понеділок, 30 грудня 2024 р.

Основні міфи про суїциди

На сьогодні тема суїциду досі вважається табуйованою, про неї не прийнято говорити в суспільстві, вона огорнута великою кількістю міфів. Проте «суїцид» – це проблема, про яку треба говорити і намагатися запобігти її прояву. Тому для більш ефективного виявлення суїцидальних тенденцій слід сформувати в суспільства адекватне ставлення до цього явища, подолати помилкові думки, стереотипи щодо його розуміння в широких верствах населення. Керуючись перевіреними багаторічними науковими спостереженнями, була підготовлена підбірка найпоширеніших міфів та їхнє розтлумачення: 

❌Міф: Більшість самогубств здійснюється майже або зовсім без попередження. 
✅Факт: Більшість людей подають попереджувальні сигнали про можливе самогубство – у формі безпосередніх висловів, фізичних, тілесних ознак, емоційних реакцій або поведінкових проявів. Вони повідомляють про можливість вибору самогубства як засобу позбавлення від болю, напруження, збереження контролю або компенсації втрати. Такі сигнали часто бувають воланням про допомогу. 

❌Міф: Не слід говорити про самогубство з людиною, котра схильна до нього, оскільки це може подати їй ідею про здійснення цієї дії. 
✅Факт: Розмова про самогубство не породжує і не збільшує ризику його здійснення, а, навпаки, знижує його. Найкращий засіб виявлення суїцидальних намірів – пряме запитання про них. Відкрита розмова з вираженням щирого піклування і турботи щодо наявності в людини думок про самогубство є для неї джерелом полегшення, навіть одним із ключових моментів у відвертанні безпосередньої небезпеки самогубства. Обминання ж цієї теми в розмові може стати додатковою причиною для зведення рахунків із життям. 

❌Міф: Якщо людина говорить про самогубство, то вона його не здійснює. 
✅Факт: Люди, що зводять рахунки з життям, найчастіше перед цим прямо чи опосередковано дають кому-небудь знати про свої наміри. Це стосується чотирьох із п’яти суїцидентів. Тому, якщо до вас звернулася така людина, ніколи не відмовляйтеся від розмови з нею, відверніть її від цього усіма можливими засобами й передусім глибокою зацікавленістю в житті цієї людини. 

❌Міф: Суїцидальні спроби, що не призводять до смерті, є лише формою поведінки, спрямованої на привертання уваги до суїцидента. 
✅Факт: Суїцидальні форми поведінки або «демонстративні» дії деяких людей є крайнім, останнім закликом або проханням про допомогу, що посилається іншим. Надання допомоги в розв’язанні проблем, встановлення контакту є ефективним методом запобігання суїцидальної поведінки. 

❌Міф: Самогубець впевнено бажає померти. 
✅Факт: Наміри більшості суїцидентів залишаються двоїстими аж до моменту смерті. Вони відкриті для допомоги інших, навіть якщо ця допомога нав’язується їм. Більшість осіб із суїцидальними тенденціями шукають спосіб продовження життя. 

❌Міф: Якщо людина одного разу здійснить суїцидальну спробу, то вона більше її не повторить. 
✅Факт: Хоча більшість осіб, які вчиняють суїцидальну спробу, звичайно переходять до самогубства, однак значна частина з них повторюють ці спроби. Так, частота самогубств в осіб, котрі раніше здійснювали суїцидальні спроби, в кілька разів вища, ніж в іншої частини населення.

❌Міф: Самогубство є надзвичайно складним явищем, тому допомогти самогубцям можуть лише професіонали. 
✅Факт: Дійсно, дослідження свідчать, що суїцид – складне явище, але розуміння і реагування на суїцидальну поведінку в конкретної людини не вимагає глибоких знань у галузі психології або медицини. Вимагається лише прояв уваги до того, що говорить людина, прийняття цього всерйоз, надання підтримки і звернення за відповідною допомогою.

Адже багато людей гине внаслідок самогубства лише тому, що їм не була запропонована або стала недоступною невідкладна перша допомога й підтримка.

❗️Будьте уважні до свого оточення, до близьких людей.

Пам’ятайте, вчасно звернена увага та проявлена турбота – спосіб запобігання непоправної втрати.

Якщо ж ви помічаєте за собою суїцидальні думки або помітили це за кимось із своїх близьких – зверніться до фахівця (психолога або психотерапевта).

Джерело: Галина Волошина, психологиня.

субота, 28 грудня 2024 р.

Вікно толерантності людини

🪟 Що таке вікно толерантності і чому воно важливе?

Вікно толерантності — це поняття, яким професор Ден Сігел описує "оптимальну зону збудливості" людини. Інакше кажучи, це ваша здатність керувати своїми емоціями навіть у стані стресу. Наприклад, коли ви відчуваєте тривогу або гнів, ви пересуваєтеся до краю вікна толерантності, але можете впевнено покладатися на різні внутрішні ресурси і стратегії, щоб утриматися в рамках цього вікна.

Усередині цього "вікна" ми спокійні, уважні й можемо ефективно діяти. Але коли стрес перевищує наші ресурси, ми можемо опинитися:

👊 У стані гіперактивності ("бий або тікай") — тривога, гнів, паніка.
🫥 У стані гіпоактивності ("заціпеніння") — апатія, байдужість, відчуженість.

Ваше вікно може звужуватися через травми минулого чи незадоволені емоційні потреби. Але є способи його розширити!

🎯 Як залишатися у вікні толерантності?

1. Практикуйте усвідомленість і дихальні вправи.
2. Займайтеся фізичною активністю.
3. Заспокоюйте почуття улюбленими ритуалами.
4. Працюйте з негативними думками та пишіть нотатки.

🌟 Піклуйтеся про себе, і ваше вікно стане ширшим, а життя — гармонійнішим!

Травмачутливість у школі: поради для вчителів

понеділок, 23 грудня 2024 р.

Ефективні стратегії для досягнення цілей у новому році

4 ефективні стратегії для досягнення цілей у новому році

Новий рік – час великих планів і амбітних цілей! Але як зробити так, щоб список «досягнень» не перетворився на «нереалізоване»? Ми зібрали 4 техніки, які допоможуть вам структурувати мрії та впевнено йти до результату.

1. Матриця Ейзенхауера
Ця техніка дозволяє розставляти пріоритети, допомагає уникати метушні та фокусуватися на головному.

🔸Термінові та важливі завдання – виконати одразу.
🔸Не термінові, але важливі – запланувати.
🔸Термінові, але не важливі – делегувати.
🔸Не термінові та не важливі – викреслити.

2. Метод WOOP
Цей метод допомагає не лише мріяти, але й продумувати практичні кроки:

Wish (бажання) – що ви хочете досягти?
Outcome (результат) – який бажаний результат?
Obstacle (перешкоди) – які можуть бути труднощі?
Plan (план) – як ви подолаєте ці перешкоди?

3. Smart-цілі
Ця методика допомагає зробити ціль чіткою та досяжною. Ціль має бути:

🔸Specific (конкретною)
🔸Measurable (вимірюваною)
🔸Achievable (реальною для виконання)
🔸Relevant (відповідною вашим цінностям)
🔸Time-bound (з терміном виконання)

Наприклад, замість «Я хочу схуднути» запишіть «Я скину 5 кг до червня, займаючись спортом 3 рази на тиждень».

4. Техніка зворотного планування
Цей метод дає чітку структуру, зменшує стрес і мотивує на шляху до цілі.

Сформулюйте кінцеву мету й чітко визначте результат.
Розбийте мету на етапи. Визначте основні кроки, які ведуть до цілі.
Дробіть завдання. Розпишіть ваші дії для кожного етапу.
Прив’яжіть до термінів. Розподіліть завдання по днях, тижнях.
Оцінюйте та коригуйте. Щотижня перевіряйте прогрес і за потреби оновлюйте план.

Сміливо будуйте амбітні плани – з чітким підходом і підтримкою вони стають досяжними.
Джерело: Mentoly

четвер, 12 грудня 2024 р.

Як говорити з дитиною про втрату близької людини

💔 Кожна загибла людина — це трагедія для її сім’ї. А для дітей втрата близького може бути не лише болючою, а й незрозумілою. Вони не завжди усвідомлюють природу смерті та не можуть одразу осмислити свої почуття.  

Тому дорослим важливо бути чутливими й обережними, щоб підтримати дитину в цей важкий період. 

Як допомогти дитині пережити втрату близької людини — розповіла психологиня «Голосів дітей» Олена Лісова для ZN.UA 👉 bit.ly/4gxFukU
 
Дуже хотілося б, щоб ці поради нікому не пригодилися.

середа, 11 грудня 2024 р.

Як пережити розставання: повна інструкція

Як пережити розставання: повна інструкція

Розставання – це завжди боляче, але це не кінець світу. Кожен з нас рано чи пізно стикається з цим досвідом. І хоча немає універсального рецепта, який би підходив усім, є кілька загальних рекомендацій, які можуть допомогти вам пережити цей складний період.

Розставання – це процес, який складається з кількох етапів. Перші тижні або навіть місяці можуть бути найважчими: шок, злість, смуток, безсилля. Це нормально. Дозвольте собі пережити всі ці емоції. З часом гострий біль починає вщухати. Ви почнете адаптуватися до нової реальності й рухатися далі, будувати нові стосунки.

Що робити, щоб полегшити цей процес:

✅  Дозвольте собі відчувати. Не придушуйте свої емоції. Плачте, гнівайтесь, розмовляйте про свої почуття з близькими.

✅  Не хвилюйтеся за емоції партнера, особливо того, хто був ініціатором розриву. Ви не повинні заспокоювати його й запевняти, що все у вас все добре, або навпаки – перепитувати про його почуття – від цього лише стане гірше.

✅  Обмежте контакти з колишнім партнером. На деякий час краще уникати спілкування, щоб не провокувати додаткові емоційні потрясіння.

✅  Доглядайте за собою. Фізична активність, здорове харчування, достатній сон – все це допоможе вам почуватися краще.

✅  Оточіть себе підтримкою. Спілкуйтеся з друзями, родиною, зверніться до психолога.

✅  Займіться новою діяльністю. Нові хобі, заняття спортом, подорожі допоможуть відволіктися і знайти нові інтереси.

Хоча розставання – це боляче, воно також може стати поштовхом до особистісного зростання. Можливо, ви краще усвідомите свої потреби й цінності, поставите перед собою нові завдання і мрії, а також зрозумієте, хто є вашими справжніми друзями і на кого ви можете покластися.

субота, 7 грудня 2024 р.

Ти - людина, значить, маєш права!

 

Міжнародний день прав людини – це свято, що відзначається 10 грудня з 1948 року, адже саме у цей день Генеральною Асамблеєю ООН ухвалено Загальну декларацію прав людини. У рейтингу верховенства права Україна займає 77-му позицію із 113 країн, що свідчить про низьку правову культуру та обізнаність у сфері прав людини.


четвер, 5 грудня 2024 р.

Ізраїльські протоколи, які допомагають швидко повернутися до дійсності у кризових ситуаціях

ВИ ПРОСИЛИ НАГАДАТИ ІЗРАЇЛЬСЬКІ  ПРОТОКОЛИ, ЯКІ ДОПОМАГАЮТЬ ШВИДКО ПОВЕРНУТИСЯ ДО ДІЙСНОСТІ У КРИЗОВИХ СИТУАЦІЯХ.

Це прості техніки, які можуть здатися дещо примітивними, але насправді є дуже дієвими.

🔸 Відновіть дихання з допомогою вправи «Свічка-Квітка»: задуваєте уявну свічку (довгий видих), вдихаєте аромат уявної квітки (мінімум 8 разів)

🔸 Випийте склянку води маленькими ковтками, або хоча б змочіть ротову порожнину.

🔸 Торкніться будь-якої поверхні
Дотик до чогось реального допомагає заземлитися. Бажано не просто торкнутися, а описати подумки, якою саме є поверхня: гладка, холодна, шорстка тощо.

🔸 Назвіть 6 кольорів, які ви бачите прямо зараз. \Знайдіть 5 найменших предметів та 5 найбільших.

Знайдіть очима 5 предметів різної текстури

Ця техніка допомагає подолати синдром тунельного зору, який виникає при сильному стресі

🔸 Порахуйте від 20 до 0 вголос

При зворотній лічбі активізуються лобні долі мозку, але будь-яке кризове дихання починається не з вдиху, а з довгого видиху, тому перед початком лічби треба видихнути.

🔸 Оцініть температуру приміщення та власного тіла

Термомоніторинг допомагає повернутися в тіло. Запитайте себе, холодно вам чи жарко.

В кризових ситуаціях у людини зникає чутливість тіла, тому треба свідомо повертати собі відчуття температури.

🔸 Притисніть руки або спину до стіни

Це допомагає заземлитися і відчути зовнішню точку опори. Можна також повідтискатися від підлоги або «позабивати цвяшки п’ятами».

🔸 Зробіть вправу «Метелик»

Щоб повернути собі відчуття власного тіла, схрестіть руки перед собою та покладіть долоні собі на плечі й почергово постукуйте ними.

🔸 Також відновити спокій допомагають:

- спів або мугикання

- масаж очних яблук подушечками долонь

- почергове напруження і розслаблення різних частин тіла (особливо, якщо ви довго сидите в одній позі й не маєте можливості порухатися)

🔸 Не менш важливо дозволяти собі жити звичайним життям, коли ви перебуваєте у відносній безпеці.

Для нормалізації психіки потрібне відчуття, що ви можете контролювати хоча б якусь частину свого побуту.

Тому не можна відмовлятися від звичних дій та щоденних ритуалів:

- приймайте душ, як тільки випадає можливість, щоб «змити» з себе тривогу і стрес

- спіть, коли це можливо

- плачте, коли хочеться, це допомагає скинути напругу

- лайтеся, якщо це допомагає вам випустити агресію і заспокоїтися (але потурбуйтесь, щоб поруч не було людей, яких це може налякати)

- виконуйте хоча б мінімальні фізичні вправи, щоб підтримувати тіло в тонусі

- за можливості займайтеся буденними речами: готуйте їжу, дивіться фільми, грайте з дітьми в ігри (чи навіть з дорослими, наприклад, у монополію) тощо

- дотримуйтеся інформаційної гігієни, читайте новини декілька разів на день, а не кожні 5 хвилин

- жартуйте, переглядайте гумористичні дописи та меми на злобу дня. Гумор — прекрасний захисний механізм психіки

Найважливіше зараз — робити свій стрес експертним.

Стрес стає експертним, коли ви розумієте, як можна з ним боротися і функціонувати далі.

Ви маєте навчитися опановувати себе в стресових ситуаціях, щоб залишатися підтримкою для своїх близьких і продовжувати працювати на благо України.

неділя, 1 грудня 2024 р.

Торгівля людьми - сучасне рабство

Торгівля людьми – протизаконне діяння з метою використання примусової праці або сексуальної експлуатації людини. Це сучасна форма рабства, в яку потрапляють громадяни, шукаючи заробітку не лише в Україні, а й за кордоном. Як розпізнати цей злочин та запобігти йому?

Рада ООН в 2000 р. прийняла Протокол про попередження, припинення і покарання торгівлі людьми (Протокол про торгівлю людьми). Протокол про торгівлю людьми був підписаний 117 країнами, в Україні його ратифіковано 21 травня 2004 року.

Характерні ознаки торгівлі людьми:

• обмеження свободи пересування;
• відсутність вибору та можливості припинити роботу;
• вилучення паспорту та інших документів;
• погроза силою або її застосуванням;
• боргова кабала, невиплата обіцяної винагороди за роботу повністю або частково;
• залякування депортацією, погрози повідомити правоохоронним органам про нелегальний статус перебування в країні.

Форми торгівлі людьми:

• експлуатація інших осіб шляхом проституції або інших форм сексуальної експлуатації,
• трудова експлуатація;
• примусове жебрацтво;
• примусове втягнення у злочинну діяльність;
• торгівля людьми з метою вилучення органів;
• усиновлення в комерційних цілях.

Хто може постраждати від торгівлі людьми?

Будь-яка особа може постраждати від торгівлі людьми, незалежно від віку, статі, освіти чи соціального статусу.

Потрібна допомога?

В Україні діє Національна «гаряча лінія» з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації :

0 800 500 335 (116 123 з мобільного).

Також діє єдиний телефонний номер цілодобового доступу громадян до безоплатної правової допомоги: 0-800-213-103 (безкоштовно зі стаціонарних та мобільних телефонів по всій території України). 

субота, 30 листопада 2024 р.

Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями

 

Щороку 3 грудня разом із світовою спільнотою Україна відзначає Міжнародний день людей з обмеженими можливостями. Це ті, хто з певних причин не може повноцінно забезпечувати себе, доглядати за собою. Інвалідність може бути вродженою і набутою в результаті травм, інфекцій, тощо. На їхню долю випали нелегкі випробування, однак вони, долаючи труднощі, проявляють виняткову силу духу і непохитну віру в життя. Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у політичному, соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу. 

    Україна, як і всі цивілізовані країни з високою культурою людських відносин, до таких людей ставиться, як до людей з особливими потребами, які потребують додаткової уваги суспільства. Такі люди не називають себе інвалідами, вони не вимагають до себе жалю, для них важливе лише елементарне – можливість жити. Бути в суспільстві, самореалізуватися, мати доступ до гідної освіти і робочих місць. Проведення Міжнародного дня людей з обмеженими фізичними можливостями спрямовано на привернення уваги до проблем цієї категорії суспільства, захист їх гідності, прав та благополуччя. Це день підведення підсумків зробленого, аналіз фактичного становища людей з особливими потребами в суспільстві і визначення планів щодо поліпшення їх життєвого рівня.

Відзначаючи Міжнародний день людей з обмеженими можливостями, прогресивне людство засвідчує цим, що громадяни з обмеженими фізичними можливостями потребують особливої уваги. Для них мають бути створені такі умови, які дають змогу відчувати себе рівними серед рівних. Адже саме ставлення до людей з інвалідністю визначає ступінь цивілізованості суспільства. Захищаючи гідність таких особливих людей, ми захищаємо своє людське обличчя.у і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю.

СНІД - загроза майбутнього

    

Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцева стадія СНІД( синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.

Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.

На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Сьогодні в нас офіційно зареєстровано 49 тис. осіб, що мають статус ВІЛ-позитивних. Серед них майже 4 тис. дітей у віці до 14 років. У тенетах СНІДу перебувають понад 3 тис. громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Міжнародні експерти вважають, що ВІЛ – позитивних у нас значно більше.

У всьому світі 1 грудня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто вже помер або смертельно хворий, говорять про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…

СНІД – особливо небезпечна хвороба, яка несе смертельну загрозу людству. Це інфекційне захворювання здатне за 10 - 20 років поставити рід людський під реальну загрозу вимирання.

У генеалогії цієї хвороби багато загадкового. Науковці й досі не дійшли згоди про походження лиховісного ВІЛ-вірусу імунодефіциту людини. Висуваються різні гіпотези, зокрема і фантастичні, мовляв, вірус занесли на Землю інопланетяни. Є й інші, обґрунтовані версії. Так, наприклад, югославський лікар та історик медицини Мірко Грек вважає, що привід для епідемії СНІДу – це порушення рівноваги між поширеними хворобами і тяжкими інфекційними захворюваннями, яких майже повністю позбулися завдяки успіхам медицини. За Греком, епідеміям нових, незнаних досі хвороб, передують їх поодинокі прояви впродовж десятиліть, навіть століть. Уся біда в тому, що медики просто не встигли своєчасно звернути на них увагу, вивчити й осмислити. До того ж новий вірус здатен досить довго нічим в організмі людини себе не виявляти, очікуючи більш сприятливих для себе умов. Існує багато інших версій науковців щодо виникнення цієї страшенної хвороби.

Вірус СНІДу дуже дрібний, набагато менший за бактерії, проте неймовірно підступний. Розмножується, тільки потрапивши в клітини білих кров’яних тілець людини – основних вартових її імунної системи. Вірус руйнує їх із середини. Наслідки цього жахливі: людина стає беззахисною перед будь-якою інфекцією.

Першими, хто захворів на СНІД, були люди, які входили до так званої «групи ризику». Це наркомани, повії, гомосексуалісти, хворі на уроджену гемофілію (тому що їхнє життя залежить від систематичного введення препаратів із донорської крові).

Однак дуже швидко вірус СНІДу вийшов за межі названих груп ризику в основну популяцію населення.

Згідно з новими цифрами, які оприлюднив підрозділ ООН боротьби з ВІЛ/СНІДом, темпи поширення інфекції серед молоді в більшості уражених країн знижуються; виняток становить лише ситуація в Україні та Росії, де кількість ВІЛ – інфікованих серед молоді в віці від 15 до 24 років продовжує зростати.

Основними шляхами зараження ВІЛ-інфекцією є:

- статевий;

- під час переливання донорської крові, зараженої вірусом імунодефіциту;

- при використанні нестерильного медичного інструментарію (шприців, системи для переливання крові та ін.);

- від ВІЛ-інфекції або хворої на СНІД матері дитині до, під час або після пологів

А ми маємо пам'ятати: здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах - найкращі методи профілактики СНІДу.

пʼятниця, 29 листопада 2024 р.

Як братися за справу, щоб довести її до кінця?

“У мене нічого не виходить”: що із цим робити?

Труднощі у виконанні завдань – нормальна частина робочого чи навчального процесу. Кожен із нас може провести години над, здавалося б, простою справою, але не просунутися ні на крок. Ви можете відволікатися на телефон, дивитися у вікно або скролити соцмережі: час минає, а результату немає.

Як же взятися за справу, щоб довести до кінця?

Чого робити точно не варто, так це змушувати себе продовжувати або намагатися відволіктися. Це може лише погіршити ваш стан, додаючи сором, злість і невпевненість. Якщо ж ви почнете розважати себе, скоро усвідомите, що витрачаєте час даремно.

Розглянемо дієві методи:

🔸 Можливо, проблема полягає у складності завдання. Розділіть його на менші частини. Зосередження на одному етапі, а не на усіх одразу, зменшить відчуття перевантаження й тривожності.

🔸 Встановіть реалістичні цілі. Можливо, ви поставили перед собою завдання, яке неможливо якісно виконати за короткий проміжок часу. Тому зупиніться і подумайте, скільки ресурсу реально потрібно задіяти для роботи. За необхідності, виділіть собі більше часу або попросіть про допомогу. Це підвищить вашу мотивацію, і ви скоро помітите прогрес.

🔸 Якщо попередні два пункти не допомагають — відволічіться, але лише на щось корисне. Наприклад, приберіть на столі, помийте посуд, пропилососьте. Не варто сидіти над завданням, яке не йде, не прокрастинуйте.

Запам’ятайте правило: не знаєте, що робити — робіть щось корисне. Вам стане приємно від результату власних дій, це допоможе повірити в себе. І з цим настроєм саме час повернутися до завдання, яке ніяк не вдавалось.

Якщо ж подолати прокрастинацію самостійно не виходить, зверніться до психотерапевта. Фахівець зможе помітити справжню причину (завищені очікування, неприйняття себе тощо) і допоможе змінити установки, щоб покращити якість вашого життя.

середа, 27 листопада 2024 р.

Булінг не можна ігнорувати, особливо вчителю

📌📌Швидка та доречна реакція вчителя на ситуацію булінгу дає дітям почуття безпеки і захищеності,, допомагає зрозуміти,  що насильство неприйнятне. 
Джерело: Безпечний простір