четвер, 29 грудня 2022 р.

Як допомогти дитині адаптуватися до дитсадка в іншій країні

Часи змінилися — ми живемо в умовах війни. Отже, вимушені опустити планку і прийняти, що ідеально, “як у книжках пишуть”, адаптувати дитину до дитсадка не вийде. Наприклад, за кордоном не завжди можливо провести з малечею перші два тижні в новому середовищі, як зазвичай рекомендують.

Адаптування до дитсадка за кордоном, безумовно, легким не буде. Дитина значно частіше плакатиме, звикання потребуватиме значно більше часу. Це нормально. Не звинувачуйте себе! 

Батьки не можуть бути ідеальними, проте роблять все, що в їхніх силах. І як би ми не старалися для своїх дітей, їм все одно буде про що розповісти своєму психотерапевту :)  Треба розуміти, що зараз якраз така історія. Мусимо діяти якомога більш врівноважено та не вимагати від себе максимуму, який був би доречний у мирні часи. 

❗️Серед головних речей, які наразі потрібно запам’ятати матусі 👇

1. Якщо після переїзду є можливість побути певний час із дитиною, наситити її любов’ю, зробіть це. Але найчастіше жінка опиняється в чужій країні лише удвох із дитиною, і їй треба терміново влаштовуватися на роботу. Тому ви просто маєте віддати малечу в садочок — це буде прагматичним та правильним рішенням, за яке себе не треба картати. 

2. Іноді дитина зовсім не розуміє мови, на якій до неї звертаються в новій країні. Буде чудово, якщо мати зможе надати малечі бодай найменший словниковий запас. Зауважте, що дитина може протестувати проти такої матусиної науки. У допомогу — онлайн-курси, мультики, комікси тощо.

3. Дитина з усім впорається. Адаптація до дитсадка — це не та ситуація, яка може дійсно серйозно травмувати психіку дитини. Вона чудово розуміє, що ви передаєте її в руки не чужій, надійній людині. Але дуже важливо заздалегідь познайомити малечу з вихователькою. Якщо вас не пускають у групу, запропонуйте спільну невеличку прогулянку. Або хоча б покажіть фото або відео з новим важливим для дитини дорослим.

4. Майже в кожній країні є садочки, що пропонують різні підходи до дошкільного виховання дитини. Треба враховувати, що під час періоду адаптації для дитини буде найлегше там, де її не напихатимуть знаннями, активно навчаючи буквам, цифрам тощо. Принаймні тимчасово комфортніше там, де просто граються. Тому якщо навіть за віком дитина має готуватися до школи, цю підготовку краще відкласти на рік. 

5. У вас виникають запитання до методів виховання в дитсадку? Не мовчіть! Нагадуйте, що ви із країни, де йде війна, що дитина у стресі. Не соромтеся про це говорити! І все ж таки за можливості наполягайте на опції м’якої адаптації.  

І, наостанок, дивіться глобально! У психологічному стані дитини можуть бути періоди певного погіршення. Але якщо протягом двох тижнів є хоча б мінімальний прогрес, це означає, що ви все робите правильно. 

Джерело: психолог та сімейний консультант Марія Сичинська.

субота, 24 грудня 2022 р.

Різдво без сварок

ЩОБ Підтримувати спокійні стосунки, навіть, перед Різдвом, потрібні стійкі нерви, тренування навичок спілкування та трохи перспективи. Що вам допомагає?

вівторок, 13 грудня 2022 р.

Правило світлофора: вчимось розподіляти та приймати рішення разом з дітьми

​​🚦Виховання в атмосфері тотального контролю так само як і в умовах вседозволеності може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, її поведінку, звички й життєві установки в майбутньому. Чи реально побудувати взаємодію з дитиною так, щоб з одного боку вона відчувала власну суб'єктність і вчилась самостійності, а з іншого – усвідомлювала необхідність слухатись батьків заради власної безпеки та добробуту? 

Психологи радять використовувати правило світлофора. Як це працює? 

Для початку розподіліть сфери відповідальності між вами та дитиною на три умовні зони: 

🟢зелену
🟡жовту 
🔴червону 

Для зручності візьміть аркуш паперу та намалюйте їх. Візуалізація допоможе доступніше пояснити дитині, яку саме модель взаємодії ви їй пропонуєте. 

🟢Зелений сектор – зона відповідальності дитини. Пропишіть в її межах правила, ситуації та обставини, коли дитина може приймати самостійні рішення. 

Наприклад: коли читати книгу, коли телефонувати батькам, в які ігри гратись, що одягати, в якій послідовності виконувати домашнє завдання, яку кількість їжі споживати (якщо не йдеться про критичні випадки системної відмови від їжі), як організувати простір у своїй кімнаті. 

🟡Жовтий сектор – це правила, які можуть змінюватися для дитини, залежно від ситуації, або рішення, щодо яких дитина має порадитись з батьками. 

Наприклад: на що витрачати кишенькові гроші, що їсти, які додаткові заняття або гуртки відвідувати, скільки часу проводити за телевізором або гаджетами, як проводити дозвілля, розпорядок дня. 

🔴Червоний сектор – вирішують тільки батьки. В цьому секторі зібрані правила, що безпосередньо стосуються безпеки дитини та її здоров'я. 

Наприклад: не спілкуватись з незнайомцями та не відчиняти їм двері, не приймати запрошення від друзів піти в гості без відома батьків, не приймати пігулки без дозволу батьків, не втікати від батьків і т. д. 

❓На що звернути увагу. Якщо червоного більше – можливо, у вас занадто багато заборон і їх можна розділити? Якщо багато жовтого – можливо, ваші правила занадто умовні. Тоді добре б їх чіткіше формулювати. Щодо правил в червоному секторі – для дитини вони мають бути непорушними та такими, в яких би ваша дитина ніколи не сумнівалась. Спробуйте пояснити, якими можуть бути наслідки недотримання цих вимог.

Автор: гештальт - терапевтка Галина Зарипова

четвер, 8 грудня 2022 р.

Як наша психіка реагує на тривалу відсутність світла

​​💡А чи боїшся ти темряви?
Уже понад місяць українці живуть в умовах віяльних відключень електроенергії. Крім усім зрозумілих побутових проблем, тривале перебування без світла може також впливати на психоемоційний стан людини. Тож, якщо ви помітили за собою дивні зміни у настрої, поведінці та появу безпідставних фобій, цілком можливо, що їх джерелом є саме це.

🟠 Перебування у темряві підвищує рівень стресу

«Освітлення сигналізує мозку про помірну безпеку. В безпеці активність мигдалеподібного тіла знижується. Коли світла немає, мигдалеподібне тіло активується, сигналізуючи мозку про небезпеку. Так ми починаємо відчувати страх і тривогу», – розповідає експертка з нейроменеджменту Наталя Кадя.

🟠 Крім того віяльні відключення електроенергії здатні суттєво впливати на режим дня та якість сну відповідно. Наприклад, ви можете страждати від безсоння або частіше бачити нічні жахи.

❓Які заходи можуть допомогти впоратись з новими реаліями життя в умовах віяльних відключень?

🔸Використовуйте штучні джерела світла. Якщо спати ще не час – спробуйте зайняти себе чимось, продовжуйте активність. 

🔸Якщо світло з'явилося пізно ввечері, не варто вмикати освітлення на всю потужність. Використовуйте приглушене світло, щоб підготувати свій організм до сну.

🔸Практикуйте дихальні вправи – вони допоможуть впоратися зі стресом. 

🔸Намагайтеся не залишатися впродовж тривалого часу без освітлення наодинці. 

🔸Спробуйте розробити новий режим дня, зважаючи на відключення електроенергії. Розуміння розпорядку та послідовності своїх дій в разі тривалої відсутності світла здатне зменшити рівень тривоги.

середа, 16 листопада 2022 р.

ДИТИНА ЛАЄТЬСЯ МАТОМ: ЩО РОБИТИ, ЯК ВІДУЧИТИ ЇЇ МАТЮКАТИСЯ?

 

Сказане дитиною матюк може прогриміти, як грім серед ясного неба. Така проблема трапляється навіть в самих інтелігентних і благополучних сім’ях, в яких взагалі не звучить нецензурна лексика. Джерела, з яких син або дочка може почерпнути «знання», – телебачення, інтернет, сусіди, друзі і так далі. Що робити в такій ситуації батькам? Реакція повинна бути адекватна віку дитини і обставин, в яких було сказано лайка.

Батьків матюк з вуст дитини може по-справжньому шокувати
МАТ – НАСКІЛЬКИ ВСЕ ПОГАНО?
Мат – лайливі слова, використання яких суперечить загальноприйнятій моралі. Найчастіше їх вживають з метою образи співрозмовника або негативного оцінювання людей і явищ, тобто для вираження емоцій і яскравої аргументації. У деяких випадках лайки служать для зв’язку слів у реченні, будучи «паразитами». Це свідчить тільки про бідність словникового запасу.
Чи можна дитині вживати в мові мати? Зле це або нормально? Дати відповіді на ці питання можуть лише його батьки. У деяких сім’ях на «матірною мовою» розмовляють все і вважають, що так і повинно бути, це нікого не стосується. Однак більшість людей сприймає нецензурну лексику негативно, особливо з вуст дитини.
Матюки ріжуть слух, викликають неприємні емоції і формують негативне уявлення про співрозмовника. Якщо «міцне» вираз вимовляється дорослою людиною в запалі пристрастей або в ситуації, коли він відчуває біль, то це можна виправдати. Матюки як слів-паразитів наштовхують на думку про інтелектуальну обмеженість. Успішні і виховані люди не сваряться «направо і наліво». Батькам, які хочуть, щоб їхня дитина гармонійно вписався в соціум і досяг певних висот, варто коригувати його мова.
Потрібно пояснити дитині, що матом лаються недалекі і невпевнені в собі люди
Причини нецензурщини і реакція на неї специфічні для кожного віку. Варто відзначити, що часові межі носять орієнтовний характер, оскільки психоемоційний дозрівання кожної дитини індивідуально.
ВІД 2 ДО 5 РОКІВ: ЩО РОБИТИ З МАЛЕНЬКИМ «БАЗІКОЮ»?
Мат, виголошений дитиною в 2 роки, найчастіше є результатом мовного наслідування. Почувши нове слово від розгніваного тата або проходила повз тітки, малюк повторює його, абсолютно не розуміючи сенсу. У такій ситуації краще всього ніяк не реагувати. Важливо не розсміятися і не розчулитися, інакше малюк буде намагатися радувати батьків, продовжуючи повторювати забавне для всіх вираз. Категорично не можна лаяти його. Він просто не зрозуміє причину цього. Крім того, це призведе до загострення уваги на проблемі.
У 3-5 років малюк вже може вловити емоцію, з якою було винесено мат, і зробити для себе висновок, що це слово слід говорити тоді, коли на кого-то або на щось злишся. Крім того, діти в даний період приміряють на себе різні моделі поведінки, тестуючи реакцію батьків і перевіряючи межі дозволеного.
Синові чи доньці в 3-4 роки потрібно сказати, що подібні фрази є брутальною лайкою і ображають навколишніх. Слід зробити спокійне і суворе навіювання: «У нас в родині такі вирази не вимовляють».
Потрібно спокійно і коректно пояснити дитині, що в його родині такі слова не використовуються
Якщо інцидент стався в присутності інших людей, не варто негайно реагувати, а тим більше – соромити дитини. Бажано перевести розмову в інше русло або пожартувати. Виховну бесіду краще провести в спокійній обстановці без сторонніх.
ВІД 5 ДО 8 РОКІВ: ЯК НАДОУМИТИ СВАРЯТЬСЯ?
У 5-7 років мотив для лайки в дитячому садку (в школі) або будинку – бажання привернути увагу батьків. Зрозуміло, лихослів’я викликає негативну реакцію, але для малюка, якому не вистачає участі в його життю з боку мами і тата, крики, обурення і покарання є проявом уваги.
З сином або донькою потрібно поговорити про поведінку. Нехай дитина пояснить, що він насправді хоче сказати, коли вимовляє мати, як він розуміє їх зміст. Цілком ймовірно, що спадкоємець не до кінця усвідомлює, що саме означають нецензурні вирази. Важливо донести, що вимовляти такі слова погано.
Батькам обов’язково слід проаналізувати, як часто вони спілкуються з дитиною, як вибудовують відносини. Якщо комунікація зводиться тільки до побутового обслуговування, перевірки домашніх завдань і «читання моралей», то бажання малюка привернути увагу цілком законно. Варто цікавитися захопленнями дитини, розмовляти з ним про його переживаннях, проводити дозвілля разом.
Якщо в родині дитина наданий сам собі, результати цього можуть бути невтішними
У 7-8 років чадо переживає кризу, що виявляється в прагненні до самостійності. Йому необхідно розумне розширення меж свободи. Якщо батьки продовжують висувати жорсткі або суперечливі вимоги, то це неминуче призводить до протесту, який іноді виражається в проголошенні грубих слів. Слід поступово знімати всеохоплюючу опіку, надавати право вибору, але продовжувати м’яко контролювати дитину.
Ще однією причиною нецензурної лексики в мові спадкоємця може бути невміння виражати гнів по-іншому. Його необхідно вчити контролювати свої емоції:
нехай скаже, що саме його не влаштовує, на що / кого він злиться – зрозуміло, без нецензурщини;
важливо висловити йому свою підтримку;
слід дізнатися у сина, якої мети він хоче домогтися в даній ситуації, допомогти в її реалізації чи запропонувати альтернативу.
Головне, щоб дитина знала: він не повинен соромитися своїх емоцій і може розраховувати на батьків. Слід навчити його справлятися з гнівом без образи інших людей.
ВІД 8 ДО 10 РОКІВ: ЯК ВІДУЧИТИ ЛАЯТИСЯ?
В 8-10 років діти часто вибирають собі зразок для наслідування, причому не завжди позитивний. Це може бути один, герой фільму / мультфільму, співак. Якщо «ідеал» матюкається, то дитина буде наслідувати його приклад, бажаючи здаватися таким же дорослим, сильним, мужнім або веселим.
Завдання батьків в такій ситуації – пояснити, чому не можна лаятися. Не варто «втоптувати в бруд» героя. Краще сказати, що обраний дитиною зразок володіє певними позитивними рисами, але у нього є і недоліки, наприклад, вживання нецензурних слів. Важливо акцентувати увагу на тому, що один з атрибутів дорослості – самостійність у формулюванні думок і прийнятті рішень, а не сліпе наслідування «ідеалу». Варто спробувати наштовхнути його на вибір іншого зразка. Крім того, важливо стежити за тим, які фільми, передачі та мультфільми дивиться син.
Якщо десятирічна дитина лається матом, він може таким чином компенсувати свою неуспішність в одній зі сфер соціального життя: у нього не складаються стосунки з батьками, однокласниками чи не виходить добре грати в футбол. При цьому він чує критику і докори. У його голову закрадається думка: «Раз все вважають мене поганим, я стану таким». В результаті в його мові з’являються нецензурні слова.
Батькам необхідно піднімати самооцінку сина, визнавати його успіхи, допомагати йому налагоджувати контакти, а також перестати «пресингувати» його. Наприклад, якщо кімната сина знаходиться в жахливому безладді, не можна обзивати його нечупарою і ледарем. Краще сказати йому про свої почуття: «Мене засмучує, що ти досі не зробив прибирання».
Іноді дитячий мат – спосіб самоствердитися і довести свою значимість
ВІД 10 ДО 16 РОКІВ: ЯК ЗНАЙТИ СПІЛЬНУ МОВУ?
У підлітковий період діти лаються матом з метою самоствердження серед однолітків і вливання в колектив. Дитині здається, що його не приймуть і не зрозуміють, якщо він не буде вживати «міцні слівця» в особистому спілкуванні з приятелями або в соціальних мережах.
Для дитини в 10-14 років мат – спосіб захисту від ворожого світу. За нецензурними словами він приховує свої слабкості і страхи. Йому здається, що вимовляючи мати, він стає дорослішою, а також вселяє страх і повагою оточуючих.
Мат може бути формою прояву агресії. Психологи вважають, що це нормальний етап у розвитку особистості, кожна дитина повинна його пройти. Чи не виплеснувся свого часу агресія здатна привести до різних психологічних проблем в майбутньому.
Якщо у дитини немає особливих складнощів в сім’ї або в колективі, то до 14-16 років необхідність в нецензурних словах відпадає сама по собі. Він вживає грубу лексику все рідше, зазвичай для вираження емоцій, а потім його мова очищається.
Якщо підліток живе в благополучній родині, то приблизно до 16 років його мова очищається
ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Що робити батькам, якщо син в дитячому або підлітковому віці почав лаятися? Способи корекції поведінки залежать від віку чада, його характеру і психоемоційного стану, але є деякі загальні рекомендації:
Потрібно стежити за тим, щоб дитина не чув мату від оточуючих людей, перш за все від батьків. В іншому випадку пояснювати йому що-небудь марно.
Під час розмови про матах слід звернути увагу сина на те, наскільки погано вони звучать, як неприємно їх чути. Важливо вказати, що зазвичай мат є частиною мови тих людей, яким не вдалося досягти успіху в житті. Однак не потрібно узагальнювати – одне нецензурне слово не робить з дитини злочинця або маніяка.
Якщо з чадом була проведена виховна бесіда, але він продовжує лаятися, має сенс покарати його, але не занадто жорстко. Наприклад, варто позбавити його перегляду мультфільму. При цьому треба чітко пояснити, чому він покараний.
Відучити підлітка від лайок найскладніше. Суворі заходи зазвичай тільки посилюють проблему. У цьому випадку важливо встановити довірчі відносини з сином або донькою, провести розмову «по душах», спробувати розібратися, чому він лається, запропонувати інші способи комунікації.
Оригінальний спосіб боротьби з матом – перетворення його з «забороненого плоду» в доступний. Можливий варіант дій – дати дитині почитати словник ненормативної лексики.
Вживання мату в мові можна порівняти із залежністю. Вона менш руйнівно впливає на організм, ніж нікотин чи алкоголь, але призводить до збіднення словникового запасу. Потрібно стежити за тим, що впливає на культуру мовлення дитини, коригувати негативні моменти. Важливо не просто заборонити нецензурну лексику, а доступно пояснити, що в ній поганого і чим вона може нашкодити. Якщо у батьків не виходить самостійно впоратися з проблемою, краще звернутися до психолога. Сталий вживання матів дитиною вказує на складності з самоідентифікацією і комунікацією в сім’ї.

Як допомогти дитині впоратися зі страхами?

Завдання для арттерапії 🎨

📌 Страх у дитини – один із найпоширеніших запитів під час війни з боку батьків. І це – абсолютно нормальна реакція на нові умови, в яких зараз опинилися українці. 

🧠 Однак, коли дорослі здатні усвідомити свій страх і зрозуміти його причини, то для дітей це надскладне завдання. І саме тут на допомогу батькам приходить арттерапія. 

🔸Перше, що ми маємо пояснити дитині, – боятися це нормально. Адже саме страх часто здатен врятувати життя. Всі бояться, і тут нема чого соромитись. 

🔸Далі нам важливо зробити страх предметним та зрозумілим дитині. Запропонуйте намалювати його. Якщо це образ, дайте йому ім’я. Так дитина ніби сама знайомиться з власним страхом. 

🔸Наступний крок – висміяти страх, зробити його «безпечним» в очах дитини. Розфарбуйте акулу рожевим або як страшний ворожий літак збивають українські бойові гуси. 

🔸Разом з дитиною ви також можете намалювати зброю проти страху чи відважного супергероя. 
Це можуть бути навіть сучасні українські персонажі: як-от пес Патрон або сміливий Трактор, що краде ворожу техніку. 

❗️Однак у разі критичної ситуації, пам’ятайте – краще звернутися до спеціаліста, аби дитячий страх не став серйозною фобією у майбутньому. 

Джерело: Вікторії Назаревич — професорки кафедри психології та педагогині Київського міжнародного університету

субота, 12 листопада 2022 р.

Ознаки того, що у дитини почалася криза

Плановий семінар практичних психологів громади "Розвиток навичок самодопомоги учасників освітнього процесу"


 З метою збереження психічного здоров’я та запобігання наслідків впливу стрес-факторів на педагогів, школярів й батьків відбувся плановий семінар практичних психологів «Розвиток навичок самодопомоги учасників освітнього процесу». Фахівці психологічної служби Білозерської ТГ опрацьовували надання порад, які б допомогли швидко відновити власні психічні функції, зняти напругу учням та вчителям. Маємо надію, що ці рекомендації, за потреби, стануть у нагоді педагогам і з їх допомогою вони зможуть дати раду своїм почуттям та привести до ладу психологічний стан.