінуєте можливість говорити з людиною про такі важливі речі. Нагадайте, що у всіх нас іноді виникають труднощі, і що ви й надалі будете поруч із ним/нею.

🆘 Якщо людині загрожує безпосередня небезпека:

❗️залишайся поруч;

❗️ допоможіть позбутися засобів, які можуть спричинити самогубство;

❗️ зателефонуйте на цілодобову та безкоштовну лінію запобігання самогубствам Lifeline Ukraine за номером 7333 або зверніться за допомогою через чати у соціальних мережах, посилання шукайте на https://lifelineukraine.com/

За матеріалами: http://surl.li/lgbyl

Діти покоління альфа

Як організувати домашні заняття з дитиною?

Коли дитина грубіян

Відчуття дому

​Відчуття дому 

Якщо людину попросити пояснити, що для неї дім, найчастіше вона назве власне помешкання, в якому створює свою сім’ю. Стіл, за яким ви разом щоранку пили каву чи чай щовечора і спілкувалися про важливе. Картина на стіні як цінний подарунок або фотографії як спогади найтепліших моментів.

Або це батьківський дім, де на вас завжди чекають з обіймами рідні, де зберігаються як скарб ваші дитячі малюнки та шкільні грамоти, а на дверях досі є знайомі рубці: так щороку відмічали, як ви росли.

Окрім дому фізичного, є поняття психологічного дому — це про відчуття безпеки.

Багато людей в Україні втратили свій дім внаслідок воєнних дій. Фізичну втрату дому можна порівняти із втратою близької людини, тому і процес горювання в такому випадку триває за такою ж схемою: заперечення, гнів, торг, депресія, прийняття. Усі процеси можуть тривати до року, якщо більше — зверніться до лікаря.

Інколи після пережитої травми в людини втрачається саме відчуття дому. Їй страшно від того, що в рідних стінах вона не може жити звичне життя. Через це не відчуває себе в домі господарем.

Відчуття дому після травми повернути можливо. Що допоможе:

🔸 Рутина. Якщо ви звикли щодня ходити на пробіжку, пити каву із красивої філіжанки, ходити на прогулянки — робіть це.

🔸 Створення затишку. За можливості оточуйте себе речами, які приносять естетичне задоволення, створюють затишок: плед, штори, красивий посуд. Починайте з малого, і з часом вам стане добре й у новому домі.

🔸 Спілкування — важливе. Спілкуйтеся із друзями та рідними, вам важливо їх бачити та чути. Якщо немає можливості зустрітися фізично — користуйтеся відеозв’язком. Формуйте нове коло спілкування: знайомтесь із сусідами, шукайте однодумців.

🔸 Творчість. Обов’язково малюйте, пишіть, танцюйте, співайте — робіть те, що приносить вам задоволення. Це допоможе пережити та перетравити негативні події у вашому житті.

🔸 Власні цінності та переконання. Віднайти або зберегти власні цінності — це розуміти, що для нас найважливіше в житті, яких принципів ви дотримуєтесь, яку кінцеву мету сповідуєте. Це те, що неможливо в нас забрати, і це те, що є для нас опорою навіть у найскладніші часи.

Можливість отримати консультацію психолога конфіденційно, цілодобово та безкоштовно

Національна гаряча лінія для дітей та молоді від Громадської організації «Ла Страда-Україна» працює з 2013 року. Вона цілодобова та безкоштовна.

За вказаними номерами можна поспілкуватися з психологами, соціальними працівниками чи педагогами, і навіть юристами — обговорити ваш стан, поділитися тривогами або ж отримати консультацію з приводу порушення ваших прав.

Усі консультації надаються анонімно та конфіденційно.

Що таке насправді турбота про себе?

​Що таке насправді турбота про себе?

Турбота про себе є важливим аспектом нашого психологічного здоров’я і щастя. Вона сприяє підвищенню нашої ефективності, підтримує наше фізичне і емоційне самопочуття. Зневага ж до власних потреб може призвести до депресії, стресу та вигорання.

 

Якщо ж ви помічаєте, що повсякчас дбаєте про інших або займаєтеся роботою чи хатніми справами, забуваючи про власні сон, їжу, відпочинок, то пропонуємо прямо зараз спробувати відновити гармонію.

 

Отже, для кожної людини вкрай важливі:

 

Фізичне здоров’я. Правильне збалансоване харчування, регулярне помірне фізичне навантаження і повноцінний сон допомагають нам почуватися краще й бути більш енергійними та рішучими.

Емоційне самопіклування. Навчіться розпізнавати та виражати свої почуття, шукати способи релаксації та зняття стресу. Психотерапія, медитація та ведення щоденника можуть бути корисними інструментами в цьому процесі.

Інформаційна гігієна. Важливо регулювати час, котрий ви проводите в соцмережах і у стрічках новин. Його можна якісно використати для себе: почитати, зробити фізичні вправи, прийняти ванну чи врешті-решт поспати. Або хоча б візьміть за правило, наприклад, не гортати стрічку під час їжі, у транспорті, перед сном тощо.

Рефлексія та самовдосконалення. Ви можете визначити свої цілі та сформулювати бажання, а потім створити плани для досягнення їх. Виберіть щось одне й починайте втілювати задумане в життя.

Спілкування. Підтримуйте або відновіть стосунки із близькими та приємними вам людьми. Природно, що під час війни, після тривалої вимушеної розлуки люди можуть відчувати деяку стриманість. Але спілкування — це навичка, яку можна втратити, коли нею довго не користуватися, та яку можна знову напрацювати.

Відмова від почуття провини. Важливо розуміти, що турбота про себе не є егоїстичним вчинком. Вона допомагає зберегти емоційну стабільність і сприяє покращенню ваших стосунків з оточенням.

 

Коли ж ви відчуєте, що знову починаєте занадто багато турбуватися про інших і забуваєте про себе, згадайте слова, що ви неодноразово чули в літаку: "Спершу надіньте кисневу маску на себе, а потім допоможіть дитині". Оскільки лише сповнені сил ви здатні прийти на поміч іншим.

Безкоштовна психологічна допомога для українців

Підвищення професійного потенціалу практичних психологів Білозерської громади

   

Міністерство освіти і науки України за підтримки ЮНЕСКО та Уряду Японії запровадило цього літа курс підвищення кваліфікації, який має на меті посилити потенціал практичних психологів, які працюють у системі освіти України, з питань психічного здоров’я та психосоціальної підтримки в умовах збройного конфлікту. У межах Національної програми психічного здоров’я та психосоціальної підтримки під керівництвом першої леді України цей курс надає змогу практичним психологам закладів освіти опановувати нові навички, ділитися досвідом, використовувати у своїй роботі інструменти та матеріали, передбачені міжнародними стандартами.

     4 психологині Білозерської територіальної громади - Воронова Інна Василівна (ЗОШ № 13), Ніколаєва Вигрина Юріївна (ЗОШ№ 22), Самарська Марія Василівна (ЗОШ № 18) і Татаренко Ганна Сергіївна (ЗОШ № 15) успішно пройшли цей курс та отримали відповідні сертифікати. Навчальний курс «Зміцнення потенціалу практичних психологів закладів освіти» відповідає Типовій програмі підвищення кваліфікації практичних психологів закладів освіти «Психолого-педагогічні методи та інструменти роботи з психологічною травмою, обумовленою воєнним станом», затвердженій наказом Міністерства освіти і науки України від 15.05.2023 № 560.

    Вітаємо колег з підвищенням кваліфікації та посиленням свого професійного потенціалу!