Як знайти мотивацію до навчання

⚡️ Що рухає нас уперед? Мотивація. Досягнення будь-яких цілей може бути цікавим і захопливим, коли вмієш правильно себе мотивувати. 

Як? Пропоную ознайомитися з секретами внутрішньої мотивації у цьому дописі.

Як вгамувати бурхливий клас

Початкова школа — це час, коли діти навчаються не тільки академічним знанням, а й соціальним навичкам, включаючи спілкування та саморегуляцію. У багатьох класах початкової школи можуть виникати ситуації, коли клас стає бурхливим та складним для управління. Однак важливо пам'ятати, що вгамувати клас не завжди є найкращим рішенням. Замість цього, можна вживати різні стратегії для покращення атмосфери в класі та сприяння конструктивному спілкуванню.

1. Розвивайте позитивну атмосферу

Створення позитивної та підтримуючої атмосфери в класі може значно знизити рівень бурхливості. Похвала, визнання досягнень та створення безпечного середовища для висловлювання ідей сприяють поліпшенню стосунків між учнями. Можливо, вам здається, що якщо ви постукаєте ручкою по столі (вибачте, як дятел), то клас вас почує, але насправді це не допомагає сучасним дітям для привернення уваги, проте, для емоційного розвантаження те, що треба.

2. Використовуйте позитивне підсилення

Замість покарань концентруйте увагу на позитивному підсиленні. Наприклад, встановіть систему нагород за гарне поводження та активну участь. Позитивне підсилення може стимулювати учнів до саморегуляції.

3. Працюйте над соціальними навичками

Навчання соціальним навичкам, таким як вміння слухати інших, виражати свої почуття та розв'язувати конфлікти, може значно поліпшити атмосферу в класі. Виготовлення вправ та ігор на розвиток цих навичок може бути корисним.

4. Створіть чіткі правила і очікування

Чіткі правила і очікування допомагають учням зрозуміти, як вони повинні поводитися в класі. Розгляньте можливість розробки правил разом з учнями, щоб вони почували власну залученість до процесу.

Не обов’язково друкувати щось чи вирізати учням, створіть плакат своїми руками, напишіть від руки маркером з дітьми правила — так вони бачитимуть у ньому свою частку та дотримуватимуться цих правил:)

5. Активний слухач

Будьте активними слухачами та виявляйте інтерес до думок та почуттів учнів. Це може зменшити бажання виражати свої думки агресією або бурхливістю.

6. Спільні проєкти та колективна робота

Спільні проєкти та колективна робота можуть сприяти спільноті та зменшити конфлікти. Розгляньте можливість проведення групових завдань, де учні навчаються працювати разом. Приклад такої вправи може бути «Будиночок».

Це спільні роботи з учнями нашого класу. Ми намагаємося таблиці з підручників «оживити» та створити власні плакати, також діти люблять «книжечки-горталочки», це коли не просто намалювали/написали на аркуші правило, а оформили його креативно, з 3D-сторінками, які гортаються або відкриваються. 

7. Зверніться до психолога чи соціального працівника

Якщо у класі виникають серйозні проблеми з дисципліною та поведінкою учнів, не соромтеся звернутися до психолога чи соціального працівника школи для допомоги та підтримки.

8. Включайте батьків

Залучення батьків до вирішення проблем з дисципліною може бути дуже корисним, а то й обов’язково потрібним, якщо ми маємо педагогіку партнерства або педагогічний трикутник (батьки-учні-вчителі). Спілкуйтесь з батьками та спільно обговорюйте стратегії для покращення атмосфери в класі.

Замість вгамування бурхливого класу, педагоги можуть активно сприяти створенню позитивної та підтримуючої атмосфери в класі, де учні вчаться саморегуляції та соціальним навичкам. Такий підхід сприяє не тільки покращенню дисципліни, але і розвитку дітей як особистостей.

Коли шлюб зазнав краху

​Коли шлюб зазнав краху

Розлучення — це подія, яка може стати емоційним випробуванням для кожного з нас. Звісно, може бути й проста причина розлучення — стосунки себе вичерпали. Це варіант розвитку подій, коли люди можуть спокійно поговорити й прийняти рішення про завершення стосунків. В інших варіантах розлучення — надзвичайно болісний процес.

Розлучення пари, в якої є діти, — особливо складна ситуація. Незважаючи на особисті переживання, необхідно зробити зусилля й спокійно розказати про розлучення дітям. Допоможіть їм зрозуміти, що це не означає, що їх не будуть тепер любити. Поясніть, що їхньої вини в розлученні батьків немає тощо. Розмова з дітьми й створення стабільного середовища для них мають бути пріоритетом для батьків.

Типові причини розлучення та наслідки: 

🔸Домашнє насилля, аб'юз, булінг.  Деякі люди можуть залишатися в таких стосунках, бо насильство було сприйняте як "мова любові" або "мова стосунків". Це може призвести до того, що жертва надалі не сприйматиме нормальні, здорові стосунки, де партнери поважають і турбуються один про одного, а шукатиме нового тирана.

🔸Зрада. Іншою поширеною причиною розлучень є зрада. Через недостатнє спілкування партнери можуть відчувати незадоволеність і шукати стосунки з іншими. Зрада спричиняє не лише кризу у стосунках, вона закладає глибоку недовіру до партнера в майбутньому.

🔸Незрілі стосунки. Іноді розлучення стає наслідком "незрілих" стосунків, де обидва партнери перекладають відповідальність на іншого. Надалі необхідно розвивати навички ефективної комунікації, навчитися розбирати конфлікти й працювати над зміцненням стосунків, інакше подібний сценарій може повторитися.

🔸Війна. Здебільшого руйнуються стосунки, які були на межі. Для таких партнерів війна стає "останньою краплею". У цій ситуації в людини може зникнути сенс життя, може з’явитися депресія. У такому разі потрібно вчитися жити для себе. Не для партнера чи дітей, як було раніше. Сприймайте це як хорошу можливість знайомства із самим собою: знайти те, що надихає, почати життя спочатку.

Як пережити розлучення?

✅ Передусім дозвольте собі відчути й прийняти втрату, яка супроводжує розлучення. Насправді більшість переживань через розлучення — це біль від втрати ілюзій та сподівань, і дуже рідко це про дійсно втрачені можливості.

✅ Проаналізуйте ваш невдалий шлюб. Аналіз причин допоможе вам створити "психологічний ґрунт" для відновлення і самопізнання. Визначіть ваші помилки й моменти, в яких ви зробили хибне рішення. Допоможіть собі спеціальною літературою, курсами або зверніться за професійною консультацією. 

✅ Переконайте себе, що ваше життя триває після розлучення, і ви маєте можливість створити новий початок. Зараз все здається складним, але скоро прийде новий період — "прийняття" та "нових надій".

✅ Не соромтеся звертатися по допомогу: шукайте підтримку в родини, друзів. Якщо ви відчуваєте тривожність, маєте поганий апетит, порушення сну тощо, розгляньте можливість консультації з психологом або психоаналітиком.

Джерело: psykuzmenko.com.ua

Фрази рішучості та поваги до інших думок

Вчити дітей "встановлювати власні кордони" є надзвичайно важливою частиною їхнього виховання і розвитку!

 Це дає дітям важливі навички, які допоможуть їм управляти власним життям, розвивати здорові відносини з іншими людьми та досягати успіху в різних аспектах життя. 

Отже, вчимо дитину відмовляти, коли це потрібно!  Ц

Наступні фрази виражають повагу до інших і одночасно підкреслюють важливість особистого вибору та незалежності у прийнятті рішень.

 Нехай кожна дитина росте з впевненістю та здатністю бути справжнім собою!

 

Колесо стійкості: як справлятися з важкими ситуаціями?

Дозволь собі подбати про себе

Поради психолога для ефективної роботи віддалено. Як залишатися зібраним?

​Поради для ефективної роботи віддалено. Як залишатися зібраним?

Раніше, ще до введення карантинних обмежень, можливість працювати з дому видавалася мрією. Але на практиці, коли дистанційно доводиться працювати кілька місяців або років, люди помічають зворотний бік медалі. Постійна виснаженість, зниження продуктивності та посилена тривожність. Як впоратися з цими проблемами та що лежить в їхній основі?

🔸Багатозадачність. Хаотичне поєднання побутових справ із роботою може призводити до підняття рівня стресу та втрати ефективності в усіх сферах життя одночасно. Намагайтеся дотримуватись розпорядку дня – чітко розділіть добу на ті години, коли ви займаєтеся побутом, професійними завданнями та особистим життям.

🔸Дотримуйтеся ранкової рутини. Миття голови, чистий одяг – елементарні дії, які допоможуть підготуватися до початку робочого дня та почуватися зібраним.

🔸Уникайте «подразників», які відволікають та забирають ваш час. Соціальні мережі, сторонні телефонні розмови, постійні перекуси, бажання переставити диван, що виникло зненацька. Усі ці дрібниці забирають значно більше енергії та часу, ніж здається.

🔸Не забувайте про відпочинок. Попри віддалений формат роботи, у вас мають бути перерви. Як і в умовах роботи в офісі. Не забувайте про це та час від часу робіть короткий тайм-аут.

Травмувальна ситуація і невідкладна психологічна допомога

​Невідкладна психологічна допомога

Травмувальна ситуація — це подія або обставина, яка спричиняє фізичні, психологічні або емоційні травми чи стрес. Це може бути фізичне насильство, погрози, булінг, природні катастрофи, ДТП, втрата близької людини, терористичні акти, воєнні події тощо. Кожен дорослий має знати, як надавати допомогу людям, котрі опинилися у травмувальній ситуації. Існують напрацьовані моделі, які є універсальними та простими. 

Наприклад, РІПУ — інструмент із надання ефективної психологічної допомоги у критичних ситуаціях, що застосовується Міністерством охорони здоров'я та Силами безпеки Ізраїлю (поліція, швидка допомога, пожежна служба тощо).

РІПУ — це абревіатура із ключових слів: Разом, Ініціатива, Питання, Усвідомлення. 

Отже, 4 ключові кроки невідкладної психологічної допомоги:

🔸 РАЗОМ. Перш за все запевніть людину, що ви з нею залишаєтеся, що ви поруч, що вона не одна в цій ситуації. Таке запевнення викликає відчуття безпеки та захищеності. Людина усвідомлює, що не залишилася віч-на-віч зі своїми емоціями.

🔸 ІНІЦІАТИВА. Наше перше бажання — заспокоїти людину й відправити її відпочивати. Але цього не варто робити! Натомість її слід спонукати до активної самостійної дії, щоб допомогти собі та оточенню, не бути пасивною жертвою. Дайте людині прості інструкції. Мета — відновити в неї почуття контролю.

🔸 ПИТАННЯ. При використанні моделі РІПУ спілкування з постраждалою особою має бути раціональним і ментальним, а не емоційним. Не заохочуйте людину висловлювати свої почуття під час та після травмувальної події.

🔸 УСВІДОМЛЕННЯ. Важливо наголошувати знову і знову, що травмувальна ситуація закінчилася. Все позаду. Але також заохочуйте людину до розповіді про події, які передували травмувальній ситуації, коли все було добре, і до кінця — того моменту, як усе закінчилося і вона вас зустріла. Ставте запитання, щоб створити послідовну розповідь. Але не питайте про те, як людина почувається!

Надаючи психологічну допомогу, ви повинні бути максимально спокійними та раціональними. Не допускайте емоцій зі свого боку і також не давайте потерпілій особі в них занурюватися. Послідовно діючи за алгоритмом РІПУ, ви допоможете людині відновити почуття безпеки та контролю, що є ключовим елементом у процесі психологічної реабілітації.

Чому складно будувати стосунки: 3 типи емоційної прив'язаності

​Чому складно будувати стосунки: 3 типи емоційної прив’язаності 

Чи помічали ви, що одним людям романтичні стосунки даються легко, а інші безнадійно застрягають у стражданнях? Це залежить від типу емоційної прив’язаності людини, пишуть автори книги «Підходимо один одному. Як теорія прив'язаності допоможе побудувати гармонійні стосунки».

Вважається, шо змінити свій тип неможливо, але, знаючи власні особливості та тип свого партнера, можна навчитися комунікувати так, щоб партнер нас чув та розумів наші потреби у стосунках.

Уникаючий тип

🔹Незалежність і самодостатність для вас дуже важлива, ви не готові поміняти їх на стосунки. Ви тримаєте комфортну для себе дистанцію.

🔹Ви не витрачаєте багато часу на роздуми про стосунки та перспективи їхнього розвитку. Ваші партнери часто скаржаться на вашу емоційну глухоту.

🔹Ви чутливо ставитеся до втручання на вашу територію та спроб вас контролювати.

Тривожний тип

🔸Вам завжди хочеться бути поруч із партнером та ви боїтеся, що це потрібно більше вам, а не другій половинці. Стосунки поглинають основну частину вашої емоційної енергії.

🔸Ви дуже чутливі до змін у настроях та діях вашого партнера. Сприймаєте усе близько до серця.

🔸Ваші стосунки наповнені тривогою та переживаннями. Ви часто робите і говорите те, про що згодом жалкуєте. Вам легше і спокійніше, коли відчуваєте підтримку партнера.  

Надійний тип

🔺Для вас природньо дарувати ніжність та любов, але в коханні вас важко вибити з колії, бо вам притаманна незворушність. Ви насолоджуєтеся близькістю і не боїтеся втрати стосунків.

🔺Ви вмієте доносити до партнера свої потреби та бажання, точно інтерпретуєте його емоції та адекватно на них реагуєте.

🔺Вам легко ділити радощі і труднощі з коханою людиною, а в складні миті ви завжди готові підставити плече.

Джерело: Оксана Ступенко, психологиня.

Переважаючий тип сприйняття дитини: поради для навчання

 Що варто пам'ятати про дитину відповідно переважаючого типу її сприйняття? 

   Психологи приготували для вас цікаві інформативні зображення-шпаргалки.

Адреналінова залежність

​Адреналінова залежність 

Адреналінова залежність є психологічним станом, при якому людина відчуває сильну потребу в захопливих, ризикованих або екстремальних ситуаціях, що викликають виділення адреналіну та інших стресових гормонів в організмі. 

Основною причиною є бажання відчути ейфорію та високий рівень відчуттів, які виникають під час стресових ситуацій. Підвищений пульс, різке підвищення активності мозку та інші фізіологічні зміни сприяють відчуттю живості, адреналіну та сили. Людина може розвивати толерантність до цих відчуттів, і це означає, що з часом їй потрібно буде ще більше екстремальних ситуацій, щоб відчути такий же рівень задоволення. Тобто, якщо особа відчула хоча б один раз задоволення від подій, які лоскочуть нерви, — їй захочеться повторювати це ще раз, аби відчути цей стан.

Однак, слід брати до уваги, що адреналінова залежність несе потенційну небезпеку. Постійне підвищення рівня адреналіну та стресових гормонів може впливати на фізичне й психічне здоров'я. Довготривалі стресові навантаження, як правило, призводять до депресії, тривожності та інших психічних розладів. Крім того, в екстремальних ситуаціях є ризик отримати фізичну шкоду.

Розглянемо приклад у контексті сучасних подій. Буває, що повертаючись із зони бойових дій до спокійного цивільного життя, де немає такого викиду адреналіну, воїн відчуває якусь безбарвність картинки, яка його оточує.

Військові психологи попереджають, що після повернення з війни людина може:

🔸 не мати власних сил, ініціативи, життєвої енергії;

🔸 не реагувати на певні речі;

🔸 знецінювати власну роботу; 

🔸 різко або негативно реагувати на прості речі.

Допомога при адреналіновій залежності:

✅ рекомендовано звернутись по допомогу до фахівця (психолога, психотерапевта або інколи до психіатра);

✅ суспільству слід підвищувати свій рівень обізнаності стосовно того, чому наші захисники так почуваються та реагують.

Сьогодення диктує нові правила життя, які досі не всі люди у змозі прийняти, а тому слід розуміти: наші захисники захищають нас, а ми повинні допомагати їм! Підтримка ментального здоров'я — це не справа однієї людини, це справа усього суспільства!

Галина Волошина, психологиня

Коли дитина - грубіян! Поради батькам від психолога.

Осіння хандра: причини, прояви, самодопомога

 

Чому дитині корисно вести щоденник?

​​Чому дитині корисно вести щоденник?

Серед дітей та підлітків популярно заводити щоденники, де вони записують свої переживання та роздуми. Це не таке вже й просте заняття, як може здатися з першого погляду. Завдяки веденню щоденника людина розвивається, пізнає себе та удосконалює взаємини з навколишнім світом. 

Розглянемо докладніше, в чому користь цієї практики.

🔸Спосіб самовираження. Дитині дуже важливо мати безпечний простір, де вона може бути собою. І саме в щоденнику вона може вільно висловлювати свої думки без остраху бути засудженою.

🔸Навички комунікації. Тут просто: чим більше людина висловлює свої думки на письмі, тим легше їй буде потім спілкуватися з іншими, простіше буде озвучувати свої думки. Покращується словниковий запас, удосконалюється граматика, вміння правильно будувати речення та навички сторітелінгу.

🔸Розвиток саморефлексії. Коли дитина робить записи в щоденник, вона автоматично аналізує вчинки свої та інших людей, а також свою реакцію на них. А відтак вчиться краще розуміти себе та свої потреби, свої почуття. У майбутньому це дозволить краще дослухатися до себе і приймати рішення, враховуючи свої потреби.

🔸Збереження цінних спогадів. Фіксація подій та вражень допомагає краще закріпити їх у пам’яті. А крім того, записи в щоденниках збережуться, і через роки буде приємно їх гортати та з ностальгією поринати в минуле.

Джерело: Міла Балагіна, Instagram/altera_psy

Вправи, які допоможуть зупинити потік негативних думок і впоратися з тривогою

Джерело:

Центр психічного здоров'я НаУКМА

Причини дитячої помсти батькам

Типові проблеми у стосунках

​Типові проблеми у стосунках

Труднощі є частиною будь-яких стосунків, і те, як ми їх розв'язуємо, визначає подальший розвиток наших зв'язків із близькими людьми. 

Проблеми у стосунках можуть варіюватися залежно від конкретних осіб і контексту, але існують деякі загальні проблеми, які часто виникають у сучасних стосунках: відсутність спільної мови й довіри, фінансові питання, сексуальна дисгармонія, географічна віддаленість, різниця інтересів, цінностей, цілей тощо.

Цей список не повний, бо кожні стосунки є унікальними. Але задля збереження взаємин непорозуміння треба вирішувати. Для цього спробуйте:

🔸Знайти час для спілкування. Поговоріть про ваші почуття, потреби та докладно розберіть проблему.

🔸Вислухати уважно, про що говорить ваша половинка. Не намагайтеся ставати в позицію захисту. Спочатку відчуйте, зрозумійте свого партнера.

🔸Говорити конкретно та чітко, щоб уникнути непорозуміння. Намагайтеся не узагальнювати, наведіть конкретні приклади ситуацій, коли ви почувалися некомфортно.

🔸Не засуджувати й звинувачувати, а шукати спільний шлях виходу.

🔸Обговорити варіанти компромісів, які задовольнили б ваші потреби й вашого партнера.

🔸Набратися терпіння й терплячості, адже на все потрібен час, розуміння, емпатія.

🔸Придумати нові способи зближення. Розгляньте можливість змінити власну поведінку, очікування. Спробуйте також знайти нове спільне хобі та інтереси.

🔸Приділяти час, щоб побути разом. Це може бути відпустка, а, можливо, достатньо просто на пару годин визирнути із соцмереж і месенджерів.

🔸Звернутися до фахівців, адже іноді проблеми вимагають професійної допомоги.

Важливо пам'ятати, що розв'язання проблем може бути складним процесом. Однак відкритість та бажання працювати над ними можуть допомогти покращити ваші стосунки. Адже подібна співпраця — це можливість зміцнити зв'язок пари.

Інколи ж саме розрив може бути єдиною раціональною або здоровою опцією. Важливо бути готовими до цього варіанту, якщо інші способи не працюють і стосунки шкодять вам чи вашій половинці.

Джерело: hedepy.ua

Розвиваємо у собі навички дружби

🌟Навички дружби допомагають дітям виростати в емоційно збалансованих, соціально адаптованих особистостей зі здатністю співпрацювати і спілкуватися з іншими людьми. 🤝 На цих картках є місце для ідей від дітей (порожні можна заповнити самостійно)

Вікно толерантності людини

ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ ☝️

Поговоримо про нашу НЕРВОВУ СИСТЕМУ

В психології є таке поняття як ВІКНО ТОЛЕРАНТНОСТІ.

Якщо коротко, це міра нашої здатності впоратися з реальністю. Витримати її, прийняти виклики, зберігати функціональність та ясний розум).  А не втекти від неї чи закрити долоньками оченята.

Вікно толерантності - це коли я почуваюсь в безпеці, можу бути в оптимальному стані спокою (відпочинок, розслаблення) або в оптимальному стані активності (цікавість, відкритість, ефективність, фізична активність).

Це стан, коли я комунікую з людьми, співпрацюю. Почуваюсь “я достатньо ок, а світ і люди достатньо безпечні”.

Але світ складний та непередбачуваний, та й ми не ідеальні роботи.

Тож буває, що наша здатність впоратися - значно менша за навантаження яке приносить реальність.

Наше вікно толерантності звужується, бо:

💔 Прямо зараз ситуація дуже складна і травматична, і її масштаб перевершує мою здатність витримати це і зарадити цьому. Мало мого внутрішнього ресурсу, мало підтримки зовні.

💔 Або в результаті дуже тривалого стресу нервова система настільки виснажена, що важко витримати навіть такі дрібниці як розбита чашка чи запізнення друга на зустріч.

В таких умовах нервова система перебуває в стані “небезпека” і займається виживанням. Для цього в нас є дві базові реакції:

❗️ ГІПЕРАКТИВНА реакція нервової системи (тривога, панічні атаки, нескінченні перевірки, гіперобдумування що пішло не так і як я мав зробити але не зробив, заїдання стресу тощо). 

Тут наш організм в режимі мобілізації сил - під дією гормонів стресу виділяється багато енергії, бо так закладено мільйонами років еволюції: бачиш тигра? бий його або тікай! для цього ось тобі купа енергії щоб вижити. 

В цьому стані тіло напружене, люди поруч дратують, і хвилюєшся за кожну дрібницю.

❗️ занадто ПАСИВНА реакція (апатія, відстороненість, байдужість, безсилля, аж до відчуття відчаю яке може перерости в депресію та думки про самогубство). 

Тут ми в режимі енергозбереження - сил так мало, що намагаємось зберегти хоч цей залишок. Апетит майже відсутній.

Хочеться полежати і щоб ніхто не чіпав. Опускаються руки. Уникання контакту, підтримки й руху.

Так працює наша нервова система, коли нам складно. 

Коли ми виснажені. 

Коли ми проживаємо дуже складну ситуацію життя.

Це нормальні реакції на ненормальні обставини.

ЯК З ЦЬОГО ВИХОДИТИ?

Якщо коротко: чим більше стресу - тим менше вікно толерантності.

❤️ Чим більше ресурсу - тим віконечко розширюється.

Тому: помітили реакцію бий/біжи/замри? Отже, мені зараз складно.

❤️  Отже, що я можу зробити і до кого звернутися щоб підтримати себе? Щоб добрати сил.

❤️ Шукаємо сферу свого впливу: в усьому цьому хаосі на що я впливаю? що залежить саме від мене? що я можу зробити? на що і на кого опертися?

✅ Бий/біжи? - сповільнюємось, робимо паузу, дихаємо, повертаємось в фізичне тут і зараз (5 сенсорних відчуттів).

✅ Замри? - м’яко активуємо. Посильними маленькими кроками, поступово збільшуємо рівень фізичної активності (з депресії виходимо ногами) та рівень ресурсної активності (робити щось для себе в задоволення та відпочинок, навіть якщо це полегшення на 1 бал з 10). Кожен день по-трохи, а не чекаючи вихідних чи відпустки.

✅ ДОЗВІЛ СОБІ ПОДБАТИ ПРО СЕБЕ. Поставити себе в пріоритет, бо здоровий егоїзм - запорука виживання, і без нього ми не можемо допомогти іншим (принаймі на довго нас не вистачить).

✅ Без нереалістичних гіпервимог.

Пам'ятаємо межі нашого контролю

Пам’ятаємо: ми впливаємо лише на те, що в межах нашого контролю. Не витрачаємо ресурс на те, що знаходиться поза межами нашого впливу.

Травма свідка: як покращити психологічний стан

​Травма свідка: як покращити психологічний стан

Травма свідка, або психотравма — виникає внаслідок травматичної події, зокрема спостерігання чиєїсь смерті або особистого переживання серйозної фізичної травми, нападу, зґвалтування та сексуального насильства, утримання в заручниках тощо.

До травми свідка можна віднести: розлад адаптації, ПТСР, депресію, тривожні розлади, фобії. Вона також по-різному може проявлятися: тривалий плач і смуток, страх, нічні жахи та труднощі зі сном, занепокоєння, нудота або головні болі, труднощі із зосередженням, дезорієнтація та розгубленість, неспокій.

Як допомогти травмованій людині?

🔸Професійна допомога: запропонуйте поміч фахівця, який спеціалізується на подібних кейсах.

🔸Поважайте особисті кордони: не вимагайте від людини говорити, коли вона не хоче, і вислухайте її, коли вона буде готова.

🔸Пропонуйте допомогу: часто травмованій людині важко висловити свої потреби. Але ви можете запропонувати купити продукти, приготувати їжу, підвезти або просто бути поруч.

🔸 Будьте уважними: проявляйте розуміння до страждань і емоцій травмованої особи.

🔸 Не порівнюйте: не кажіть, наприклад, «Я теж таке бачила, й нічого», «А ти подумай, як тим, хто на передовій» тощо.

🔸Не ображайтеся: людина може виявляти гнів, замкнутість або дратівливість. Це нормальна реакція на травматичну подію, і важливо не сприймати її особисто.

🔸Уникайте кліше: не говоріть фраз «Я знаю, що ти відчуваєш» або «Все буде добре».

🔸Дозвольте виразити емоції: сльози і сміх є частиною процесу одужання. Дозвольте травмованій особі виражати свої почуття так, як їй хочеться.

  

🔸Не намагайтеся все виправити: не можна подолати всі труднощі одразу. Просто будьте поруч.

  

🔸Знизьте свої очікування: дайте людині час відновити свій ритм життя. Покращення настане поступово.

  

Травма свідка — серйозний стан, який може суттєво вплинути на якість життя. Нехай ваша підтримка допоможе людині відновити рівновагу та поставити її на шлях до одужання.

Джерело: Марта Приріз, психологиня (українське науково-популярне медіа Куншт)

Батькам на замітку

Психічне здоров'я - основа щасливого життя і довголіття людини.

Кожного року цей День був присвячений певній проблемі й мав різні тематичні назви. Цього року тема Дня «Психічне здоров’я в нерівному світі». У цьому контексті ми підкреслюємо, що кожна людина має право на збереження й зміцнення психічного здоров’я; кожна людина, попри проблеми із психічним здоров’ям, має право бути включеною та повноцінно функціонувати у суспільстві.

Отже, ключові ідеї Всесвітнього дня психічного здоров’я цього року: психічне здоров’я як універсальне людське право; кожна людина повинна мати доступ до отримання якісних послуг із покращення психічного здоров’я; боротьба зі стигматизацією й дискримінацією усіх сфер пов’язаних із психічнім здоров’ям; усвідомлення, що проблеми психічного здоров’я є серйозним загрозливим фактором для благополуччя молодих людей; громадсько-орієнована психологічна допомога – значний крок у зміцнення психічного здоров’я громад.

Ми усі знаємо свій розум й намагаємося зрозуміти свою психіку. Кожна душа – індивідуальна й своєрідна, але наші права – однакові. То ж чи добре ми знаємося на своїх правах? Тому цей рік спонукає нас зробити важливий крок для усвідомлення своїх прав щодо збереження психічного здоров’я.

Що ми можемо зробити ще в цей день? Як свідчать результати опитувань багато людей саме в цей вперше замислюються над своїм психічним здоров’ям. Є перші індикатори проблем з психічнім здоров’ям, якими не можна нехтувати: коливання настрою, порушення сну (надто короткий чи надто тривалий сон) й порушення апетиту, відчуття постійної тривоги й страху, постійна роздратованість, усвідомлення власної безпомічності у життєвих ситуаціях.

Отже, якщо ви побачили ці сигнали у себе, чи у своїх близьких, не зволікайте, обговоріть це у найближчому колі рідних людей, й за потреби зверніться до фахівців.

Важливо також, щоб в цей День ми запропонували свою допомогу, тому, хто її потребує: добре слово, гарний жарт, фізичну підтримку. І пам’ятаймо, що  при цьому пріоритетним залишається добре слово й підтримка для самих себе. 

Бережіть себе й своє психічне здоров’я!

Способи заспокоєння