четвер, 30 червня 2022 р.
Запрошення на онлайн презентацію посібника "Коли світ на межі змін: стратегії адаптації, психологічна підтримка вчителів та дітей у часи війни"
ШАНОВНІ КОЛЕГИ! ЗАПРОШУЄМО ПРИЄДНАТИСЯ ДО ЗАХОДУ 04.07.2022 РОКУ О 15.00!
Психолог, психотерапевт чи психіатр - до кого звернутися?
🔅У сьогоднішніх реаліях більшість з нас розуміють важливість психологічної підтримки у скрутній ситуації. Але коли мова йде про перший в житті візит до спеціаліста з ментального здоров’я, виникає безліч питань та страхів.
👩⚕️Ми розповімо, які відмінності між професіями психолога, психотерапевта та психіатра, а також окреслимо коло питань, з якими здебільшого працює кожен з перелічених фахівців.
Психолог і психотерапевт: в чому різниця?
🎓Щоб оволодіти професією психолога, в Україні достатньо отримати вищу освіту за спеціальністю “053 Психологія” з обраною спеціалізацією (наприклад, “Клінічна психологія”, “Практична психологія”, “Сімейна психологія” та інші).
🎯Проте академічних знань ВУЗу часто бракує для практикування у даній сфері, тому після завершення основного навчання або ще під час нього майбутні фахівці обирають метод, в якому бажають працювати.
📑З найбільш популярних в Україні та світі можна виокремити наступні: психоаналіз, гештальт-терапія, транзакційний аналіз, когнітивно-поведінкова терапія, позитивна психотерапія та інші методи або школи.
☝️Кожен з вищенаведених напрямів здебільшого готує фахівців двох рівнів: тих, що працюють на рівні консультування та тих, що можуть практикувати психотерапію.
☑️Навчання психотерапії – це фактично наступний щабель у підготовці спеціаліста з ментального здоров’я. Воно триває 4-5 років та надається інституціями та організаціями, що сертифікуються міжнародними організаціями. Тобто метод або інституція, що надає навчальні послуги, мають бути визнаними однією з міжнародних організацій у сфері психології (наприклад, Європейською Асоціацією Психотерапії).
👉Отже, з точку зору кваліфікації психотерапевт може надавати як послуги психологічного консультування, так і психотерапевтичні послуги, а психолог та консультант у методі здебільшого працює лише на рівні психологічного консультування.
Коли ж доречно звертатись до психолога за консультацією, а з якими питання краще йти до психотерапевта?
Пропонуємо розібратися з якими запитами доречно звертатись до психолога, а з якими - до психотерапевта.
❕Консультації психолога будуть більш доречними, якщо:
🔹 Ви чітко розумієте свою проблему або запит. Вони виникли вперше, і ви не знаєте, як впоратися з цією ситуацією самотужки.
🔹 Ви переживаєте кризовий період або намагаєтеся впоратися з важкими життєвими обставинами (наприклад, розлученням, втратою близької людини, втратою роботи та ін). Ви шукаєте підтримки та можливості поговорити про те, що відбувається.
🔹 Вас хвилюють конфлікти та сварки в особистому житті, і ви хочете їх вирішити.
🔹 У вас все гаразд, але ви прагнете покращити якість свого життя (наприклад, хочете краще зрозуміти свої реакції або розвинути якісь навички), і потребуєте для цього інструментів та технік, що їх може надати спеціаліст.
❕Психотерапія буде більш допоміжною у наступних випадках:
🔸 Ви усвідомлюєте, що у вашому житті часто повторюються типові неприємні ситуації, і ви прагнете розібратися, чому так відбувається.
🔸Вам здається, що ваші способи реагування або поведінка суттєво негативно впливають на ваші близькі відносини, соціальне життя, роботу та інші сфери, і ви б хотіли це змінити.
🔸Ви маєте відчуття, що втратили сенс життя, не розумієте, ким ви є насправді, не отримуєте задоволення від звичних справ та не знаходите шляхів, як з цим впоратися самостійно.
🔸У вас виринають неприємні спогади про ваше дитинство, ви відчуваєте, що батьки мають на вас вплив, який є недоречним для вашого віку або статусу. Ваші стосунки з батьками – конфліктні або заважають різним сферам життя (наприклад, роботі, особистим відносинам та ін.).
🔸 Ви пережили травматичний досвід, наслідки та вплив якого відчуваєте і в сьогоденні. Вам потрібна допомога, щоби з цим впоратися.
🔸 У вас діагностований психічний розлад (наприклад, депресія, тривожний розлад, біполярний розлад, шизофренія та ін.). У такому разі психотерапія може стати допоміжною у тому, щоби прийняти свої особливості та навчитися жити повним життям навіть за наявності несприятливих симптомів. Також психотерапія допомагає глибинно дослідити ймовірні психологічні причини розладу та, відповідно, змінити хибні переконання про себе та світ.
🔸 У вас діагностоване важке соматичне захворювання (наприклад, рак, аутоімунне захворювання та ін.), що суттєво впливає на ваше емоційне самопочуття. Відтак, ви потребуєте підтримуючої терапії.
🔸 Ви спробували психологічне консультування, та це не допомогло вирішити ваш запит, хоча ви сумлінно виконували всі рекомендації фахівця.
Лікар-психіатр: особливості діяльності
👩⚕️Психіатр – це лікар, що спеціалізується на психіатрії – галузі медицини, що вивчає психічних розлади, а саме: причини їх виникнення, прояви, перебіг, способи запобігання та лікування.
❕Психічний розлад відрізняється від психічної хвороби та може статися з кожним за різних обставин. Причини для виникнення психічного розладу відрізняються та можуть мати наступне походження:
🔺 Ендогенне – у такому разі мова йде про внутрішні особливості функціонування організму (наприклад, зміни у гормональному фоні, фізіологічне зниження рівня певних видів нейромедіаторів та ін.).
🔺Екзогенне – зміни у функціонуванні головного мозку за рахунок зовнішнього ураження (наприклад, черепно-мозкової травми, пошкодження певних ділянок мозку у результаті хірургічного втручання).
🔺Психогенне – пояснюється особливостями реакції психіки на зовнішні стресові або травмуючі обставини (наприклад, втрата близької людини, розлучення, переживання інших кризових подій).
💊Більшість психічних розладів вдало лікується медичними препаратами.
👨⚕️Відтак, лікар-психіатр – це спеціаліст, що має вищу медичну освіту та спеціалізується на лікуванні психічних розладів. Він може поєднувати в собі професію психолога чи психотерапевта, або ж може вести виключно психіатричний прийом.
🧾На відміну від інших спеціалістів з ментального здоров’я, психіатр має право виписувати лікарські засоби – препарати для полегшення та подолання симптомів психічних розладів.
🔄Часто фахівці у галузі психічного здоров’я співпрацюють: так, психіатр може направити пацієнта до свого колеги – психотерапевта чи психолога, і, навпаки, терапевт за наявності показань може попросити свого клієнта проконсультуватися з лікарем-психіатром.
👇Нижче ми окреслили коло питань, в яких консультація у психіатра може стати необхідністю.
Коли варто звернутися по допомогу до психіатра:
🔸 Ви помічаєте у себе симптоми, характерні для психічних захворювань: наприклад, галюцинації, нав’язливі думки, неконтрольована тривога, періоди значного спаду активності, періоди надмірної активності з неможливістю згадати, що ви робили в той або інший момент часу, самоушкоджуюча поведінка та інші.
🔸Ви маєте суїцідальні думки та складаєте план, як покінчити життя самогубством або нанести собі важкі ураження.
🔸У вас значні або тривалі порушення сну: вам важко засинати, прокидатися, вас турбує безсоння або, навпаки, ви спите занадто довго.
🔸Ви маєте порушення апетиту: його немає або, навпаки, ви схильні до переїдання.
🔸 Вам важко зосереджуватися та виконувати повсякденні побутові та робочі завдання.
🔸Ви маєте виражену апатію або, навпаки, агресію, та це неможливо пояснити або виправдати зовнішніми обставинами.
🔸Вас не цікавлять ваші звичні захоплення, ви уникаєте соціуму, боїтеся брати на себе обов’язки, ви втратили інтерес до всього, що раніше приносило вам задоволення, та цей стан триває більше 2-х тижнів.
🔸Вас направив ваш психолог або психотерапевт.
Вчасне звернення по допомогу прискорює пошук способів для розв’язання проблеми. Ми радимо звертатися за психологічною підтримкою як тільки ви відчуваєте в цьому потребу. Це сприятиме швидшій стабілізації стану та поступовому руху до виходу з кризової ситуації.
🙏 Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» працює цілодобово. Для того, щоб поговорити з нашим психологом чи психотерапевтом потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
Психолог Ольга Лозовська
Джерело: MentalCode
середа, 29 червня 2022 р.
Курс "Відновлення та стійкість"
Увага! Відбувається реєстрація на новий набір курсу "Відновлення та стійкість" ➡️ https://forms.gle/MFKEo1KumwGmbNTPA
Наразі набирається група з учасників проєкту Мирна школа віком 14-17 років. Проте, якщо ви з іншої школи і хочете потрапити на курс - заповнюйте анкету і ми вам напишемо щодо можливості приєднатися до курсу пізніше у разі наявності вільних місць.
вівторок, 28 червня 2022 р.
Вебінар: протидія торгівлі людьми в умовах війни
Увага! Псилоги Білозерської ТГ запрошуються відвідати вебінар на тему "Протидія торгівлі людьми в умовах війни"
Спікерка - Мельничук Вікторія
Коли: 30 червня 2022 о 14:00
Зареєструватися для участі у вебінарі можна за посиланням:
https://us02web.zoom.us/meeting/register/tZYrcO2rrDojGtFFUcW3j7qqStp_15FDxh8h
Рефлексія про зміни в період змін
Ніхто з нас не був готовий до тих подій, в яких ми опинилися сьогодні. Постійні й нав’язливі хвилювання щодо майбутнього виснажують, а невизначеність, доповнена неправдивою інформацією, спустошує.
Далі аспекти, які також роблять нас вразливими в незвичних для нас умовах. ⤵️
💎 Звичка покладатися на алгоритми та щоденні ритуали
👉З одного боку, доведені до автоматизму дії, закарбовані життєві правила та алгоритми прийняття рішень спрощують нам життя, економлять внутрішню енергію, підкріплюють буденну логіку як життєдайну.
👉З іншого ж боку, гальмують відкритість до пізнання нового, готовність побачити ситуацію зі сторони й віднайти нові шляхи рішень.
💎 Потреба шукати причинно-наслідкові зв’язки
👉Тоді, коли попередня логіка, з якою ми прожили певну кількість років, не спрацьовує, а життєві правила не захищають, ми починаємо шукати винних.
❗️Пошук «винних» — це спосіб пояснити чи вибудувати для себе причинно-наслідковий зв’язок.
👉Такий спосіб мислення є корисним, щоб відчути певний контроль над життєвою ситуацією. Й коли легко віднаходиться образ, який можна ненавидіти, ми відчуваємо полегшення, оскільки він стає більш відчутним і певною мірою доступним для помсти.
📌У схожий спосіб наша психіка зазвичай бореться з дуже неприємними думками та емоційними переживаннями щодо себе, можливості втрати чогось чи когось, коли є загроза нашій власній ідентичності та почуттю гідності.
👉Однак нав’язлива спроба розкрити таємниці причинно-наслідкових зв’язків неодмінно призводить до пригніченого настрою, суму за втраченим та ще більшої кількості запитань, відповіді на які ми часто не готові прийняти або не маємо ресурсу.
💎 Наратив, що нас потрібно «врятувати»
👉У періоди невизначеності та адаптації до нових обставин, коли не вистачає ресурсу, ми прагнемо, щоб поруч із нами опинилася сильна фігура («ідеальний батьківський образ»), яка нас захистить та врятує від проблем, зокрема від прийняття рішень самостійно та відповідально.
📌Це допомагає нам підтримувати надію, що є той, хто беззаперечно нас любить, приймає такими, якими ми є, та дозволяє діяти абсолютно автономно (на власний розсуд), але готовий прийти на поміч, коли нам це буде необхідно.
✅ Саме зараз у нас з’явилася можливість почати діяти та мислити інакше, й ми вже почали це робити:
🔸підсилювати ті щоденні ритуали, які допомагають нам піклуватися про себе та рідних (наприклад, молитися щиро й від серця);
🔸почали об’єднуватися й бути більш відкритими одне до одного, роблячи спільну справу в міру своїх сил та на своєму власному «фронті»;
🔸зламали старі стереотипи про Україну та українців і самі формуємо нові змісти;
🔸вчимося жити сьогоденням, щоб бути максимально ефективними «тут і зараз», так ніби завтра залежить виключно від кожного з нас;
🔸починаємо помічати й цінувати те, що здавалося нам буденним і сірим.
Олександр Аврамчук,
лікар-психолог, канд. психологічних наук.
понеділок, 27 червня 2022 р.
Психолог-світлячок. Ліричні теревені.
Друзі, сьогодні 28 червня 2022 року о 14.00 відбудеться вебінар «Психолог –світлячок. Ліричні теревені». Спікерка – Олена Черниш, психологиня у галузі розвитку емоційного інтелекту, корекції невротичних порушень, наслідків психологічної травми та проблем розвитку особистості, АРТ-терапевтка.
Питання для обговорення:
1. Портрет «ідеального» психолога.
2. Точки опори.
3. Подарунки від психолога.
4. До чого готуватися на осінь.
5. Чародійна сила енергії любові.
Посилання на захід:
https://us02web.zoom.us/j/87939003723?pwd=TfiXWaYGIkHDqJMms6Q680opJThO9v.1
Ідентифікатор: 879 3900 3723
Код: 718747
Як вижити в катастрофі - помилки, які коштуватимуть життя
☝️Психологам давно відомо, що в екстремальних обставинах люди часто діють собі на шкоду. Хоча в новинах розповідають про дивовижні випадки порятунку, часто вони трапляються не завдяки тому, що люди роблять, а всупереч.
🙅"Тренінги з виживання навчають людей не стільки того, що треба робити під час катастрофи, скільки того, чого робити не треба", - пояснює Джон Ліч, психолог з Університету Лестера, який вижив у пожежі на станції лондонського метро Кінгс-Кросс 1987 року.
❓Він каже, що в екстремальних обставинах 80-90% людей роблять не те, що треба. Отже, чого потрібно уникати в ситуації, яка серйозно загрожує вашому життю?
ЗАЦІПЕНІННЯ
🔴Коли ми уявляємо собі катастрофу, нам здається, що всі впадають у масову істерію. Так, принаймні, зображують стихійні лиха в фільмах. Але насправді найприроднішою реакцією людини на небезпеку є бездіяльність.
🔴Ця реакція є такою поширеною, що психологи мають для неї термін - "загальмованість у ситуації стресу".
🔴Це не зовсім усвідомлена реакція, як може виглядати ззовні. Коли наш мозок паралізований страхом, у кров потрапляє адреналін, а м'язи напружені, "примітивна" підсвідома частина розуму надсилає сигнал не рухатися з місця.
🔴Цей механізм - дуже поширений у світі тварин, від щурів до кроликів, і пояснюється спробою залишитися непоміченим.
🔴Але в небезпечних обставинах від здатності перебороти це заціпеніння часто залежить виживання
ПАРАЛІЧ МИСЛЕННЯ
🟠Дослідники звернули увагу на цю дивну особливість мозку за тривожних обставин.
🟠Під час війни в Перській затоці на початку 1990-х Ізраїль готувався до нападу з боку Іраку. Оскільки у 80-ті роки іракська армія широко використовувала отруйний газ, уряд Ізраїлю очікував найгіршого.
🟠Усі громадяни отримали протигазові маски та шприци для самостійного введення протиотрути. Ізраїльським сім'ям рекомендували обрати "найбезпечнішу" кімнату у своєму будинку, в якій вони мали сховатися і одягнути маски, щойно пролунає сигнал тривоги
🟠З 19 по 21 січня відбулося 23 напади, під час яких на густонаселений Тель-Авів скинули 11 тон вибухівки.
🟠Понад тисяча ізраїльтян отримали різні поранення, але більшість - майже 80% - не через вибухи.
🟠Дехто постраждав під час помилкових тривог. Серед таких жертв було 11 смертельних випадків. Сім - через те, що люди вдягли протигазові маски, але забули відкрити фільтр.
🟠Сотні людей постраждали, бо ввели протиотруту від нервово-паралітичного газу, хоча газової атаки взагалі не було.
🟠Ще 40 травм (переважно розтягнення і переломи) сталися, коли постраждалі намагалися прорватися до зачинених кімнат.
🤷Чому так сталося?
🟡Навіть у спокійних обставинах наш мозок реагує досить повільно, принаймні повільніше за розвиток подій під час стихійного лиха.
🟡Коли літак проходить перевірку на безпеку, його виробники мають продемонструвати, що евакуація усього салону займе не більше 90 секунд. Адже саме через цей час ризик пожежі різко зростає.
🟡Але для багатьох півтори хвилини не вистачить навіть на те, щоби впоратися з паском безпеки.
🟡Річ у тім, як ми ухвалюємо рішення. Взяти, приміром, шахи. Перші ходи в партіях гравці зазвичай роблять досить швидко, бо варіанти відомі заздалегідь.
🟡Та вже після чотирьох ходів у звичайній партії з'являється понад 288 мільярдів комбінацій. Тепер, коли покладатися на запрограмовану стратегію більше неможливо, гравцям доводиться обмірковувати кожен хід і швидкість гри сильно уповільнюється.
🟡"Наш мозок має дуже обмежений потенціал для обробки нової інформації", - зазначає Сарита Робінсон, психолог із Університету Центрального Ланкаширу.
🟡А в екстремальних обставинах швидкість його робити знижується дедалі більше.
🟡Це пов'язано не останньою чергою з гормонами стресу - адреналіном і кортизолом. Ці гормони впливають на роботу префронтальної кори мозку, яка відповідає за такі важливі функції, як робоча пам'ять.
🟡І от, саме тоді, коли гострий розум потрібен нам найбільше, ми стаємо забудькуватими і схильними до помилкових рішень.
🔥Як вижити в катастрофі - помилки, які коштуватимуть життя
Частина 2
"ТУНЕЛЬНЕ" БАЧЕННЯ
🟢Типовою реакцією в екстремальних умовах є так звана "персеверація" - наполегливе повторення однієї дії, навіть коли вона не дає результату. Це явище настільки поширене, що його почали враховувати в розробці ременів безпеки на легкомоторних літаках.
🟢Оскільки люди звикли, що ремені безпеки зазвичай розташовані в районі стегон, в надзвичайних ситуаціях це стає єдиним місцем, куди вони дивляться.
🟢У попередніх конструкціях літаків паски кріпилися вище, але під час аварійної посадки люди в паніці просто не могли їх знайти.
🟢Цікаво, що така поведінка спостерігається у пацієнтів з необоротними пошкодженнями префронтальної кори.
🟢Отже, можливо, мозок відповідає на стрес "вимкненням" цієї ділянки, що й пояснює негнучке мислення в екстремальних умовах.
СТЕРЕОТИПНА ПОВЕДІНКА
🔵"Чимало людей гине, коли повертаються до будинку, щоби взяти гаманець чи вимкнути плиту", - розповідає Джеймс Гофф, фахівець із управління надзвичайними ситуаціями з Гавайського університету.
🔵Гофф багато років інструктував мешканців небезпечних регіонів, як поводитися під час цунамі, і бачив, якою непередбачуваною може бути реакція людини під час стихійного лиха.
🔵Здавалося би - хто ризикуватиме життям заради гаманця, але багато людей саме так і роблять. У психології цей феномен отримав назву "стереотипна поведінка".
🔵Вона також спостерігається у тварин, коли вони виконують повторювані безглузді дії, як-от бігають по клітці туди-сюди.
🔵У людей це дивне явище виявляється в тому, що вони продовжують свої повсякденні справи, коли, приміром, будинок охопило полум'я.
🤷Але чому ми не можемо вимкнути ці несвідомі рефлекси?
🟣У повсякденному житті наш мозок великою мірою покладається на рутинні дії, які ми виконуємо не замислюючись, і таким чином вивільняє простір для нових речей, що потребують осмислення.
🟣Сприйняття нової ситуації потребує багатьох зусиль, ось чому ми так втомлюємося на новій роботі чи коли подорожуємо за кордоном.
🟣Але екстремальні ситуації потребують іще більше зусиль, і мозку це може бути просто не під силу. У такий момент ми й починаємо удавати, ніби нічого незвичного не відбувається.
ІГНОРУВАННЯ НЕБЕЗПЕКИ
🔴У крайньому разі така поведінка може вилитися в повне ігнорування небезпеки.
🔴"Так поводиться чи не кожна друга людина. Наприклад, під час цунамі багато хто йде на пляж, щоб подивитися на хвилі", - розповідає Гофф.
Він показує знімки людей, які спостерігають за цунамі в Індійському океані в грудні 2004 року.
🔴Заперечення небезпеки відбувається з двох причин, пояснює Сарита Робінсон. Люди або не усвідомлюють, що ситуація дійсно ризикована, або не хочуть цього розуміти. Й останнє - дуже поширене явище.
🔴Люди часто поводяться так насамперед під час пожежі. Їм здається, якщо вони залишать свій дім, вони таким чином визнають, що його буде зруйновано.
🔴"Люди часто чекають, поки не побачать дим, та це, як правило, означає, що вже надто пізно: вони - в пастці вогню", - розповідає Ендрю Гіссінг, експерт із управління ризиками в надзвичайних ситуаціях із консалтингової фірми Risk Frontiers.
🔴Ученим уже давно відомо, що наш мозок дуже погано вираховує ризики. А коли ставки високі, ми ще більше схильні покладатися на інтуїцію, а не факти, відкидаючи тривожні думки і запевняючи себе, що не все так погано.
🔴Це пояснює, чому пацієнти з онкологією, попри тривожні симптоми, чекають в середньому цілих чотири місяці, перш ніж звернутися до лікаря.
🔴А також чому під час терактів 11 вересня в США люди на верхніх поверхах Всесвітнього торгового центру починали евакуацію далеко не одразу.
Джерело: BBC Future
неділя, 26 червня 2022 р.
Документальні записки про те, як пережити втрату
💬"Життя швидко змінюється. Життя змінюється в одну мить. Ти сідаєш вечеряти і життя, яким ти його знав, закінчується. Це питання жалості до себе". Це епіграф до книжки "Рік магічного мислення" (The Year of Magical Thinking), яку представили 2005 року, після чого вона отримала Національну книжкову премію США, увійшла в список 100 найкращих книг ХХ століття за версією Time і була номінована на Пулітцерівську премію.
🖤 Кохання і смерть – найбільш безпрограшні теми для хорошої книжки; саме про кохання і смерть пише Джоан Дідіон. Вона почала писати цю книжку в травні 2004 року, через чотири місяці після того, як її чоловік Джон Данн впав у вітальні їхньої квартири в Верхньому Іст-Сайді і помер від серцевого нападу. Це було 30 грудня 2003 року. За годину до цього пара повернулася додому з лікарні: в цей момент там у комі перебувала їхня 38-річна донька Кінтана, яка впала в кому через септичний шок, викликаний пневмонією.
🧎♀️"Рік магічного мислення" присвячений тому, як пережити горе та втрату. Як? Ніяк. Просто жити і визнавати, що тобі погано, так, що ти готовий померти. Саме це робить Джоан Дідіон: "Я хотіла кричати. Я хотіла, щоб він повернувся". Джоан – репортажник за своєю природою – пише сухо, уривчасто, прямолінійно, різко, іноді навіть грубо. Де вона бере цю сміливість – вести прямий репортаж про смерть свого чоловіка, не зрозуміло, але робить це так, що хочеться закарбувати, запам'ятати, зафіксувати кожну фразу. У документальних нотатках про життя, особливо про найстрашнішу його сторону, Джоан Дідіон немає рівних.
📝Дідіон вчилася писати в редакції американського Vogue. Як студентка Каліфорнійського коледжу в Берклі, вона виграла письменницький конкурс, який проводив журнал, і прийшла працювати туди – спочатку асистенткою, потім редактором. У редакції Vogue її хіба що по руках не били – змушували десятки разів переписувати тексти, безжально викидати звідти все зайве. У журналі Дідіон пропрацювала не дуже довго, але в той час, 1963 року, встигла опублікувати свій перший роман – "Run River". Джоан тоді був 31 рік. Після Vogue Дідіон пішла у вільне плавання: випустила п'ять романів і з десяток нон-фікшн книг. Разом з чоловіком, письменником Джоном Данном, створила кілька десятків сценаріїв до голлівудського кіно.
☝️Книга не перекладена українською, я читаю "Рік магічного мислення" в оригіналі, тому книжка Дідіон для мене не просто цікава література, а й немов підручник з журналістики. Репортажні її замальовки я перечитую двічі, тричі: Дідіон безжально описує, як її чоловік завмер, потім впав, як у нього пішла кров з носа, як через 5 хвилин в будинку з'явилася швидка, потім ще одна, як вони їхали в лікарню за шість кварталів від її будинку, як біля дверей госпіталю її зустрів соціальний працівник ("поганий знак", пише Джоан).
📚Далі візьмуся за інший роман Дідіон, "Сині ночі". Книга вийшла 2011 року і розповідає про те, як письменниця пережила ще одне горе: через півтора року після смерті чоловіка померла її донька Кінтана, яка після похорону батька пережила крововилив у мозок. Їй було 39 років. Що стосується Джоан Дідіон, то сьогодні їй 84 роки і вона продовжує жити в тій квартирі у Верхньому Іст-Сайді, про яку пише в "Році магічного мислення".
Редакторка відділу культури Vogue UA, Дарія Слободяник
Джерело: Vogue UA
Не руйнуємо своє життя!
5 звичок, що руйнують ваше життя
Звичка виникає після багаторазового повторення однієї й тієї ж дії — коли ця дія перестає вимагати вольових і пізнавальних зусиль. Далі топ-5 звичайних, на перший погляд, звичок, які поступово руйнують наше життя.
⭕️1. Звичка відкладати все потім.
Погодьтеся, багатьом властиво постійно відкладати щось дуже важливе або щось досить складне у виконанні — на завтра. У результаті може вийти так, що людина виявить, що далеко не все задумане їй вдалося втілити в життя.
📌Людині, якій властиво відкладати все на завтра, варто задуматися над тим, що одного разу вона може виявити — життя проходить повз.
❗️Це важко усвідомлювати, але це важливо для того, щоб щось змінити. Адже час — це найцінніше, що в нас є.
⭕️2. Постійні скарги та пошук винних.
Є люди, котрі постійно всім незадоволені і, що важливо, — звинувачують у своїх проблемах усіх довкола, але тільки не себе.
📌Погодьтеся, людині набагато простіше звинуватити у своїх бідах друзів та знайомих, батьків, державу і таким чином скинути із себе всю відповідальність за те, що з нею відбувається. Ні до чого хорошого ця позиція не призведе.
❗️А спілкування з такими людьми нічого, крім почуття відторгнення і бажання швидше від цієї людини позбутися і кудись піти, не викликає. Безумовно, брати на себе відповідальність за своє життя досить складно, але саме так роблять дорослі свідомі люди.
⭕️3. Наступна руйнівна звичка полягає в тому, що деякі люди схильні приховувати свої справжні почуття.
Таким людям варто розуміти: «ви ніколи не будете почуті, якщо весь час триматимете рота на замку». Наші почуття — це наше відображення, і не говорити про них означає не бути собою.
📌Якщо ви будете мовчати, то не залишите жодного шансу іншим людям вас почути і зрозуміти, оскільки читати думки вміють тільки герої фантастичних фільмів і книг.
⭕️4. Звичка терпіти до останнього.
Якщо ми довго стримуємо свої почуття, то маємо бути готові до того, що все-таки рано чи пізно вони виплеснуться. Наслідки цього можуть бути дуже руйнівними. Тому набагато екологічніше не доводити себе до точки кипіння.
📌До цієї звички можна віднести і накопичення емоцій. Наприклад, є люди, які досить довго ігнорують фізичний біль і звертаються до лікаря тільки тоді, коли цей біль стає нестерпним. Від лікаря в такому разі можна почути фразу «А де ж ви раніше були?». На що, як правило, такі люди відповідають, що чекали, коли біль сам стихне, хвороба зникне тощо.
⭕️5. Звичка обманювати.
Багатьом властиво трохи прикрашати дійсність, щоб сформувати в оточення найкращі враження про себе. Однак варто розуміти, що рано чи пізно правда, як то кажуть, «спливе». І це може суттєво погіршити стосунки з людиною, якій ви «замилювали очі».
📌До того ж момент викриття може поставити вас у незручне становище, що також може суттєво позначитися і на вашій самооцінці.
Юлія Ворман, практичний психолог.
субота, 25 червня 2022 р.
Номофобія: страх залишитися без телефону
Основні симптоми та шляхи подолання залежності
💬Уявіть: смартфон розрядився, а зарядки поряд не знайшлося;
забули вдома телефон;
потрапили в зону без зв’язку і звичні функції девайсу недоступні.
❓Що ви тоді відчуєте?
Дискомфорт? Тривогу? Можливо, стрес?
❗️Якщо відповіли «так», ймовірно, у вас номофобія — страх залишитися без телефону або без можливості ним користуватися.
📌Учені констатують: номофобія стає все поширенішою. Незалежно від віку від 20 до 50% людей схильні переживати тривогу та напругу, якщо мобільний телефон недоступний, тому що відсутній зв’язок чи він розрядився. Основні симптоми номофобії:
🌀Занепокоєння, порушення дихання, тремтіння, піт, збудження, дезорієнтація чи тахікардія в умовах, коли зв’язок недоступний чи неможливо скористатися телефоном. Наприклад, коли ви на нараді, в кінотеатрі тощо.
🌀Ви берете смартфон із собою до ліжка, ванної, навіть у душ, щоб чогось не пропустити.
🌀Перевіряєте рівень заряду батареї і сповіщення кілька разів на годину, аби впевнитися, що він працює і ви нічого не пропустили.
🌀Проводите багато часу за екраном телефону без очевидної потреби.
🌀Постійно намагаєтеся пересвідчитися в тому, що смартфон у полі зору, якщо він не в руці чи кишені.
🌀Почуваєтеся безпомічним без свого девайсу.
🌀Тримаєте зарядку постійно під рукою, аби уникнути дистресу, пов’язаного з розрядженим смартфоном.
❗️Часте використання телефону і тривога за його відсутності ще не означають, що у вас номофобія. Але звернутися до експерта із психічного здоров’я може бути корисним, якщо ці симптоми:
🔸тривають у часі
🔸з’являються часто та інтенсивно
🔸заважають вашій роботі та стосункам
🔸не дають виспатися
🔸створюють проблеми у виконанні щоденних справ
🔸мають негативний вплив на ваше здоров’я і якість життя
❓Як допомогти собі менше користуватися смартфоном?
Спробуйте наступне:
✅Відкладайте девайс достатньо далеко, щоб ви не могли скористатися ним ввечері чи вночі.
✅За потреби відключайте девайс — він не повинен заважати вашому відпочинку, навчанню чи роботі.
✅Залишайте телефон вдома на короткі проміжки часу, наприклад, йдучи до магазину чи на прогулянку.
✅Проводьте якийсь час без технологій: посидіть у тиші, напишіть листа, сходіть на прогулянку, проведіть час із друзями, влаштуйте собі подорож новими місцями.
✅Пробуйте знайти баланс між часом, проведеним у телефоні, та іншими справами.
✅Спробуйте частіше взаємодіяти з реальними людьми: невеликий діалог із продавцем, тренером чи перукарем — ніби нічого важливого, але нам, як соціальним істотам, для того, щоб почуватися добре, вкрай важливо спілкуватися все таки не телефоном.
Єва Чепіль, психологиня.
Як відрізнити підвищену тривожність від тривожного розладу?
Це абсолютно ок, якщо ви відчуваєте тривожність та хвилювання у складні або напружені періоди життя.
Однак якщо цей стан триває дуже довго і не проходить, якщо протягом часу вам не стає краще, а причин для тривоги стає тільки більше - це може бути приводом звернутися до спеціаліста і пройти діагностику, щоб покращити своє самопочуття.
Генералізований тривожний розлад відрізняється від звичайного стану тривожності переважно за трьома ознаками:
Хвилювання не з’являється внаслідок однієї події, а є постійно присутнім у великій кількості різних ситуацій та проблем, враховуючи буденні та незначні;
Стан триває довгий час, не проходить сам;
Супроводжується фізіологічними ознаками та поганим самопочуттям.
Основна проблема діагностики полягає у тому, що люди з генералізованим тривожним розладом можуть навіть не помічати, що вони нервують.
Через це часто вони можуть навіть не думати про те, що покращити своє цілісне самопочуття їм може допомогти консультація психолога та шукають шляхи вирішення своїх труднощів у інших сферах.
Розлад частіше за все супроводжується фізіологічними ознаками, такими як регулярне порушення сну, почуття виснаженості, різноманітні безпричинні болі, часті візити до туалету, задишка тощо.
Також вони можуть бути більш чутливими до факторів стресу, ніж інші люди.
Будь ласка, якщо ви маєте підозру про наявність у вас генералізованого тривожного розладу, зверніться за консультацією до психолога, щоб почати почувати себе краще та повною мірою насолоджуватися життям.
Ви можете отримати безкоштовну психологічну консультацію у UAMH
пʼятниця, 24 червня 2022 р.
Емоційна втома від очікування перемоги на війні
Коли ми чогось довго чекаємо, накопичується почуття емоційної втоми, з'являється роздратування, злість і образа на відсутність позитивного результату.
🥺Як знайти стабілізацію, на що «спиратися» в моменти кризи та змін?
📌Резильєнтність — особливість нашої психіки, що дозволяє впоратися з нестабільними часами, попередити емоційне вигоряння, вийти з переддепресійного стану.
Резильєнтність — це відповідь психіки на різні труднощі.
❓Як розвивати резильєнтність, виховуючи в собі ментальну пружність і зміцнювати стабілізацію в непростий час змін?⤵️
1️⃣ Почніть із персональних дій!
Харчування + сон + фізична активність.
🚵🏻Наше тіло створено для активності, його потрібно годувати, дати відновлення через сон, активувати роботу лімфи та інших систем організму тренуваннями, пішими прогулянками. У такому разі з'являється тонус, тіло почне шукати способи отримання задоволення та відпочинку після витрачених зусиль.
2️⃣ Плануйте! Почніть із невеликих щоденних планів. Усі плани записуйте, щоб не забути.
📝Щодня додавайте в щоденник плани. І головне — записуйте свої відчуття в тілі, коли плани реалізуються вами! Ловіть почуття задоволення від реалізації досягнутого, хай навіть у дрібницях.
3️⃣ Зміцнюйте соціальну активність! Ідіть до спільноти — де є можливість для фізичних зустрічей, діалогу.
👫Людина — стадна істота. Через зустріч із людьми передається чужий досвід проживання труднощів та зміцнюється ваша резильєнтність.
4️⃣ Спогади не є небезпечними!
🤔Згадуйте свій пережитий досвід, фіксуйте отримані вами навички в щоденнику думок. Це дозволить вам знаходити нові ефективні стратегії для досягнення необхідного результату.
5️⃣ Погляд із боку. Кожна людина має кумира. Це може бути як відома людина, так і авторитетна постать із вашого життєвого досвіду. Напевно, ви вже знаєте історію життя вашого кумира, його непростий життєвий шлях.
💆🏻♀️Зробіть вдих-видих, закрийте очі й уявіть, що ваш кумир опинився у вашій ситуації. Яку б він дав вам життєву пораду? Напишіть рекомендацію.
🧏🏻♀️Тепер уявіть, що ви даєте рекомендацію вашому кумиру у важкій, непростій життєвій ситуації. Запишіть пораду. Подивіться на отримані результати. Вирішіть, що із записаного вам підходить, що подобається. Тепер — напишіть 3 конкретні дії, які ви готові здійснити.
🟩 Кожна криза дає можливість знайти в собі приховані ресурси та можливості, про які ви раніше і не здогадувалися. Дійте та зміцнюйте свою внутрішню опору.
Ольга Котляр, психолог-практик.
Як змінити когнітивні викривлення?
☝️Оскільки когнітивні упередження є нашими власними думками, ми здатні їх змінювати.
✅Існує багато технік та способів для виявлення автоматизмів сприйняття та корекції ментальних викривлень. Ми наведемо деякі з практик, які є простими для самостійного засвоєння та практикування.
4 практики для самостійного застосування
🟢Рефрейминг.
Подивіться на ситуацію з іншої сторони. Наприклад, якщо ваша думка звучить як: “Я завжди не можу нічого нормально зробити”, рефреймингом буде: “Так, я помилився цього разу, проте ніхто не ідеальний” або “Так, цього разу я помилився, проте я отримав цінний досвід, який допоможе мені діяти інакше наступного разу”.
Тобто ідея полягає в тому, щоби замінити думку на більш конструктивну, спираючись на об’єктивні факти, а також у тому, щоби підтримати себе замість самокритики.
Запитайте, що б ви сказали вашому близькому другові у подібній ситуації та використайте ці слова по відношенню до себе.
🟢Доведіть собі, що ви помиляєтесь.
Те, що ми думаємо про себе, впливає на наше самопочуття. Наприклад, за думки “Я невдаха, оскільки не можу розібратися у тому, як функціонує ринок цінних паперів”, нагадайте собі, в якій справі ви – майстер.
Ідея полягає в тому, щоби уникати надмірних узагальнень, що в дійсності не відображають всю правду про вас.
🟢Протиставляйте позитивні судження негативним.
Якщо ви “спіймали” себе на моменті внутрішньої критики, скажіть собі щось приємне, що також є правдою. Це вирівняє баланс.
Так, спочатку це буде сприйматися як улесливість або фальш, особливо, якщо ви не звикли бути лагідним із собою. Проте завжди потрібно з чогось починати.
Любов до себе починається з усвідомлення тих речей, які вам в собі подобаються, які ви в собі любите, за які ви собою пишаєтеся, за які собі вдячні.
🟢Пам’ятайте, що думки – це не факти.
Ваші думки та почуття – вагомі, проте вони ще не є реальністю. Ви можете почуватися непривабливими, проте це може бути неправдою. Часом буває так, що ми є ворогами самим собі, в той час, коли інші бачать нас зовсім в іншому світлі.
Перевіряйте ваші уявлення про себе: наприклад, запитайте близьких, наведіть п’ять аргументів проти тощо.
❗️Поодинокі когнітивні упередження легко виявити та змінити, проте часто на практиці зустрічається змішування декількох ментальних викривленнях. Якщо ви помічаєте за собою суб’єктивність сприйняття, ви схильні до надмірної тривоги або депресії, радимо звернутися за професійною допомогою, що допоможе розібратися у проблемі.
🙏 Інтернет-платформа психологічної допомоги «Розкажи мені» працює цілодобово. Для того, щоб поговорити з нашим психологом чи психотерапевтом потрібно коротко описати свій запит і надіслати заявку через сайт tellme.com.ua. Консультації проводяться БЕЗКОШТОВНО в режимі онлайн.
Психолог Ольга Лозовська
Джерело: MentalCode
Що таке когнітивні упередження?
Ментальні викривлення (когнітивні упередження) – це такі вади у сприйнятті інформації, що викликають спотворення суджень про навколишній світ, які, своєю чергою призводять до хибних дій, поведінки, уявлень тощо. Людина створює власну суб’єктивну реальність, що може значно відрізнятися від об’єктивних факторів навколишньої дійсності.
↔️Ментальні викривлення є протилежністю свідомому сприйняттю та обробці інформації.
🔎Когнітивні викривлення легко виявити при аналізі поведінкового ланцюжка: виявлення стимулу для певної поведінкової реакції, а також думок, відчуттів та почуттів, що виникали між стимулом і реакцією. Така техніка належить до методології когнітивно-поведінкової терапії.
Види ментальних спотворень
1️⃣Надмірне узагальнення
☝️Ми говоримо про надмірне узагальнення, коли висновок про щось загальне робиться на основі одиничної події або факту.
☝️Наприклад: “Якщо керівник мені зробив зауваження, значить моя робота нічого не варта”.
☝️Доволі часто ознакою надмірного узагальнення може бути використання у мові наступних слів: “ніколи”, “нічого”, “як завжди”, “всі”, “постійно”. Гіперузагальнення сприяє такому сприйняттю інформації, коли ми відфільтровуємо певні події, щоби вони підпадали під наші уявлення.
☝️Наприклад: “Він завжди запізнюється”. За такого узагальнення нам буде важко змінити думку про людину, навіть, якщо вона не спізнюватиметься кожного разу.
2️⃣Персоналізація
💁Мова йде про самоозвинувачення за події, що не належать до сфери вашого впливу. За умов персоналізації людина буде впевненою, що все, що кажуть або роблять інші люди, направлене на неї, а сама вона є причиною тих або інших подій.
💁Наприклад: “Через мене мій менеджер у поганому гуморі” (якщо це твердження безпідставне, тобто ви навмисне нічого для цього не зробили).
3️⃣Фільтрування
👎Фокус на негативних складових та ігнорування позитивних. Фільтрування не дає людині змоги отримати ресурс, оскільки концентрація уваги направлена на негативні події. Таке сприйняття дійсності нерідко призводить до депресії.
👎Наприклад: “У мене був абсолютно жахливий день” (об’єктивно, у кожному дні буває щось хороше).
4️⃣Ігнорування позитивних моментів
🎰Коли всі сприятливі події у житті пояснюються з точки зору удачі, везіння, збігу обставин тощо. Ця позиція також є програшною, оскільки за неї людина вважає, що заслуговує тільки на погане, а все хороше з нею трапляється випадково.
🎰Наприклад: “Мені просто пощастило з підвищенням заробітної платні, цього кварталу його отримали усі”.
5️⃣Чорно-біле (All-or-Nothing) мислення
🔲 Йдеться про впадання у крайнощі. Досить часто чорно-біле мислення використовують як форму маніпуляції, оскільки воно спирається на те, що людина оцінює ситуацію лише тут і зараз, не інтегруючи минулий досвід.
🔲Наприклад: хтось робить вам зауваження і ви робите висновок, що він або вона прискіпливо до вас ставиться (при цьому, ігнорується весь попередній досвід спілкування та відносин між вами).
🔲 Дане когнітивне викривлення формує полярність сприйняття та призводить до емоційної нестабільності, за якої, наприклад, одна й та сама людина, вам буде видаватися то доброю, то злою.
6️⃣Катастрофізація
🚨Жартуючи, ми кажемо про це “робить із мухи слона”.
🚨Катастрофізація полягає у масштабуванні і гіперболізації “поганих” думок.
🚨Наприклад: “Якщо я вчасно не закінчу задачу, мене із соромом звільнять”.
7️⃣Емоційне розмірковування
🧎♀️Полягає у надмірному покладанні на емоції, за якого власна реакція на подію не розрізняється з об’єктивними фактами.
🧎♀️Наприклад: “Мені страшно, значить я – в небезпеці”.
8️⃣ “Як має бути” формулювання
💭Мова йде про відчуття себе винним з приводу не притримання того, “як має бути” (як ви маєте почуватися, відчувати, думати тощо).
💭Наприклад: “Хороший співробітник має бути пунктуальним”. За такої думки навіть одноразове запізнення буде значно підвищувати рівень тривоги.
🔜У наступному дописі ми розповімо, як змінити когнітивні викривлення.
Психолог Ольга Лозовська
Джерело: MentalCode
Підписатися на:
Дописи (Atom)